Як Вища рада правосуддя оцінила законопроект Президента Зеленського щодо судової реформи

19:55, 5 сентября 2019
У Вищій раді правосуддя затвердили висновок щодо законопроекту Президента Володимира Зеленського, яким пропонується перезапуск ВККС та Верховного Суду.
Як Вища рада правосуддя оцінила законопроект Президента Зеленського щодо судової реформи
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Вища рада правосуддя 5 вересня вирішила затвердити консультативний висновок щодо законопроекту Президента України Володимира Зеленського, яким пропонується перезапуск ВККС та скорочення суддів Верховного Суду (законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» №1008 від 29 серпня 2019 року).

Нагадаємо, за цим законопроектом нинішній склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повністю розпускається та оголошується новий конкурс — але вже не на 16, а на 12 місць. При цьому голова ВККС та його заступники підлягають люстрації.

Призначати нових членів ВККС буде саме чинний склад Вищої ради правосуддя. Щоправда, за результатами конкурсу. Водночас, конкурсну комісію утворюватиме, знов-таки, Вища рада правосуддя.

Також законопроектом передбачається створення Вищою радою правосуддя нового органу — Комісії з питань доброчесності та етики.

«З-поміж іншого, вносяться суттєві зміни до законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» щодо суддівської винагороди. Також пропонується скоротити строки, визначені для здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів», — зазначає у висновку ВРП.

«Судово-юридична газета» раніше аналізувала цей законопроект на предмет того, що суддівську винагороду можна буде відрегулювати законом про бюджет, а на суддю поскаржитися анонімно.

Отже, ВРП визначилася, які саме положення законопроекту викликають у неї застереження.

1. Недоречним Вища рада правосуддя вважає зміни до Закону «Про очищення влади», якими пропонується встановити, що люстраційна заборона застосовується також до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року у період з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року посаду Голови ВККС, Голови Державної судової адміністрації України, їх заступників.

2. Також ВРП виступає проти виключення норми, яка передбачає, що зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів» можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів».

«Вказане ставить під сумнів гарантії незалежності судової гілки влади від інших гілок влади, на чому, у свою чергу акцентувала увагу Венеційська комісія, зазначаючи, що незалежність суду насамперед означає незалежність від виконавчої та законодавчої влади (і, звичайно, від політичних партій і сторін спору)», — зазначає ВРП.

На думку Ради правосуддя, внесення запропонованих змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» дасть змогу іншим державним органам регулювати питання судоустрою і статусу суддів низкою законодавчих актів без участі Вищої ради правосуддя, обмеживши її повноваження стосовно вжиття заходів, направлених на забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

3. Окрім того, ВРП вважає недоцільним скорочення чисельності суддів Верховного Суду.

«Згідно із частиною шостою статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням з Вищою радою правосуддя. Аналогічна норма передбачена у пункті 12 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Отже, погодження кількості суддів у судах належить до дискреційних повноважень Вищої ради правосуддя. Вказане рішення Вища рада правосуддя приймає з урахуванням інформації про завантаженість, кількісний склад тощо.

З огляду на зазначене немає потреби у зміні верхньої межі кількості суддів Верховного Суду.

Окрім цього, зазначаємо, що на момент створення Верховний Суд отримав «у спадщину» 77 227 невирішених справ від Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів (деякі з них — ще з 2011 року). Щодня до Верховного Суду надходить у середньому 360 справ. Всього за період з 15 грудня 2017 року по 1 вересня 2019 року Верховним Судом ухвалено 154 189 рішень, якими завершено розгляд. Станом на 1 вересня 2019 року залишок нерозглянутих  скарг та заяв становив 63 071.

З огляду на навантаження кожного судді Верховного Суду скорочення кількості суддів Верховного Суду до ста (як це передбачено законопроектом) призведе до того, що Верховний Суд не буде в змозі вчасно розглядати справи, якість їх вирішення погіршиться, а справи накопичуватимуться. Це означає, що право громадян на доступ до суду не буде забезпечено повною мірою.

Враховуючи викладене, пропонуємо виключити підпункт 2 пункту 2 розділу І та пункти 4, 5, 6, 7 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту №1008», — зазначає ВРП у висновку.

4. Також членів Вищої ради правосуддя турбують зміни в їх винагороді за роботу у ВРП.

«Внесення змін до частини другої статті 21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» призведе до суттєвої нерівності між розмірами винагороди членів Вищої ради правосуддя.

У такому разі розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя, який є суддею, буде більшим на 15%–80%, ніж розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя, який не є суддею.

При цьому законодавство не містить положень (норм), які б наділяли різними повноваженнями членів Вищої ради правосуддя із числа суддів, та тих, хто не є суддями. Усі члени Вищої ради правосуддя мають однаковий статус, гарантії та повноваження.

Прийняття передбачених законопроектом №1008 змін у частині оплати праці членів Вищої ради правосуддя призведе до порушення передбаченого статтею 21 Конституції України принципу рівності перед законом. Принцип рівності всіх громадян перед законом — конституційна гарантія правового статусу особи. Стаття  22 Конституції України встановлює, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. З наведеного вбачається, що законопроект істотно звужує зміст та обсяг існуючого  права членів Вищої ради правосуддя  на оплату праці.

Необхідно визначити заробітну плату членів Вищої ради правосуддя, враховуючи їхні конституційні  повноваження, а також те, що член Вищої ради правосуддя, який здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, у тому числі судді Верховного Суду, не може отримувати меншу заробітну плату, ніж такий суддя.

З огляду на це пропонується залишити без змін чинну редакцію частини другої статті 21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», — зазначають у ВРП.

5. ВРП також вважає недоречним наділення Комісії з питань доброчесності та етики широкими контрольними повноваженнями щодо членів Вищої ради правосуддя.

«Законопроектом №1008 пропонується доповнити Закон України «Про Вищу раду правосуддя» статтею 28-1, яка передбачає створення Комісії з питань доброчесності та етики як колегіального органу, «який діє при Вищій раді правосуддя і утворюється з метою забезпечення прозорості і підзвітності членів Вищої ради правосуддя та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України».

Законопроект надає Комісії досить широкі повноваження, зокрема щодо здійснення контролю за дотриманням членом Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України критеріїв доброчесності, етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та за прозорістю у діяльності Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Крім того, Комісії надається право отримувати на письмовий запит від членів  Вищої ради правосуддя, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для забезпечення виконання покладених на неї завдань, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Наведене не узгоджується з нормами законодавства України та міжнародними стандартами.

На думку Вищої ради правосуддя, такі зміни призведуть до порушення незалежності члена Вищої ради правосуддя та втручання в його діяльність.

За наявності стороннього впливу на членів Вищої ради правосуддя, «зовнішнього керування» органом нівелюється статус Вищої ради правосуддя як незалежного конституційного органу.

Певні норми запропонованої статті унормовують втручання в діяльність членів Вищої ради правосуддя (пункти 1, 4 частини сьомої,  пункт 1 частини восьмої статті 28-1).

У зв’язку з цим пропонується виключити з проекту Закону положення про зазначену Комісію», — підкреслили у ВРП.

6. ВРП вважає недоречними зміни до статті 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якими виключено положення про ухвалення рішень Вищої ради правосуддя в нарадчій кімнаті:

«Відкрите голосування та обговорення питань на засіданнях Вищої ради правосуддя становитиме загрозу гарантії незалежності членів Вищої ради правосуддя та може призвести до переслідування членів Вищої ради правосуддя за прийняті ними рішення».

7. Висловилася ВРП і щодо запропонованих змін до дисциплінарних процедур, зокрема «анонімок» на суддів.

Змінами до законодавства пропонується виключити вимоги до дисциплінарної скарги, що зобов’яже Вищу раду правосуддя розглядати, наприклад, анонімні скарги.

«Наголошуємо, що до ВРП протягом місяця надходить понад 800 дисциплінарних скарг, які розподіляються між членами ВРП. Більшість скарг, які надходять до ВРП, або не відповідають вимогам закону, або по суті не є дисциплінарними скаргами.

Відсутність закріплених вимог до скарги  може призвести до правової невизначеності, а також значною мірою збільшити потік безпідставних скарг стосовно суддів, посилити фактори  впливу на них при здійсненні правосуддя», — вважають у ВРП.

Також у ВРП вважають недоречним скорочення процедурних строків для окремих етапів дисциплінарного провадження (триденний строк для надсилання копії рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення, десятиденний строк на подачу скарги на рішення Дисциплінарної палати з дня його ухвалення тощо).

Загалом, Вища рада правосуддя «пропонує врахувати зазначені вище застереження під час опрацювання законопроекту №1008».

Нагадаємо, що законопроект визначений Президентом як невідкладний.

Члени відповідної робочої групи Комісії з питань правової реформи при Президенті, до якої входять і судді, наразі не можуть точно сказати, чи будуть враховані їх пропозиції при опрацюванні зазначеного законопроекту.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду