Еврокомиссия опубликовала основные положения своего Отчета по Украине, ДОКУМЕНТ

8 ноября Европейская комиссия опубликовала Отчет о возможности начать переговоры о вступлении Украины в Европейский Союз.

Комиссия рекомендует Европейскому Совету начать переговоры о вступлении с Украиной и следить за прогрессом и соблюдением во всех областях, связанных с открытием переговоров, и будет отчитываться Совету до марта 2024 года.

Напомним, что Отчет – это еще не открытие переговоров о вступлении. Как отметила вице-премьер-министр по европейской и евроатлантической интеграции Украины Ольга Стефанишина «Отчет Еврокомиссии это лишь основа, решение об открытии переговоров будет приниматься лидерами ЕС в декабре».

Также Еврокомиссия опубликовала краткий обзор своего Отчета, из которого вытекают определенные рекомендации в разных областях.

В документе говорится о следующем (перевод осуществила «Судебно-юридическая газета»):

«Україна продовжує прогрес у демократичних реформах і реформах верховенства права. Надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року ще більше прискорило реформаторські зусилля.

За звітний період вибори не відбулися. Загалом правова база залишається сприятливою для організації демократичних виборів. Слід продовжити реформування виборчої законодавчої бази з метою виконання невиконаних рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ.

На роботу парламенту (Верховної Ради) продовжують впливати надзвичайні обставини, пов’язані з російською військовою агресією. Проте законодавчі завдання виконуються системно, закладаючи основу для безперебійного демократичного процесу прийняття рішень. Ключові рішення, особливо щодо питань оборони/безпеки, приймалися чіткою міжпартійною більшістю. Значну увагу було приділено законодавству, пов’язаному з євроінтеграцією. Рада виконувала важливі символічні функції, тоді як висловлювалися занепокоєння щодо обмеженої прозорості з міркувань безпеки та послаблення контролю за виконавчою владою.

Україна має певний рівень підготовки у сфері реформи державного управління, проте протягом звітного періоду було досягнуто незначного прогресу. Незважаючи на те, що українська державна адміністрація довела свою стійкість під час повномасштабного вторгнення, реформа сповільнилася або зупинилася в ряді секторів, зокрема у сфері найму та відбору на основі заслуг, класифікації посад і реформи заробітної плати, а також розгортання інформаційної системи управління персоналом. Цифровізація надання послуг досягла високого рівня.

Що стосується багаторівневого управління, досягнення реформи децентралізації продовжуються, а муніципалітети виступають опорою стійкості України. Загалом, після успішного завершення територіальної частини децентралізації, інші елементи реформи ще мають бути завершені. Місцеве самоврядування на звільнених і прифронтових територіях має бути поступово відновлено там, де це дозволяє безпекова ситуація. Новостворене Міністерство відновлення має поєднати інфраструктуру та портфель регіонального розвитку, щоб стимулювати місцеве відновлення та реконструкцію на основі систематичного залучення місцевих органів влади та асоціацій. Необхідно зміцнити місцеву фіскальну базу.

Щодо функціонування судової системи Україна має певний рівень підготовки і має продовжувати свої зусилля. Незважаючи на загарбницьку війну з боку рф, Україна продовжувала надавати послуги в галузі правосуддя та досягла значного прогресу у впровадженні реформи органів судової влади 2021 року, спрямованої на доброчесність та професіоналізм. Вищу раду юстиції та Вищу кваліфікаційну комісію суддів було відновлено після прозорого процесу із значним залученням незалежних експертів. Це дозволить уряду знову розпочати заповнення понад 2 000 вакансій суддів та оцінювання (перевірку) кваліфікації близько 1 900 діючих суддів, яку було призупинено у 2019 році. Незважаючи на значні виклики, українські інституції продемонстрували надзвичайну стійкість і запровадили необхідні законодавчі акти та організаційні заходи, які дозволяють їй продовжувати надавати послуги правосуддя громадянам і компаніям під час війни. У 2022 році більшість судів підтримували рівень розгляду (відношення кількості вирішених справ до кількості справ, що надійшли за певний рік) на рівні 100% або навіть вище. У серпні 2023 року Україна прийняла законодавство, яке забезпечує прозорий і заснований на заслугах попередній відбір суддів Конституційного Суду відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, і розпочала процес імплементації шляхом створення Дорадчої групи експертів та оголошення конкурсів до Конституційного Суду. Необхідно ще вдосконалити законодавство щодо добору суддів, а також запровадити більш прозору процедуру відбору прокурорів керівного рівня. У серпні та вересні 2023 року в Україні було прийнято два закони про відновлення дисциплінарних проваджень щодо суддів та про створення незалежної служби дисциплінарних інспекторів на основі прозорої та меритократичної процедури відбору із значним залученням міжнародних експертів. Після ліквідації Окружного адміністративного суду Києва необхідно створити новий адміністративний суд для розгляду справ, пов’язаних із центральними державними органами, укомплектований належним чином перевіреними суддями. Потрібні законодавчі та інституційні зміни для забезпечення міцнішої дисциплінарної системи для прокурорів. Для підвищення прозорості, ефективності та доступу до правосуддя Україна також має продовжувати зусилля щодо цифровізації судової системи. Ще потрібно вжити системних заходів для просування реформи виконавчого провадження, в т.ч забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини. Для забезпечення сталості зусиль зі зміцнення верховенства права Україні слід продовжити реформу юридичної освіти.

З початку повномасштабного вторгнення Україна зіткнулася з безпрецедентною кількістю звірств, вчинених російськими військовими. Українські інституції доклали чимало зусиль для вирішення цього питання та притягнення до відповідальності винних у міжнародних злочинах. Численні правоохоронні органи за вказівками Генпрокуратури розпочали розслідування цих складних злочинів. Для цього були створені спеціалізовані слідчі відділи та відділи прокуратури. В результаті офіційно зареєстровано 107 951 подій, пов'язаних з різними тяжкими злочинами. 267 особам пред’явлено обвинувачення та 63 особи засуджено за військові злочини українськими судами. Відбулося тісне міжнародне співробітництво, зокрема з Міжнародним кримінальним судом та його Офісом прокурора, Євроюстом, Європолом та багатьма державами-членами ЄС. Для підвищення ефективності розслідування міжнародних злочинів та співпраці з Міжнародним кримінальним судом Україна має надалі гармонізувати свою правову базу з відповідними міжнародними стандартами.

Щодо боротьби з корупцією Україна має певний рівень підготовки. Протягом звітного періоду було досягнуто певного прогресу, зокрема у створенні та консолідації комплексної антикорупційної інституційної бази та поступовому накопиченні результатів у розслідуванні, судовому переслідуванні та винесенні судових рішень у справах про корупцію на високому рівні. Україна активізувала реформи у цій сфері після отримання статусу кандидата в ЄС. Були здійснені нові законодавчі, стратегічні та інституційні вдосконалення, включно з ухваленням національної антикорупційної стратегії, що супроводжується комплексною державною програмою її реалізації. Нові керівники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) були призначені у липні 2022 року та березні 2023 року відповідно за результатами прозорих і меритократичних процедур відбору із залученням незалежних експертів. З моменту призначення НАБУ та САП посилили співпрацю та активізували розслідування справ про корупцію на високому рівні. Систему електронного декларування майна, призупинену після введення воєнного стану, було відновлено та відкрито для громадськості, хоча й з деякими потенційними недоліками, пов’язаними з перевірочними повноваженнями Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та даними, що підлягають перевірці. Також Верховна Рада прийняла закон, який послаблює адміністративну відповідальність за е-декларування, але Президент не підписав цей закон. Щоб забезпечити результативність та сталість антикорупційних зусиль, Україна має продовжувати накопичувати надійну історію розслідувань, судових переслідувань та остаточних судових рішень у справах про корупцію на високому рівні, включаючи арешт та конфіскацію злочинних активів. Також слід прагнути до своєчасної та стабільної реалізації Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки. Необхідні також зусилля для подальшого впорядкування та вдосконалення матеріального та процесуального кримінального права. Щоб впоратися зі зростаючим навантаженням, необхідно збільшити штат НАБУ, прокурорів САП та суддів Вищого антикорупційного суду. Крім того, слід додатково захистити САП від можливого неналежного втручання шляхом удосконалення процедур відбору Голови САП та її ключових посадових осіб, підвищення її організаційної та процедурної автономії та вдосконалення системи підзвітності.

Україна має певний рівень підготовки у сфері боротьби з організованою злочинністю. Було досягнуто певного прогресу. Україна має спеціальну стратегічну та інституційну основу для боротьби з організованою злочинністю та хороший рівень міжнародного співробітництва. Зростає кількість спільних операцій з державами-членами ЄС. Вживаються заходи щодо боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї, торгівлею людьми та кіберзлочинністю. Розпочато розробку електронної системи управління справами у кримінальному судочинстві. Прийнято національну стратегію повернення активів. Загарбницька війна росії глибоко вплинула на інституційні можливості боротьби з організованою злочинністю, але відповідні інституції продемонстрували стійкість і продовжили свою роботу. Проте законодавча база та оперативний потенціал боротьби з організованою злочинністю залишаються слабкими. Ефективній боротьбі з організованою злочинністю також перешкоджають процесуальні прогалини, дублювання юрисдикцій, поширена корупція та недостатньо розвинена ІТ-інфраструктура. Міжвідомча координація потребує подальшого посилення. Україна також має розпочати національну оцінку серйозної загрози від організованої злочинності відповідно до стандартів ЄС та створити потенціал для її впровадження. Законодавча база та інституційна спроможність все ще потребують покращення у фінансовому плані розслідування, повернення та управління активами. У Бюро економічної безпеки, ключовому відомстві, покликаному боротися з економічною злочинністю, слід запровадити прозорий і заснований на заслугах відбір керівництва та персоналу разом із сильною системою підзвітності.

Щодо основоположних прав, Україна в цілому дотримується міжнародних документів з прав людини та ратифікувала більшість міжнародних конвенцій щодо захисту основоположних прав. Громадяни серйозно постраждали від широкомасштабних порушень основоположних прав з боку росії, які українська влада та громадянське суспільство намагалися виправити з лютого 2022 року. На початку повномасштабного вторгнення Україна запровадила воєнний стан, що призвело до деяких обмежень прав і свобод, але вони досі залишалися в основному пропорційними фактичним потребам і застосовувалися з обережністю. Кількість зареєстрованих випадків дискримінації меншин, у тому числі щодо ЛГБТІК та нацменшин, а також антисемітських дій значно зменшилася. Щодо прав осіб, які належать до національних меншин, Україні необхідно виконати решту рекомендацій Висновку Венеціанської комісії від червня 2023 року та подальшого Висновку від жовтня 2023 року. Необхідні також подальші зусилля, щоб забезпечити людям з інвалідністю можливість користуватися своїми правами. відповідно до Конвенції ООН про права людей з інвалідністю.

Водночас були запроваджені та прийняті важливі реформи, такі як новий закон про ЗМІ. Також Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством у липні 2022 року та прийняла Державну стратегію щодо забезпечення рівних прав чоловіків і жінок до 2030 року, яку зараз потрібно імплементувати. Було досягнуто лише обмеженого прогресу у сфері запобігання катуванням і жорстокому поводженню у в’язницях та інших формах ув’язнення, де необхідно матеріалізувати культурні зміни в державних органах влади та вжити додаткових заходів для запобігання та забезпечення відповідальності за такі дії. Необхідно прийняти закон про захист персональних даних, узгоджений із acquis ЄС. Ситуація дітей (а також людей похилого віку) в установах опіки, а також осіб з інвалідністю залишається складною, але зобов’язання щодо деінституціоналізації догляду за дітьми та відновлення України без бар’єрів є перспективними та мають бути реалізовані як пріоритет. Подібним чином необхідно посилити підтримку ромської громади за допомогою конкретного та цілеспрямованого плану дій.

Враховуючи широту питань, що стосуються фундаментальних прав, зокрема численні порушення з боку росії, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини стикається з серйозними проблемами з існуючою спроможністю виконувати весь спектр своїх обов’язків змістовним чином.

Незважаючи на повномасштабну війну, Україна перебуває між деяким і помірним рівнем підготовки у сфері свободи слова. За звітний період було досягнуто значного прогресу з ухваленням закону про ЗМІ у грудні 2022 року та незважаючи на запроваджені обмеження доступу ЗМІ та журналістів військового часу. Громадяни України користуються свободою вираження думок, доступністю критичних ЗМІ. Проте медіаконцентрація спостерігається через колапс медіа-рекламного ринку, зокрема в телевізійному сегменті. Це зменшило доступ людей до плюралістичних ЗМІ в Україні. Становище журналістів залишається небезпечним як економічно, так і – з початку повномасштабного вторгнення – фізично. Україні необхідно передбачити нові шляхи забезпечення післявоєнної структури плюралістичних і незалежних неонлайн-ЗМІ (зокрема телебачення), включаючи довгострокову перспективу суспільного мовника та незалежність національного регулятора.

Через наслідки повномасштабного вторгнення росії, що триває, а також існуючі структурні економічні проблеми, українська економіка перебуває між ранньою стадією та певним рівнем підготовки до створення функціонуючої ринкової економіки. З моменту повномасштабного вторгнення росії проведення монетарної політики, загального економічного управління та інституційного та регуляторного середовища зіткнулися зі значними труднощами. Незважаючи на ці виклики, українська влада відреагувала швидко та з огляду на загальну стабільність, хоча обставини також спричинили деякі тимчасові перешкоди для кількох важливих елементів функціонування ринкової економіки. У 2022 році економіка скоротилася на 29,1%, продемонструвавши більшу стійкість, ніж спочатку очікувалося. Щоб сприяти фінансовій стабільності та зміцненню довіри до національної валюти, Національний банк України призупинив досі успішно керовану систему таргетування інфляції, зафіксував, девальвував обмінний курс і підвищив свою основну ставку рефінансування. Банківський сектор залишався повністю функціональним і стабільним із достатньою ліквідністю, також завдяки попереднім реформам і заходам з боку нагляду. Та стан державних фінансів помітно погіршився через тривалість і вартість війни та її вплив на економічну діяльність. Це звело нанівець значну фіскальну консолідацію та відповідне скорочення суми боргу, які були досягнуті в попередні роки до пандемії. Значні внутрішні та зовнішні переміщення населення разом із значним руйнуванням капіталу глибоко вплинули на ринок праці.

Через наслідки повномасштабного вторгнення росії, що триває, а також існуючі структурні економічні проблеми, Україна перебуває на ранній стадії підготовки з точки зору своєї спроможності впоратися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС. Війна серйозно пошкодила інфраструктуру столиці України та спровокувала масовий відтік людей, що глибоко вплинуло на економіку. Інвестиції в дослідження та інновації були низькими, а результати навчання не відповідали потребам ринку праці, незважаючи на досить високі витрати та відносно високий формальний рівень освітніх досягнень. Структура української економіки залишалася зосередженою в секторах з низькою доданою вартістю. Хоча торгівельна інтеграція з ЄС останнім часом розвивається, в тому числі завдяки впровадженню поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, вона залишається досить низькою. У той же час, міжнародна реакція на підтримку України була масовою протягом останнього року, і майбутня реконструкція також може сприяти підтримці модернізації, на якій Україна спеціалізується на ланцюжках з вищою доданою вартістю, і сприяти посиленню її конкурентоспроможності.

Що стосується добросусідських відносин і регіонального співробітництва, Україна підтримує добрі двосторонні відносини з іншими країнами розширення та з сусідніми державами-членами ЄС. Вони зміцнилися під час агресивної війни росії, що призвело до подальшого поглиблення співпраці з багатьма з цих країн, що ознаменувалося низкою візитів високого рівня та значною гуманітарною, військовою та фінансовою підтримкою.

Що стосується здатності України взяти на себе зобов'язання щодо членства в ЄС, країна продовжувала працювати над узгодженням із acquis у багатьох сферах.

Кластер внутрішнього ринку є ключовим для підготовки України до вимог внутрішнього ринку ЄС і має велике значення для впровадження поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Значного прогресу було досягнуто у сфері вільного руху капіталу та права інтелектуальної власності. Певного прогресу було досягнуто в кількох сферах, зокрема у фінансових послугах, вільному русі товарів, праві заснування та свободі надання послуг, а також у праві компаній. Прогрес був обмеженим у сфері конкурентної політики, а також захисту споживачів і здоров’я, без прогресу у сфері свободи пересування працівників через повномасштабне вторгнення росії в Україну.

Кластер конкурентоспроможності та інклюзивного зростання та відповідні реформи тісно пов’язані зі здатністю та потенціалом до відновлення та реконструкції. Це вимагає підвищення конкурентоспроможності та побудови сталої та інклюзивної економіки. Значного прогресу було досягнуто в цифровій трансформації та ЗМІ, а також у Митному союзі. Певного прогресу було досягнуто в оподаткуванні, освіті та культурі. Незначний прогрес був досягнутий у соціальній політиці та зайнятості, підприємницькій та промисловій політиці, а також у науці та дослідженнях. Через повномасштабне вторгнення росії, яке вимагало надзвичайних заходів економічної політики, прогресу в економічній та монетарній політиці досягти не вдалося.

Зелений порядок денний і кластер сталого зв’язку та пов’язані з ними реформи також тісно пов’язані з відбудовою України під час та після війни. Загарбницька війна росії проти України завдала великої шкоди транспортній інфраструктурі, навколишньому середовищу та клімату. Було досягнуто прогресу в кількох сферах у кластері, з хорошим прогресом у сфері навколишнього середовища, певним прогресом у сфері енергетики та транс’європейських мереж, тоді як прогрес був обмеженим у сфері зміни клімату та транспортної політики.

У сферах, охоплених кластером щодо ресурсів, сільського господарства та згуртованості, прогрес було досягнуто, зокрема, у трьох сферах, а саме певний прогрес у сільському господарстві та сільському розвитку, безпеці харчових продуктів та ветеринарії (SPS) та фітосанітарній політиці, а також у сфері рибальства. та аквакультури. Прогрес був обмеженим у регіональній політиці та координації структурних інструментів та фінансових і бюджетних положень.

У кластері зовнішніх відносин Україна має хороший рівень підготовки. Що стосується зовнішньої політики, політики безпеки та оборони, Україна досягла значного прогресу, оскільки збільшила рівень узгодженості з відповідними рішеннями ЄС та деклараціями спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС до 93% (2022). Прогрес був обмеженим у узгодженні з торговельною політикою ЄС».

Автор: Наталья Мамченко

 Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.