Нема гарантій захисту коштів від розкрадання та інфляції: експерти розкритикували пенсійну реформу Третьякової

08:20, 2 декабря 2021
Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів внесла до парламенту законопроект, що запроваджує накопичувальне пенсійне забезпечення.
Нема гарантій захисту коштів від розкрадання та інфляції: експерти розкритикували пенсійну реформу Третьякової
Джерело фото: thepage.ua

1 грудня президент України Володимир Зеленський, виступаючи в парламенті, закликав депутатів підтримати пенсійну реформу.

«Нарешті, за багато років уперше узгоджено параметри єдиної обов'язкової накопичувальної пенсійної системи. Вона дозволить накопичувати кошти на гідну старість. Найближчим часом парламент, упевнений у цьому, розгляне готовий законопроект. Шановні депутати, на вас надія», - сказав президент.

Йдеться про доопрацьовану редакцію законопроекту № 2683 «Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення». Його автором є голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

Нагадаємо, у законопроекті передбачена обов’язкова участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб віком до 55 років та обов’язкова сплата роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників.

При цьому роботодавці мають сплачувати такий розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ): 1% у 2023, 1,5 % у 2024, 2 % у 2025 роках від розміру заробітної плати працівників. З державного бюджету буде іти співфінансування таких внесків на паритетних засадах.

За бажанням працівника розмір його самостійних внесків може бути збільшено. З бюджету будуть співфінансуватися такі внески на паритетних засадах у межах 3 відсотків від розміру середньої заробітної плати за видами економічної діяльності у середньому по економіці.

Законопроектом передбачена комбінована модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка передбачає акумулювання внесків в уповноваженому пенсійному фонді, створеному державою, на період до 31.12.2025 року, після чого учасник системи може обрати для себе будь-який авторизований недержавний пенсійний фонд.

У Головному науково-експертному управлінні (ГНЕУ) розкритикуваали даний законопроект і висловили думку, що запровадження накопичувальної пенсійної системи має розпочинатися лише після об’єктивного визначення факту зростання економіки в Україні, що дасть можливість ефективного розміщення та використання коштів. В іншому випадку, на думку експертів, зібрані кошти не дадуть бажаного для нормального функціонування цієї системи прибутку, що призведе до дискредитації самої ідеї такого страхування.

У ГНЕУ навели приклад країн Східної Європи, які відмовилися від запровадження накопичувальної пенсійної системи. Зокрема, Чехія у січні 2016 року оголосила про ліквідацію другого рівня, який був створений лише у 2013 році. У Польщі у лютому 2014 року через введені державою обмеження на форми інвестування фондами страхування останні почали отримувати негативну дохідність (зокрема, було заборонено інвестувати у державні облігації, а попередні інвестиції необхідно було безоплатно повернути державі для скорочення державного боргу). Згодом польський уряд дав громадянам термін у три місяці на повернення до солідарної системи за мовчазною згодою, якщо не буде заявлено про відмову, і продовжує у подальшому таку практику. У Литві і Латвії ставку внесків у другий рівень пенсійної системи протягом декількох років знижували до 2% від зарплати, а в Естонії звели до нуля.

У ГНЕУ вказали на неприпустимість запровадження обов’язкової накопичувальної системи. Експерти зазначили, що система недержавного пенсійного забезпечення має базуватися на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань.

У ГНЕУ підкреслили, що окремі важливі питання функціонування загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення (ЗНПЗ) у проекті визначені недостатньо чітко, що може негативно позначитися, зокрема, на ефективності діяльності суб’єктів та рівні пенсійного забезпечення його учасників. Зокрема, це стосується:

Порядку дій учасника щодо вибору ним авторизованої компанії з управління активами та можливості її зміни. У ГНЕУ відзначили, що у проекті недостатня увага приділена належному забезпеченню інвестування активів, чіткій системі гарантування їх збереження та повернення, зокрема, у випадку їх вкладення у фінансові інструменти, які у подальшому знецінилися. Іншими словами не зрозуміло, як врятувати відкладені громадянами кошти від інфляції, а також від можливого їхнього розкрадання.

У проекті відсутні вимоги до засновників авторизованих суб’єктів системи ЗНПЗ, як компаній з управління активами, зберігачів, адміністраторів, недержавних пенсійних фондів та страхових організацій щодо заборони участі в них представників, розташованих на території офшорних зон, зареєстрованих на території держав, внесених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) тощо.

Суб’єктами системи ЗНПЗ визначені, зокрема, авторизовані страхові організації. Проте у подальшому їх діяльність у вказаній системі визначена недостатньо детально.

У ГНЕУ не розуміють, який статус матиме уповноважений пенсійний фонд після 01.01.2026 року, коли згідно з нормами проекту накопичувальні внески сплачуються платниками до будь-якого авторизованого пенсійного фонду. Згідно з проектом даний фонд повинен працювати у перехідний період до вказаної дати.

При цьому експерти вказали, що одним із викликів функціонування накопичувальної пенсійної системи за безпосередньою участю державних органів виступає спокуса урядових структур використовувати кошти обов’язкових накопичувальних пенсійних систем (Рівня ІІ) для погашення дефіциту державного бюджету чи дефіциту коштів на Рівні І (солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування), або ж на інші цілі, не пов’язані з накопичувальними пенсійними системами.

Дискусійною для експертів виглядає пропозиція щодо запровадження обов’язкової участі в системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх вікових категорій працюючих осіб до досягнення ними 55-річного віку, особливо, що стосується осіб, яким до досягнення пенсійного віку залишилося менше 10 років.

При цьому згідно з Законом «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» учасниками накопичувальної системи мають бути особи, яким на дату запровадження перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду виповнилося не більш як 35 років та які сплачують внески/за яких сплачуються внески до накопичувальної системи пенсійного страхування.

Експерти вказали, що у запропонованих змінах до Закону «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» пропонується виключити з переліку видів діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, що підлягають ліцензуванню, діяльність з надання послуг у накопичувальній системі ЗНПЗ. На думку ГНЕУ, запропоновані зміни не враховують те, що діяльність з надання відповідних послуг за своїми ознаками підпадає під фінансові послуги.

При цьому в ГНЕУ відзначили, що авторами законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками. Вказані зауваження є також актуальними у контексті того, що проект Державного бюджету України на 2022 рік, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України, сформований на чинній законодавчій базі.

Раніше «Судово-юридична газета» проаналізувала пенсійну реформу Третьякової.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Youtube «Право ТВ», а також на нашу сторінку в Facebook та на Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Нужно ли забирать у ГНЭУ полномочия критиковать законопроекты и кто этим должен заниматься
Нужно ли забирать у ГНЭУ полномочия критиковать законопроекты и кто этим должен заниматься
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Інна Калугіна
    Інна Калугіна
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
  • Микола Місечко
    Микола Місечко
    суддя Оболонського районного суду міста Києва
загрузка...