Немає чітких норм стосовно державних зобов’язань щодо повернення пенсійних накопичень: Федерація профспілок розкритикувала пенсійну реформу Третьякової

13:01, 3 декабря 2021
У ФПУ вважають, що у законопроекті відсутні гарантії повернення сплачених до накопичувальних пенсійних фондів внесків.
Немає чітких норм стосовно державних  зобов’язань щодо повернення пенсійних накопичень: Федерація профспілок розкритикувала пенсійну реформу Третьякової

У Федерації профспілок України (ФПУ) вважають законопроект «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», реєстр. № 2683, який до парламенту внесла голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, завчасним та таким, що не гарантує збереження коштів платників.

Нагадаємо, у законопроекті передбачена обов’язкова участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб віком до 55 років та обов’язкова сплата роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників.

Водночас роботодавці мають сплачувати такий розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ): 1% у 2023, 1,5 % у 2024, 2 % у 2025 роках від розміру заробітної плати працівників. З державного бюджету буде іти співфінансування таких внесків на паритетних засадах.

За бажанням працівника розмір його самостійних внесків може бути збільшено. З бюджету будуть співфінансуватися такі внески на паритетних засадах у межах 3 відсотків від розміру середньої заробітної плати за видами економічної діяльності у середньому по економіці.

Законопроектом передбачена комбінована модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка передбачає акумулювання внесків в уповноваженому пенсійному фонді, створеному державою, на період до 31.12.2025 року, після чого учасник системи може обрати для себе будь-який авторизований недержавний пенсійний фонд.

За коментарем стосовно суперечностей і можливих ризиків даного проекту «Судово-юридична газета» звернулася до Керівника управління соціального страхування  і пенсійного забезпечення Федерації профспілок України Володимира Максимчука.

Як ви ставитесь загалом до даного законопроекту і до введення накопичувальної пенсійної системи?

Запровадження накопичувальної пенсійної системи (2-й рівень) сьогодні є передчасним. Про неможливість запровадження в Україні загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, при наявності проблем у солідарній системі пенсійного забезпечення, без належного рівня розвитку фондового ринку, без урегулювання проблем збору єдиного соціального внеску, зазначалося МВФ і Світовим банком, Міжнародною організацією праці. Меморандумом про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом на 2018-2020 роки було зафіксовано зобов’язання утримуватися від запровадження (елементів) накопичувального другого рівня пенсійної системи. Зазначені застереження не втратили своєї актуальності.

Законопроект потребує суттєвого доопрацювання та обговорення за участі учасників накопичувальної системи. Його норми мають бути викладені у легкій для сприйняття формі працівниками, які братимуть участь у цій системі, для розуміння ними необхідних дій і рівня виплат, на які вони можуть розраховувати.

Враховуючи стан економіки і фінансового ринку в країні, проблеми в солідарній пенсійній системі, зокрема, невідповідність розмірів пенсій міжнародним нормам, наприклад, Конвенції № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення (мінімальна пенсія менше фактичного розміру прожиткового мінімуму; при 30-річному стажі роботи пенсія не досягає 40% заробітку), затримки виплат із страхових фондів, потребує вирішення питання збільшення надходжень від єдиного внеску, що дасть можливість забезпечити бездефіцитність цих фондів та зняти соціальну напругу щодо фінансового забезпечення виплати пенсій та інших страхових виплат.

У законопроекті передбачена обов’язкова участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб віком до 55 років. Дехто називає дану норму дискримінаційною. Яка ваша позиція щодо цього?

Стосовно кола учасників зазначеної системи, то проектом пропонується звільнити від обов’язкової сплати накопичувальних внесків за осіб, які досягли віку 55 років, та за осіб, які отримують пенсію за віком або за вислугу років. А самі фізичні особи можуть сплачувати накопичувальний внесок на добровільних засадах.

Період сплати накопичувального внеску - протягом 5 років, тим більше, період становлення системи є недостатнім і недоцільним для формування достатньої суми пенсійних заощаджень. Особам, на користь яких сплачуватимуться внески протягом 5 років, як передбачено проектом, вистачить  хіба що  на оплату функціонування системи (послуг чисельних суб’єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення), а решта – на отримання одноразової пенсійної виплати.

Учасниками системи мають бути працівники, яким на момент запровадження накопичувального пенсійного забезпечення не досягли 35-річного віку.

Водночас роботодавці мають сплачувати такий розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ): 1% у 2023, 1,5 % у 2024, 2 % у 2025 роках від розміру заробітної плати працівників. З державного бюджету буде іти співфінансування таких внесків на паритетних засадах. Що ви скажете про це?

Дійсно, передбачається сплата внесків роботодавцями у розмірі від 1% (у перший рік сплати внесків), до 1,5%, 2% - в подальшому (шляхом зменшення розміру ЄСВ з 22%).

Потрібно звернути увагу, що за попередніми оцінками, на кінець поточного року дефіцит бюджету Пенсійного фонду складе 24,6 млрд грн. Незважаючи на те, що заборгованості з пенсійних виплат немає, проте їх рівень пенсійного забезпечення залишається низьким. Середній розмір пенсійної виплати на 01.10.2021 р. становив 3916 грн, що лише трохи перевищує розмір фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (у цінах вересня ц.р. становить 3692 грн). Пенсію до фактичного розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб отримує більше 70% пенсіонерів.

Погіршення фінансового стажу Пенсійного фонду дасть ще більше підстав окремим політикам говорити про неспроможність солідарної пенсійної системи забезпечувати пенсійне забезпечення громадян.

Щодо інших фондів соціального страхування, то ситуація в них ще складніша. Зокрема, дефіцит бюджету Фонду соціального страхування України вже становить близько 3 млрд грн і виплати по лікарняних листках та по вагітності і пологах здійснюються майже із 2-місячною затримкою. У наступному році передбачається дефіцит коштів цього Фонду 6,8 млрд грн.

Дефіцит коштів у Фонді соціального страхування від безробіття – 1,7 млрд грн. Як наслідок, заборгованість з виплати страхових виплат (допомоги по безробіттю) становить більше 1 міс.

Враховуючи зниження економічної активності бізнесу, зменшення надходжень від ЄСВ, в т.ч. пов’язаних із запровадженням обмежувальних заходів, спрямованих на стабілізацію ситуації із захворюваністю на СОVID-19 тощо, фінансова ситуація страхових та Пенсійного фонду у зв’язку із зменшенням розміру ЄСВ з 22% до 20% ще більше погіршуватиметься. Це може призвести до ініціювання державною стороною скорочення та зменшення страхових виплат, що вже зараз і пропонується.

Тому (і до речі, на це звертають увагу і міжнародні організації) запровадження накопичувальної пенсійної системи не повинно негативно впливати на існуючу солідарну пенсійну систему і на систему соціального страхування).

Що ви можете сказати про пенсійні фонди, які допускатимуться до українського ринку?

До участі в авторизації та безпосередньо у системі накопичувального пенсійного забезпечення допускаються лише пенсійні фонди відкритого типу і поза увагою залишаються професійні (галузеві) та корпоративні фонди, які складають основу другого рівня інших країн (Нідерланди, Швейцарія, Італія, Болгарія та інші).

Разом з тим, відповідно до Директиви Європарламенту та Ради №2003/41/ЄС від 39 червня 2003 р. «Про діяльність установ трудового пенсійного забезпечення та нагляд за ними» (9): «Згідно з принципом субсидіарності, за державами-членами зберігається повна відповідальність за організацію своїх систем пенсійного забезпечення, а також за ухвалення рішень про роль кожної з трьох «опор» системи пенсійного забезпечення в окремих державах-членах. У контексті другої опори, за ними також обов’язково зберігається повна відповідальність за роль та функції різноманітних установ, що надають трудові пенсії за віком, таких як галузеві пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та компанії зі страхування життя. Ця Директива не має на меті поставити цю прерогативу під сумнів».

На даний час в рамках III рівня пенсійного забезпечення функціонує значна кількість професійних накопичувальних пенсійних фондів, які також могли б стати учасниками II рівня пенсійного забезпечення.

У проекті пропонується Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування перейменувати на Єдиний соціальний реєстр.  Передбачається функції з адміністрування зазначеного Реєстру (його формування та ведення, надання інформації із зазначеного Реєстру) передати від Пенсійного фонду України Адміністратору Єдиного соціального реєстру. Яка ваша позиція у цьому питанні?

Запропоноване не підтримується. Орган, на якого покладаються функції  адміністрування Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, має визначатися не рішенням Кабінету Міністрів України, а безпосередньо у Законі. Функції адміністрування зазначеного Реєстру має здійснювати лише Пенсійний фонд України.

А що ви скажете про гарантії того, що сплачені кошти до таких фондів не будуть розкрадені і люди зможуть отримати свої пенсії.

Немає чітких норм щодо державних  зобов’язань щодо повернення пенсійних накопичень. Проект не містить жодних механізмів гарантування з боку держави збереження від інфляційного знецінення та шахрайських дій примусово спрямованих нею на загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення коштів. На мою думку, основним компонентом проекту із запровадження II рівня пенсійного забезпечення має виступати саме блок державних гарантій, адже в країнах світу, де держави ініціювали процес відходу від II рівня пенсійного забезпечення, причиною цього стали саме проблеми із збереженням накопичених активів та їх вартості.

Раніше «Судово-юридична газета» проаналізувала пенсійну реформу Третьякової.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВа також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Как будут отбирать членов ВККС: второе заседание Конкурсной комиссии, ПРЯМОЙ ЭФИР
Как будут отбирать членов ВККС: второе заседание Конкурсной комиссии, ПРЯМОЙ ЭФИР
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Володимир Аліменко
    Володимир Аліменко
    заступник голович Шостого апеляційного адміністративного суду
  • Микола Русинчук
    Микола Русинчук
    суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
загрузка...