Мінекономрозвитку розробило нову редакцію закону про захист прав споживачів

14:19, 21 сентября 2020
Закон про захист прав споживачів зазначає суттєвих змін.
Мінекономрозвитку розробило нову редакцію закону про захист прав споживачів

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розробило нову редакцію Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, в Україні, в одній із перших країн пострадянського простору, було прийнято Закон «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ. Проте створена у 1991 році система захисту прав споживачів (система ЗПС) зазнала певних деструктивних змін, що призвело до її суттєвої невідповідності системі ЗПС країн ЄС та невідповідності кращим європейським практикам. Наміри синхронізувати національну систему ЗПС з системою ЗПС ЄС без зміни Закону носили не системний, а ситуативний характер.

Як зазначають у міністерстві, на сьогодні можна виділити декілька сфер, прогалини в регулюванні яких призводять до численних випадків порушення прав споживачів, а споживач при цьому опиняється фактично сам на сам з проблемами порушеного права.

Так, неврегульовані питання захисту споживацьких прав у сфері електронної торгівлі, відсутні дієві механізми захисту від нечесної торговельної діяльності, неефективний захист прав споживачів при гарантійному обслуговуванні продукції тощо.

За результатами аналізу звернень споживачів про порушення їх прав виявлено наступне:

при купівлі продукції в інтернет-магазинах споживачам надається недостовірна інформація про продукцію, її споживчі властивості, ціну, умови доставки, порушується право споживача на розірвання договору, відмову від продукції та повернення коштів;

зустрічаються випадки відсутності відомостей про суб’єкта господарювання, достатні для його ідентифікації, що унеможливлює здійснення заходів державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужбою, у разі порушення суб’єктом господарювання законодавства про захист прав споживачів.

В чинному Законі існують норми, які взагалі не працюють, або є занадто обтяжливими для бізнесу.

Так, наприклад, необхідність створення суб’єктами господарювання обмінного фонду товарів, які надаються на письмову вимогу споживача на час ремонту товару неналежної якості. Дія зазначеної норми призводить до значних фінансових витрат бізнесу на утримання товарів та приміщення для такого фонду.

Крім того, Законом передбачено, що суб’єкт господарювання за кожний день затримки надання споживачеві товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків (понад чотирнадцять днів) має виплатити неустойку відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Водночас, споживач може довгий час чекати на відремонтований товар (наприклад, відсутні запчастини для ремонту товару), що позбавляє споживача права користуватися товаром, який він свідомо вибирав, купував та за який сплачував кошти.

Тому, вважають автори, виникає необхідність встановити законодавчу норму щодо заміни товару на такий самий або аналогічний, наявний у суб’єкта господарювання у разі, якщо ремонт потребує більше 14 календарних днів, або є неможливим.

У такому разі зникає потреба в наявності обмінного фонду, а у разі його створення, суб’єкт господарювання матиме конкурентну перевагу.

Крім того, з 2014 року дія Закону припинила розповсюджуватися на сферу харчової продукції, що позбавило споживачів харчової продукції захисту їх економічних прав у разі порушення, зокрема, умов договору доставки харчової продукції, позначення ціни, вільного вибору форм оплати.

Практика Європейського Союзу у сфері захисту прав споживачів свідчить, що споживачі краще захищені, коли до процесу їх захисту залучено громадські об’єднання споживачів, які можуть провести консультації для споживачів та надати їм практичну допомогу.

Громадські об’єднання споживачів можуть проводити дослідження рівня якості та безпеки товарів, робіт і послуг на споживчому ринку, разом з тим, допомагаючи і бізнесу.

Законопроєктом визначені критерії громадських об’єднань споживачів, які можуть бути залучені до вирішення споживчих спорів.

Підписавши Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифіковану Верховною Радою України у вересні 2014 року, Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити високий рівень захисту прав споживачів та досягти сумісності між системами захисту прав споживачів України та ЄС.

Додатком XXXIX до Глави 20 Угоди про асоціацію визначено законодавчі акти ЄС, які необхідно імплементувати в національне законодавство, зокрема законодавчі акти ЄС спрямовані на врегулювання питань, пов’язаних з гарантіями для споживачів, досудовим захистом прав споживачів, забороною несправедливих торговельних практик, договорами із споживачами, електронною комерцією, позначенням цін тощо.

У зв’язку з цим, розроблено проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» (у новій редакції).

Проєктом Закону пропонується:

  • визначити принципи, на яких грунтується захист прав споживачів відповідно до принципів ЄС;
  • поширити дію Закону України «Про захист прав споживачів» на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача (у разі порушення умов договору купівлі-продажу (доставки) харчової продукції в інтернет-магазинах, при позначенні ціни продажу харчової продукції);
  • визначити сфери, на які не поширюється дія цього Закону, для уникнення дублювання контрольних функцій органів державного нагляду (контролю);
  • визначити перелік інформації про продукцію та суб’єкта господарювання, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі та відповідальність за відсутність такої інформації, крім того, відповідальність суб’єкта господарювання, що надає послуги торговельного електронного майданчику для розміщення товарів для продажу інших суб’єктів господарювання;
  • визначити права та обов’язки споживачів в електронній торгівлі;
  • звільнити суб’єктів господарювання від обов’язку створювати обмінний фонд товарів та сплачувати неустойку споживачеві за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) споживачеві та за кожний день затримки усунення недоліків товару понад установлений строк (чотирнадцять днів);
  • надати споживачеві право на заміну товару на такий самий або аналогічний, наявний у суб’єкта господарювання, у разі, якщо ремонт товару, придбаного споживачем, потребує більше чотирнадцяти календарних днів;
  • надати споживачеві право на зниження ціни або повернення коштів, якщо недолік товару з’являється після ремонту;
  • визначити критерії громадських об’єднань споживачів, які можуть бути залучені до вирішення споживчих спорів.

Очікується позитивний вплив від прийняття проєкту Закону, оскільки дозволить:

- досягти сумісності між системами захисту прав споживачів України та ЄС;

- підвищити рівень захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі;

- зменшити навантаження на бізнес шляхом усунення застарілих норм із законодавчого акту;

- забезпечити державну підтримку громадських обєднань споживачів та підвищити їх роль в системі захисту прав споживачів;

- підвищити рівень споживчої грамотності населення;

- усунути можливості для нечесної комерційної діяльності;

- створити умови для ефективного досудового (альтернативного) врегулювання споживчих спорів.

Також проєктом Закону пропонується імплементувати такі законодавчі акти ЄС:

Директиву № 98/6/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16.02.1998 про захист споживачів при зазначенні цін на товари, що пропонуються споживачам;

Директиву № 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.05.2005 про недобросовісні торгівельні методи підприємств до споживачів на внутрішньому ринку, що вносить зміни до Директиви Ради № 84/450/ЄЕС, Директив № 97/7/ЄС, № 98/27/ЄС та № 2002/65/ЄС Європейського Парламенту та Ради, а також до Регламенту (ЄС) № 2006/2004 Європейського Парламенту та Ради;

Директиву № 2019/771 Європейського Парламенту та Ради від 20.05.2019 про деякі аспекти, що стосуються договорів на продаж товарів, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 2017/2394 та Директиви № 2009/22/ЄС та скасовує Директиву № 1999/44/ЄС;

Директиву № 93/13/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 05.04.1993 про недобросовісні умови у споживчих контрактах;

Директиву № 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, що вносить зміни до Директиви Ради № 93/13/ЄЕС та Директиви № 1999/44/ЄС Європейського Парламенту та Ради та скасовує Директиву Ради № 85/577/ЄЕС та Директиву № 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради;

Директиву № 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 2006/2004 та Директиви № 2009/22/ЄС;

Директиву № 2009/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.04.2009 про заборони, що встановлюються уповноваженими органами з метою припинення порушень у сфері захисту інтересів споживачів;

Регламент (ЄС) № 2017/2394 Європейського Парламенту та Ради від 12.12.2017 про співробітництво між національними органами, відповідальними за виконання законів про захист прав споживачів та який скасовує Регламент (ЄС) № 2006/2004.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур: враження прокурорів від іспиту
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Панченко
    Наталья Панченко
    судья Киевского окружного административного суда
  • Ирина Пучкова
    Ирина Пучкова
    судья Киевского районного суда Одессы
  • Ирина Шикеря
    Ирина Шикеря
    судья Первомайского районного суда Николаевской области
загрузка...