Що вирішив бюджетний Комітет з Бюджетом судової влади на 2022 рік

Сьогодні вранці, 19 жовтня, парламентський Комітет з питань бюджету рекомендував Верховній Раді ухвалити проект держбюджету на 2022 рік у першому читанні, повідомив голова комітету Юрій Арістов.

Також Комітет підготував відповідний висновок і таблицю пропозицій, де зазначає, які з них треба врахувати, а які – відхилити.

Із документів, зокрема, випливає, що пропозиція народних депутатів Сергія Демченко, Андрія Костіна, Давида Арахамії, Романа Бабія та інших відхилена. В ній йшлося про те, щоб «за умови недостатнього фінансування пропозицій щодо збільшення видатків на для органів судової влади здійснити перерозподіл коштів за наступними пріоритетами:

1 - заробітна плата працівників судів (всіх) та працівників апаратів органів суддівського врядування, інших органів судової влади та нарахування на заробітну плату;

2 - суддівська винагорода і заробітна плата, що визначається спеціальними законами та відповідні нарахування на такі виплати;

3 - комунальні платежі судів та інших органів судової влади;

4 - забезпечення іншими поточними видатками для придбання (поштових марок, паперу, конвертів, канцелярських принад, поточного (невідкладного) ремонту, оплату оренди тощо);

5 - фінансове забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя;

6 - фінансове забезпечення діяльності Вищого антикорупційного суду України;

7 - фінансове забезпечення «критичних» капітальних видатків ДСА та Верховного Суду;

8 - фінансування мінімальних потреб на придбання предметів, обладнання;

9 - фінансове забезпечення «некритичних» капітальних видатків ДСА та Верховного Суду.

Ці пріоритети розроблені Робочою групою з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні, учасниками якої є народні депутати України, представники головних розпорядників бюджетних коштів органів судової влади, Міністерства фінансів України та суддівської спільноти».

Отже, Комітет Арістова не перейнявся цими пріоритетами.

Втім, в цілому із порівняльної таблиці випливає, що більшість пропозицій щодо збільшення фінансування судової влади враховані у формі «дати доручення Уряду розглянути…» (як це було і у минулих роках). Тобто Уряд має подумати та відшукати можливість для збільшення видатків.

Як зазначено у висновку Комітету, «у результаті проведеної роботи підготовлено проект постанови ВР «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік» та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту. Пропозиції, наведені у зазначеній таблиці та які запропоновано врахувати (або врахувати частково), включено до зазначеного проекту постанови Верховної Ради. Такі пропозиції мають бути розглянуті та враховані Кабінетом Міністрів при підготовці законопроекту до другого читання і реалізації бюджетної політики у наступних роках.

Відповідно до частини десятої статті 157 Регламенту законопроект вважається прийнятим у першому читанні, якщо буде прийнято в цілому проект постанови Верховної Ради щодо висновків і пропозицій до законопроекту, а схвалені Верховною Радою висновки і пропозиції до законопроекту набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради».

Також Комітет зауважує у своєму висновку, що видатки на забезпечення функціонування судів і діяльності суддів, органів і установ системи правосуддя у законопроекті передбачено в обсязі 21,8 млрд грн (з них за загальним фондом – 18,3 млрд грн), що на 10,9% більше, ніж затверджено на 2021 р.

«Проте, за інформацією, наведеною у супровідних матеріалах до законопроекту /згідно з пунктом 11-1 частини першої статті 38  Кодексу/, не враховано пропозиції Вищої ради правосуддя по відповідних статтях загалом на суму 9,3 млрд грн, у т.ч. на: оплату праці (з нарахуваннями) – 5,2 млрд грн (у законопроекті умови оплати праці суддів визначаються на рівні 2021 р.), інші поточні витрати – 0,7 млрд грн, капітальні видатки – 2,3 млрд грн, виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів – 1,1 млрд грн /Мінфін вважає, що органами судової влади не надано вмотивованих обґрунтувань та розрахунків додаткової потреби/.

При цьому за спеціальним фондом на вказану мету планується отримати судовий збір та надходження від звернення застави у дохід держави у сумі 3,5 млрд грн /відповідно до пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Кодексу/, що на 0,1 млрд грн більше ніж заплановано на 2021 р. /довідково: за січень-вересень п.р. надійшло 2,8 млрд грн/».

Що із спеціальним прожитковим мінімумом для суддів, прокурорів та держслужбовців

Як відомо, в проекті Бюджету на 2022 рік знов визначається «спеціальний» зменшений прожитковий мінімум для розрахунку окладів суддів, прокурорів та держслужбовців.

З цього приводу Комітет у порівняльній таблиці застосував різні підходи.

Отже, у висновку Комітету з цього приводу йдеться про наступне.

«За інформацією Мінсоцполітики (на його офіційному сайті), фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах серпня 2021 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 4334 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4965 грн)… для працездатних осіб – 4525 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 5622 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 3659 грн. Отже, законопроектом передбачається визначити розмір прожиткового мінімуму на 2022 рік /середньозважений розмір якого – 2457 грн/, який майже вдвічі нижчий за фактичний його розмір у цінах серпня 2021 р.

ГНЕУ зауважує, що Урядом пропонується закріпити значно нижчий розмір базового соціального стандарту, ніж обчислений згідно з чинною на сьогодні методикою його показників, що не враховує знецінення грошових доходів та заощаджень громадян внаслідок цінової інфляції і зумовить зниження купівельної спроможності населення, погіршення рівня його життя та соціальної захищеності, створить передумови подальшого зубожіння, особливо найбільш уразливих верств населення, зокрема, тих, для кого пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги є основним, зазвичай єдиним, джерелом існування.

Поряд з тим, у статті 7 законопроекту пропонується другий рік поспіль визначати прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадових окладів суддям, працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівникам податкових органів /у розмірі 2102 грн/, посадових окладів прокурорам окружної прокуратури /у розмірі 1600 грн/, при цьому такі розміри є нижчими від передбаченого цією ж статтею загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, положення статті 40 Кодексу та статей 1 і 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» не містять вимог щодо визначення таких видів прожиткових мінімумів та їх встановлення у законі про державний бюджет.

Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту таке положення передбачено, враховуючи рівень матеріального забезпечення вищезазначених осіб, фінансові можливості бюджету і принцип збалансованості бюджету, але не надано фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків щодо зазначених розмірів прожиткового мінімуму.

ГНЕУ зауважує, що запропонований підхід є алогічним, адже фізіологічні потреби всередині кожної з соціально-демографічних груп, щодо яких визначається розмір прожиткового мінімум, в основному є подібними (не відрізняються залежно від органу та займаної посади), відтак, прожитковий мінімум для працездатних осіб має бути єдиним, а вже градація заробітної плати знаходить вираження через кратність розміру прожиткового мінімуму, що враховується при визначенні посадових окладів.

На думку ГНЕУ, такі кроки руйнують справедливий механізм розподілу доходів, раціонального та ефективного використання державних коштів, спотворюють політику оплати праці, зокрема у межах державного управління, яка має базуватися на системних (а не вибірково-точкових) принципах і стандартах, а також є демотивуючим фактором загалом.

Крім того, статтею 22 законопроекту передбачається установити, що у 2022 р. для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій  бюджетної сфери, державних органів розмір зарплати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.

Водночас, пунктом 6 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується установити, що Кабінет Міністрів має  забезпечувати утворення органів виконавчої влади та/або виконання органами виконавчої влади додаткових повноважень в межах граничної чисельності працівників системи органів виконавчої влади.

Як зазначено у супровідних матеріалах до законопроекту, такі положення дозволять зменшити навантаження на фонд оплати праці працівників центральних органів виконавчої влади, інших державних органів.

Однак критерії до формування у проекті державного бюджету на 2022 рік показників видатків щодо  забезпечення діяльності державних органів (включаючи видатки на оплату праці) потребують пояснень, оскільки єдиного підходу не відстежується, спостерігається значна диференціація щодо збільшення обсягів відповідних видатків (проти затверджених із змінами на 2021 р.)», – зазначає Комітет.

Втім, незважаючи на викладене, у порівняльній таблиці, де депутати пропонували виключити різні підходи до прожиткового мінімуму для суддів і прокурорів, дані пропозиції відхилені.

Однак враховані частково для працівників певних держорганів. А саме – антикорупційних.

Так, у проекті бюджетних пропозицій від Комітету пропонується «Розглянути можливість щодо уточнення редакції абзацу шостого статті 7 законопроекту в частині непоширення дії такого положення на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та орган досудового розслідування, на який відповідно до частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України покладається функція здійснення досудового розслідування корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень, та у зв’язку з цим щодо збільшення видатків проекту державного бюджету на 2022 рік на функціонування таких органів в частині оплати праці відповідних працівників таких органів».

Тобто для НАБУ все може скластися ліпше за інші органи.

В цілому Комітет пропонує Кабміну при підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік до другого читання врахувати такі зміни щодо судової влади:

«Визначитися щодо можливості та доцільності збільшення/передбачення видатків проекту державного бюджету на 2022 рік за врахованими частково пропозиціями народних депутатів України та комітетів Верховної Ради України у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та за результатами оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах), а саме:

за бюджетною програмою «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» (код 0501020);

за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів  та працівників апаратів судів» (код 0501150);

за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя Верховним Судом» (код 0551010);

за бюджетною програмою «Забезпечення конституційної юрисдикції в Україні» (код 0801010);

за бюджетною програмою «Здійснення прокурорської діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації працівників органів прокуратури» (код 0901010);

за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя Вищим судом з питань інтелектуальної власності» (код 0951010);

за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого суду з питань інтелектуальної власності» (код 0951020);

за новими бюджетними програмами для Міністерства соціальної політики України: «Погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.