ВС висловився щодо виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 676/1200/20 та встановив, що у  разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про виключення запису про батьківство.

На обґрунтування позову зазначив, що  з 9 листопада 1999 року позивач перебував у шлюбі з відповідачем, який розірвано рішенням суду 5 травня 2014 року.

Відповідачка народила сина, оскільки дитина народилася у шлюбі, сторони записані батьками дитини.

Також позивач вказував, що в період 2010-2011 мав непостійні відносини з відповідачкою, неодноразово на тривалий час виїжджав за межі України на роботу. Окрім того, позивачу стало відомо, що  відповідачка у зазначений період мала близькі стосунки з іншим чоловіком, який і є справжнім батьком дитини.

З урахуванням викладених обставин, просив суд виключити відомості про батьківство з актового запису про народження дитини.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що достатніх належних та допустимих доказів щодо відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком дитини, та дитиною матеріали справи не містять.

Постановою Хмельницького апеляційного суду рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що за змістом положень статті 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини.

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття (стаття 136 СК України).

ВС наголосив, що передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону  України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 7 травня 2009 року).

Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 88 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхиляння або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивовано в судовому рішенні.

ВС підкреслив, що матеріали справи не містять клопотань учасників справи про призначення судово-генетичної експертизи, право на звернення з якими їм судами роз’яснювалось.

Оскільки достатніх належних та допустимих доказів щодо відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком дитини, та дитиною матеріали справи не містять, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився щодо оскарження ухвали про призначення експертизи.

 Подписывайтесь на наш Telegram-канал и на Twitter, чтобы быть в курсе самых важных событий.