Кому доручать зберігати пенсії українців: Третьякова зареєструвала доопрацьований законопроект про пенсійну реформу

У Верховній Раді 23.11.2021 року зареєстрували доопрацьовану редакцію законопроекту № 2683 «Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення». Його автором є депутат Галина Третьякова, яку нещодавно відстороняли від участі в пленарних засіданнях Верховної Ради України.

Про те, як Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів  розглядав доопрацьований законопроект про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення, «Судово-юридична газета» розповідала раніше.

Законопроектом передбачається встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними 55 років та обов’язкову сплату роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників.

Так, роботодавці сплачуватимуть 1% у 2023, 1,5 % у 2024, 2 % у 2025 роках від розміру заробітної плати працівників, а Держава буде співфінансувати такі внески на паритетних засадах за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому розмір єдиного соціального внеску, який сплачується роботодавцем, залишається незмінним, накопичувальний внесок включається до складу єдиного соціального внеску.

За бажанням працівника розмір його самостійних внесків може бути збільшено. Держава буде співфінансувати такі внески на паритетних засадах у межах 3 відсотків від розміру середньої заробітної плати за видами економічної діяльності у середньому по економіці.

Такі ж умови державного співфінансування пропонуються також для участі у системі для фізичних-осіб підприємців та самозайнятих осіб, яка є добровільною.

Законопроектом пропонується встановити, що кошти накопичувальної системи є власністю учасників системи у розмірі, накопиченому на їх індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, а у випадку смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходить до її спадкоємців.

Також ним запропонована комбінована модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка передбачає акумулювання внесків в уповноваженому пенсійному фонді, створеному державою, на період до 31.12.2025 року, після чого учасник системи може обрати для себе будь-який авторизований недержавний пенсійний фонд, куди будуть сплачуватись внески на його користь та формуватись пенсійні накопичення.

Облік учасників накопичувальної пенсійної системи у недержавних пенсійних фондах будуть здійснювати авторизовані адміністратори недержавних пенсійних фондів. 

Управління активами недержавний пенсійних фондів буде здійснюватися авторизованими компаніями з управління активами.

Зберігання пенсійних накопичень буде здійснюватися авторизованими банками-зберігачами, допущеними до діяльності в другому рівні пенсійної системи шляхом авторизації.

Авторизацію здійснюватиме державний регулятор – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Передбачається, що запропонована модель запрацює після перехідного періоду з 01.01.2026 року з можливістю для учасників системи самостійно обирати недержавний пенсійний фонд, в якому вони будуть формувати свої пенсійні накопичення.

Автори законопроекту запевняють, що особи, які не визначились з вибором недержавного пенсійного фонду, зможуть залишитися учасником уповноваженого пенсійного фонду.

Крім того, вони намагаються переконати громадян, що пенсійні накопичення учасників пенсійних фондів зберігаються від знецінення та інфляційного впливу за рахунок їх інвестування в переважно консервативні фінансові інструменти.

Істотно змінюється редакція Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якою запроваджуються Єдиний соціальний реєстр та накопичувальний внесок.

Члени профільного Комітету при цьому добре розуміють загрози, які виникають в майбутньому перед накопичувальною пенсійною системою і навіть називають їх:

• довготривалий процес пенсійних накопичень, оскільки кошти до неї відраховуються протягом всієї трудової діяльності;
• вплив фінансово-економічної кризи. Спад виробництва в національній економіці з наступним зменшенням зайнятості обумовлює звуження бази сплати пенсійних внесків і в солідарну, і в накопичувальну системи. Накопичувальні системи чутливі до криз на фінансових ринках. Швидке зростання рівня інфляції в умовах фінансової нестабільності може призвести до знецінення пенсійних накопичень;
• тінізація заробітної плати тощо.

Головною проблемою накопичувальної системи є проблема збереження накопичень і забезпечення достатнього рівня пенсійного забезпечення.

Водночас Пенсійний фонд України звертає увагу, що пропонований законопроектом спосіб встановлення та розмір єдиного внеску зумовить зменшення надходжень від його сплати на пенсійне страхування, що зумовлює потребу в одночасному законодавчому передбаченні компенсаторів втрат бюджету Пенсійного фонду України та внесення відповідних зміни до законодавчих актів.

Міністерство юстиції України зазначає, що окремі положення проекту Закону потребують доопрацювання.

Зокрема, частинами першою, п’ятою статті 4 проекту Закону пропонується встановити, що уповноваженим є пенсійний фонд, створений за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства про недержавне пенсійне забезпечення для виконання функцій, визначених цим Законом. Управління та контроль за діяльністю уповноваженого пенсійного фонду здійснює Рада уповноваженого пенсійного фонду.

Міністерство юстиції України звертає увагу, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Згідно із частиною сьомою статті 6 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» органами управління пенсійного фонду є збори засновників та рада пенсійного фонду (рада фонду).

Створення інших органів управління пенсійного фонду заборонено. При цьому з аналізу проекту Закону, на думку Мінюсту, незрозуміло, чи здійснює засновник функції управління через, зокрема, збори засновників.

Також проектом Закону не визначені повноваження Кабінету Міністрів України щодо реалізації функцій як засновника з управління таким уповноваженим пенсійним фондом.

Крім того, згідно з частиною другою статті 8 проекту Закону для проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду членів Ради уповноваженого пенсійного фонду Кабінет Міністрів України утворює комісію з конкурсного відбору, до складу якої входять, зокрема, один представник Президента України та один представник від профільного Комітету Верховної Ради України, до предметів відання якого належать питання фінансової діяльності.

При цьому Конституція України не наділяє Президента України повноваженнями пропонувати представника до складу конкурсної комісії з відбору на посади членів Ради уповноваженого пенсійного фонду.

Мінсоцполітики наголошує на необхідності не обмежувати право людини переводити свої пенсійні накопичення з однієї установи в іншу в будь-який час за власним бажанням.

Окрім цього, ще й інтернет-магазини занесуть у спеціальний реєстр та нададуть Держпродспоживслужбі можливість їх блокувати.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.