Більшість живих організмів загине через знищення Каховської ГЕС, — екологи

07:20, 8 червня 2023
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Нижче водосховища загине майже вся наземна фауна через стрімке затоплення територій.
Більшість живих організмів загине через знищення Каховської ГЕС, — екологи
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Науковці переконані, що через знищення Каховської ГЕС більшість живих організмів однойменного водосховища загинуть. Про це заявили дослідники Української природоохоронної групи.

Екологи у своєму дослідженні зазначають, що підрив ГЕС – це найбільш масштабний вплив на екосистему України, бо матиме негативі наслідки для дикої природи на площі понад 5 тис. км².

Впливу зазнають:

  • риби

«Каховське водосховище є одними з найбільших в Україні місць концентрації прісноводних промислових видів риб. Лише тут нараховувалось не менше 43 видів риб, з яких 20 видів мають промислове значення. Усі місця нересту і основний обсяг води, що є середовищем існування риб, знищено», – зазначають науковці.

Вони додають, що на відновлення запасів знадобиться мінімум 7-10 років.

  • птахи

На території Каховського водосховища та територіях поблизу зникне низка видів птахів, які там гніздились. Зокрема, мартини, крячки тощо.

  • фауна

Науковці прогнозують, що більшість живих організмів, що населяли Каховське водосховище, вже загинула або загине найближчими днями. Серед них є й низка безхребетних, що слугують кормовою базою риб, птахів, амфібій тощо.

  • рослинний світ

«Зникнуть водні та прибережно-водні рослини Каховського водосховища. Їх місце займуть інвазійні чужорідні рослини – злинка канадська, амброзія полинолиста, золотарник пізній та ін. Зона оголення дна водосховища стане найбільшим в регіоні осередком розмноження небезпечних інвазійних видів», – пояснюють науковці.

Через осушення греблі загалом постраждає близько 60 об'єктів природно-заповідного фонду.

Нижче водосховища загине майже вся наземна фауна через стрімке затоплення територій.

Наприклад, зникне рідкісний мураха Ліометопум звичайний, вже знищено більшість популяції мишівки Нордмана, сліпака піщаного, ємуранчика Фальц-Фейна.

Не омине наслідками й вплив на гніздові колонії птахів. Йдеться про понад 10 тисяч особин. Проте, за оцінками екологів, вони зможуть відновити свою чисельність за 3-7 років.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший