Суддівську винагороду можна буде відрегулювати законом про бюджет

Як повідомив спікер Дмитро Разумков під час засідання погоджувальної ради 2 вересня у Верховній Раді нового скликання, за кілька днів вже зареєстровано 300 (!) законопроектів. З них 67 законопроектів визначені Президентом як невідкладні, а стосовно 59 законопроектів вже проголосовані рішення про скорочення строків розгляду. Окрім того, 7 законопроектів передбачають внесення змін до Конституції України.

Серед невідкладних законопроектів — «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» №1008. 

Законопроект, незважаючи на назву, охоплює не лише «органи врядування», а й багато інших питань, фактично переформатовуючи судовий устрій.

У випадку ухвалення даного закону до дати проведення з’їзду суддів деякі питання порядку денного з’їзду будуть виключені. Зокрема, з’їзд суддів не буде обирати членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та звільняти їх.

Але почнемо з буденних питань, які турбують суддівську спільноту.

Суддівську винагороду можна буде відрегулювати законом про бюджет

Звичайно, судді, які ще не пройшли кваліфоцінювання (у народі — переатестацію), зраділи тому, що законопроектом Президента Володимира Зеленського виключаються норми, які ставили їх у нерівні умови з тими, хто її пройшов. Йдеться про пункти 22 і 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» «Про судоустрій і статус суддів» 2016 року. Ними передбачено, що право на отримання підвищеної суддівської винагороди мають лише ті судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим законом.

Це було своєрідним стимулюючим фактором для проходження оцінювання та сприяло відсіюванню суддів, які не відчували в собі сили пройти переатестацію. З іншого боку, через ряд причин кваліфікаційне оцінювання сильно затягнулося, і судді опинилися у нерівних умовах. Так, незважаючи на навантаження та об’єм роботи ті, хто не пройшов переатестацію, отримували винагороду значно меншу, ніж ті судді, що встигли підтвердили здатність здійснювати правосуддя.

Втім, виникає інше питання — чи не буде потім відкорегована норма, яка передбачає цю саму підвищену винагороду?

Справа в тому, що законопроект передбачає інший порядок внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів». Якщо в рамках судової реформи 2016 року було передбачено, що такі зміни можуть вноситися лише безпосередньо законами про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів», то тепер буде можливо ухвалити будь-який закон з поправками щодо організації судової влади.

Наприклад, відкорегувати норму щодо суддівської винагороди законом про держбюджет. Звичайно, не у бік її зростання. А відповідне зменшення (з 75 прожиткових мінімумів до 55) вже заклали в законопроекті для суддів Верховного Суду.

Вища рада правосуддя прийматиме «анонімки»: новий порядок дисциплінарного провадження щодо судді

Ще одна норма, яка викликає занепокоєння судової спільноти, стосується змін до порядку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Так, тепер дисциплінарне провадження можна буде відкрити не лише за скаргою, а й просто за повідомленням про вчинення проступку від будь-якої особи.

При цьому виключається гарантія щодо блокування «спаму», а саме норма про те, що у випадку неодноразового подання особою очевидно безпідставних дисциплінарних скарг Вища рада правосуддя має право ухвалити рішення про залишення без розгляду протягом одного року наступних скарг цієї особи.

Слід нагадати ситуацію, коли до ВРП надійшло понад 300 скарг від однієї і тієї ж особи. 

Також прибирається така підстава для залишення скарги без розгляду, як випадок, коли скарга не підписана чи не містить ПІБ скаржника або судді, місце проживання (перебування, місцезнаходження) скаржника. Отже, ВРП зможе приймати «анонімки». 

У разі відсутності судді, скаржника розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без їх участі за виключенням випадків, коли суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини четвертої статті 48 цього Закону.

Додається ще один суб’єкт подачі скарг та повідомлень — Комісія з питань доброчесності та етики.

«Дисциплінарки» прискорять 

Чітко визначається строк здійснення дисциплінарного провадження по скарзі, який не повинен перевищувати більше ніж 30 днів з моменту отримання дисциплінарної скарги.

Виключається положення про те, що у разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи.

Також уточнюється, що подання скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді не зупиняє застосування дисциплінарного стягнення.

Окрім того, вносяться зміни до норми щодо підстав дисциплінарної відповідальності. Тепер суддя може бути притягнутий не лише за ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена ВККС та/або члена ВРП, а й за затягування строків надання інформації.

Матеріали судової справи (їх копії), пояснення від суддів чи прокурорів щодо судових справ надаються невідкладно, однак не пізніше трьох днів з дня отримання запиту ВРП.

Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органів або члена Вищої ради правосуддя щодо надання інформації або документів, або надання завідомо неправдивої інформації на їх запит, у тому числі недодержання встановлених законом строків, мають наслідком відповідальність, встановлену законом.

ВРП засідатиме без нарадчої кімнати

Не менш важливий аспект стосується відкритого розгляду дисциплінарних питань.

Так, зміни до закону визначають, що засідання Вищої ради правосуддя та Дисциплінарних палат проводяться відкрито.

Закрите засідання проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, визначених законом для проведення закритих судових засідань або цим законом. Рішення про проведення закритого засідання ухвалюється більшістю від складу Вищої ради правосуддя чи відповідної Дисциплінарної палати, якщо інше не визначено цим законом.

Виключається положення про те, що за вмотивованим клопотанням судді Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про розгляд дисциплінарної справи у закритому засіданні, якщо це є необхідним для забезпечення незалежності судді.

Якщо у попередній редакції закону рішення Вищої ради правосуддя, її органів мали ухвалюватися у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті), бути присутніми у якому іншим особам, крім членів ВРП, які мають право голосу при ухваленні рішення, заборонялося, тепер пропонується встановити, що рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється на відкритому засіданні.

У спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті) рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється у випадках:

• якщо здійснення розгляду у відкритому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
• для запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у розгляді дисциплінарної справи.

Конкурс до апеляцій під питанням

Як відомо, ВККС оголосила конкурс до апеляційних судів. Однак виникає питання, чи встигне ВККС його провести.

Якщо слідувати за логікою законопроекту, то ВККС має бути переобрана за новою процедурою у досить короткі строки, мають бути ухвалені нові документи щодо конкурсу до судів, а процедури, які були розпочаті Вищою кваліфікаційною комісією суддів до набрання чинності цим законом, продовжуються згідно з рішенням нової ВККС.

При цьому право першочергового переведення до судів апеляційної інстанції отримують судді Верховного Суду, які не потраплять у скорочений до 100 суддів Верховний Суд за результатами відбору. А для цього в апеляційних судах мають бути відповідні незаповнені вакансії.

ВРП, Вища рада правосуддя і ще раз Вища рада правосуддя

Діяльність ВККС за законопроектом фактично повністю регулюється Вищою радою правосуддя (ВРП). При цьому Вища рада правосуддя залишається у чинному нині складі.

Так, ВРП затверджує Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів, проекти порядку складення відбіркового іспиту та методики оцінювання його результатів, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядку та методології кваліфікаційного оцінювання, порядку формування і ведення суддівського досьє  тощо.

А найголовніше — саме Вища рада правосуддя буде призначати членів ВККС. Хоча й за конкурсом, але склад конкурсної комісії, знов-таки, затверджує ВРП.

«Вочевидь, це мало б вразити виборця, однак це недобре, коли Верховна Рада починає працювати як безвідмовний ксерокс. Кількість не має йти на шкоду якості», — зазначила на погоджувальній раді 2 вересня Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вочевидь, даний законопроект ще має детально проаналізувати створена при Президенті України Комісія з питань правової реформи за участі представників судової спільноти.