Коли ув’язненого повинні відпустити на похорон до родича: висновок ЄСПЛ

Відмова надати дозвіл ув’язненому залишити в’язницю для того, щоб відвідати похорон родича складає втручання в його право на повагу до приватного та сімейного життя. Такий висновок зробив Європейський суд з прав людини у справі «Везев проти Болгарії» (заява №54558/15). Про це повідомляє інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Вальтер Страціміров Везев був заарештований за засуджений за крадіжку. Невдовзі повідомили, що помер його брат. Засуджений негайно подав заяву до суду для отримання дозволу відвідати похорон.

Суд, який спочатку видав дозвіл на перевезення під конвоєм, за клопотанням міністерства юстиції скасував це рішення, оскільки відповідно до положень національного законодавства транспорт міг надаватися лише з метою доставки до суду.

Посилаючись на статтю 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Везев поскаржився на відмову до ЄСПЛ.

Суд повторив свій попередній висновок, що відмова дозволити ув’язненому залишити в’язницю для того, щоб відвідати похорон родича, складала втручання в його або її право на повагу до приватного та сімейного життя. Також суд зазначив, що стаття 8 Конвенції не гарантує затриманій особі безумовне право на отримання дозволу для відвідування похорону родича. Тож національні органи влади повинні були вивчати сутність кожного запиту. При вирішенні питання мають враховуватися небезпечність особи, його поведінка, характер злочину, гарантії повернення у в’язницю, можливість альтернативних рішень для того, щоб задовольнити запит особи.

Але в цій справі можливість надання дозволу була обмежена національним законодавством і органи влади Болгарії відмовилися задовольнити запит Везева, не засновуючи своє рішення на докладному індивідуальному розгляді його запиту і не врівноважуючи інтереси, які були головними в справі, а саме: правом заявника на повагу до його приватного і сімейного життя, з одного боку, і необхідністю запобігання заворушень і злочинам — з іншого.

У підсумку ЄСПЛ дійшов висновку про те, що мало місце порушення статті 8 Конвенції та присудив справедливу компенсацію моральної шкоди у розмірі 1500 євро.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Везев проти Болгарії» (заява №54558/15) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» оприлюднювала огляд практики ЄСПЛ щодо дискримінації працівників апарату суду.