Чи можна залишити позов без розгляду у зв’язку з порушенням правил об’єднання позовних вимог

Залишення господарським судом після відкриття провадження у справі без розгляду позовної заяви, яка подана з порушенням правил об’єднання позовних вимог, є правомірним, оскільки ГПК України не передбачено встановлення та усунення недоліків у зв’язку з порушенням правил об’єднання позовних вимог. Про це зазначив Верховний Суд у складі суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/7186/19.

Так, статтею 173 ГПК визначено підстави та порядок об’єднання і роз’єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов’язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.

Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов’язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як на правову підставу вимоги про стягнення шкоди позивач у своїй позовній заяві посилався на статтю 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка надає право Фонду звертатися до суду з позовними вимогами до пов’язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредитором та/або банку шкоди, та/або пов’язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банком.

Розмір шкоди розраховано позивачем як заборгованість за дванадцятьма договорами кредитної лінії, укладеними між Банком та позичальниками, за якими виникла прострочена заборгованість, а також договорами поруки.

Кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов’язків.

У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов’язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).

Суди попередніх інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень виходили з такого:

• вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов’язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших;
• сумісний розгляд заявлених Фондом у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з’ясуванню взаємних прав і обов’язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, правильність заявлених до стягнення сум;
• позивач при поданні позову порушив правила об’єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах з окремими договорами забезпечення виконання зобов’язання (поруки) за кредитними договорами; відповідні договори є різними за предметом, обсягом зобов’язань та строками виконання, а також укладені на підставі різних рішень, які приймалися пов’язаними з Банком особами окремо по кожному з дванадцяти кредитних договорів, що матиме наслідком дослідження окремо кожного рішення, договору та окремо - заборгованостей, які виникла з різних підстав, що має підтверджуватися також окремими, не пов’язаними між собою доказами;
• сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені статтею 195 ГПК України, що свідчить про порушення правил об’єднання позовних вимог;
• порушення правил об’єднання та роз’єднання позовів, встановлених статтею 173 ГПК України, не передбачено, як одну із підстав для залишення позовної заяви без руху;
• положення статті 173 ГПК України встановлюють саме право, а не обов’язок суду на роз’єднання позовних вимог.

Доводи касаційної скарги Фонду, до якої приєднався Банк, даних висновків не спростовують і спростовані належним чином судом апеляційної інстанції.

При цьому суд не має обов’язку постановляти ухвалу про залишення заяви без руху і надавати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки відповідно до частини одинадцятої статті 176 ГПК України у переліку вимог, недодержання яких є підставою залишення заяви без руху, відсутнє посилання на статтю 173 цього Кодексу.

Оскільки позивач порушив правила об’єднання позовних вимог, фактично не міг усунути недоліки позовної заяви, адже встановлення та усунення недоліків у зв’язку з порушенням правил об’єднання позовних вимог ГПК України не передбачено, то позовна заява Фонду була обґрунтовано залишена без розгляду місцевим господарським судом.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Фонду, до якої приєднався Банк, без задоволення, а оскаржуваних судових актів - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.

Раніше КГС пояснив, за яких умов суд наділений правом на залишення позову без розгляду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.