Пенсійна реформа та скасування допомоги по частковому безробіттю на період карантину: ТОП законодавчих ініціатив Третьякової

08:19, 29 декабря 2021
«Судово-юридична газета» проаналізувала основні законодавчі ініціативи Галини Третьякової протягом 2021 року, де вона була автором або зазначалася одним із авторів.
Пенсійна реформа та скасування допомоги по частковому безробіттю на період карантину: ТОП законодавчих ініціатив Третьякової
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, чиї висловлювання викликали негативну реакції в суспільстві, протягом 2021 року відзначилася багатьма законопроектами, які так само були суперечливими.

«Судово-юридична газета» проаналізувала основні законодавчі ініціативи Третьякової протягом 2021 року, де вона була автором або зазначалася одним із авторів.

Мабуть найважливішим законопроектом від Третьякової, про який навіть говорив і президент Володимир Зеленський, є пенсійна реформа. Законопроект «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», реєстр. № 2683 був схвалений комітетом, який очолює сама Третьякова.

У законопроекті передбачена обов’язкова участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб віком до 55 років та обов’язкова сплата роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників.

Водночас роботодавці мають сплачувати такий розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ): 1% у 2023, 1,5 % у 2024, 2 % у 2025 роках від розміру заробітної плати працівників. З державного бюджету буде іти співфінансування таких внесків на паритетних засадах.

За бажанням працівника розмір його самостійних внесків може бути збільшено. З бюджету будуть співфінансуватися такі внески на паритетних засадах у межах 3 відсотків від розміру середньої заробітної плати за видами економічної діяльності у середньому по економіці.

Законопроектом передбачена комбінована модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка передбачає акумулювання внесків в уповноваженому пенсійному фонді, створеному державою, на період до 31.12.2025 року, після чого учасник системи може обрати для себе будь-який авторизований недержавний пенсійний фонд.

Пенсійну реформу Третьякової розкритикувала Федерація профспілок України. Негативний висновок про законопроект  надало Головне науково-експертне управління.

Розкритикував її і інший колега по комітету, Михайло Цимбалюк, а також Микола Бабенко. Головні претензії критиків: не передбачено механізму збереження коштів від розкрадання та захисту відкладених накопичень від інфляції.

Займалася Третьякова і реформуванням прожиткового мінімуму. Її законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення» (реєстр. № 3515) був підтриманий парламентом у першому читанні.

Законопроектом передбачається, що прожитковий мінімум має встановлюватися у відсотковому співвідношенні до середньомісячної заробітної плати в Україні за рік, що передує року формування Державного бюджету України на наступний рік, з урахуванням прогнозного рівня інфляції поточного року.

Відсоткове співвідношення розміру прожиткового мінімуму до середньомісячної заробітної плати має становити не менше:

у 2021 році – 40 відсотків;

у 2022 році – 41 відсотка;

у 2023 році – 42 відсотків;

у 2024 році – 43 відсотків;

у 2025 році – 44 відсотків;

у 2026 році – 45 відсотків;

у 2027 році – 46 відсотків;

у 2028 році – 47 відсотків;

у 2029 році – 48 відсотків;

у 2030 році – 49 відсотків;

у 2031 році – 50 відсотків.

ГНЕУ одразу розкритикувало законопроект, оскільки побачило в ньому такі вади:

Аналіз положень проекту свідчить про те, що насправді вони (або принаймні переважна їх більшість) не пов’язані зі створенням передумов для підвищення прожиткового мінімуму.

На думку експертів, об’єднання в одному проекті різних за своєю природою питань, як то визначення розмірів оплати праці та розмірів адміністративних послуг і запровадження штрафної ставки та розрахункової одиниці у Кримінальному кодексі України (КК) та Кодексі України про адміністративні правопорушення (КУпАП), виглядає штучним та не відповідає усталеним правилам законодавчої техніки, згідно з якими положення закону (зокрема, й закону про внесення змін) мають регулювати близькі за своєю природою суспільні відносини, бути об’єднаними якоюсь спільною ідеєю (задумом) або ж логічно випливати одне з одного.

Також Третьякова як голова комітету запропонувала депутатам схвалити за основу законопроект № 6083 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту майнових прав окремих категорій осіб та відшкодування витрат на догляд за такими особами», внесений до парламенту Кабінетом Міністрів України, який, зокрема, передбачає, що орган опіки та піклування (ОПП) має надавати дозвіл на вчинення правочину щодо нерухомого чи рухомого майна малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Окрім того, Третьякова запропонувала депутатам схвалити за основу законопроект № 6067 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці», внесений до парламенту Кабміном, який передбачає скасування надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Взялася Третьякова і за умови формування керівництва Фонду соціального страхування України, а також запропонувала закріпити необхідність створення медичного висновку в електронній формі. Про це йдеться у законопроекті № 5887 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення системи загальнообов’язкового державного соціального страхування».

Також Третьякова виступила одним із авторів законопроекту (де окрім неї також значиться голова комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький)  № 5736 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання надання пацієнтам лікарських засобів зі співчуття», який передбачає, що тяжкохворі пацієнти зможуть лікуватися незареєстрованими лікарськими засобами, які пройшли хоча б одне клінічне випробування. Головне науково-експертне управління висловило застереження, що відповідні норми можуть зашкодити здоров’ю пацієнтів.

Окрім того, Третьякова підтримала ініціативу Радуцького виплачувати лікарям приватних лікарень страхові виплати у разі встановлення втрати здоров’я чи смерті через коронавірус.

Крім соціальних питань, переймалася Третьякова і питанням відсторонення з посади голови Верховної Ради. Зокрема, внесла законопроект № 6181 «Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо відсторонення Голови Верховної Ради України від виконання повноважень та оголошення йому недовіри».

Отже, за задумом автора, голову парламенту зможуть відкликати у зв'язку з оголошенням йому недовіри, внесеною в паперовій формі не менш як однією третиною народних депутатів від конституційного складу, або не менш як половиною голів комітетів шляхом зібрання їх підписів, або у разі відсторонення від виконання повноважень два чи більше рази протягом однієї чергової сесії (на даний час у законі фігурувала цифра три).

Окремо Третьякова прописала статтю 76-1 «Відповідальність Голови Верховної Ради»:

«У разі порушення спікером вимог Регламенту народний депутат має право невідкладно звернутися до Голови Верховної Ради із зауваженням про допущені ним порушення для негайного їх усунення.

У разі грубого або систематичного порушення Регламенту Головою за пропозицією, внесеною в паперовій формі на пленарному засіданні не менш як однією третиною народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, або не менш як половиною голів комітетів шляхом зібрання їх підписів, або комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, після скороченого обговорення Верховна Рада може прийняти рішення про відсторонення Голови від виконання повноважень на строк до двох календарних днів більшістю голосів народних депутатів».

Пропонується, аби обговорення та голосування пропозиції про відсторонення Голови проводилося відразу після її внесення.

У разі відсторонень голови від виконання повноважень, визначених два чи більше разів протягом однієї чергової сесії Верховної Ради, за висновком комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, парламент може розглянути питання про відкликання його з посади.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/suduaна Youtube Право ТВа також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Нестандартный подход к разделу имущества и получению алиментов при разводе – прямой эфир
Telegram канал Sud.ua
Нестандартный подход к разделу имущества и получению алиментов при разводе – прямой эфир
Главное о суде