Перспективи дистанційної ідентифікації та верифікації обговорили експерти галузі

Чи замислювалися ви над можливістю електронної ідентифікації вашої особистості? Без необхідності нести документи у відповідні установи, без вашої фізичної присутності, без бюрократичних процедур та втрат часу. Все, що вам буде необхідно — лише ваш гаджет з виходом в інтернет, ваші документи та біометричні данні. Звучить дуже футуристично, проте це вже реальність.

23 квітня 2019 року у Києві було проведено круглий стіл, на якому дуже детально розглядалася тема дистанційної ідентифікації та верифікації. На зустрічі були присутні керівник проектів та програм департаменту стратегії та реформування НБУ Олег Циганов, менеджер з розвитку бізнесу електронної комерції Mastercard в Україні Ігор Березанський, директор департаменту по роботі з держпідприємствами Київстар Костянтин Вечер, керівник проекту MobileID в Vodafone Україна Юлія Яхнівська, директор розвитку бізнесу Міжнародного бюро кредитних історій Андрій Камінський та інші.

Якщо говорити у двох словах, навіщо необхідна електронна ідентифікація — це швидко та зручно. Цей процес дозволяє користувачу пройти простий та швидкий процес верифікації, не виходячи з дому. Також не варто забувати, що ми живемо у двадцять першому сторіччі, в час, коли інформаційні технології виходять на перший план та штовхають суспільство до нових етапів розвитку. Тож недивно, що відтепер уся інформація про людину переважно буде зберігатися у електронному вигляді. Інформації різного характеру — починаючи від даних  банківської карти, номера банківського рахунку і закінчуючи аккаунтами у соціальних мережах та біометричними даними. Такі глобальні бази даних допоможуть суттєво покращити якість і швидкість роботи державних установ, поліпшити доступ до фінансових послуг населенню, а також просто значно зекономити час. Ну, і звичайно, глобальні бази даних просто вигідні державі, адже дають їй у руки сильне знаряддя для впливу та контролю. Тож варто розібратися, з чим ми маємо справу.

Взагалі можна виділити два шляхи ідентифікації. По-перше, це верифікація, що заснована на банківських даних. Це номери банківської карти, рахунку та документів, що підтверджують особистість. У такому випадку вся відповідальність за якість і добросовісність верифікації покладається виключно на банки як установи, що проводять первинну верифікацію. Для цього шляху ідентифікації найважливішим буде встановити, хто саме є власником карти, та приналежність особи до рахунку. Другий шлях, яким може проводитися верифікація — із залученням сторонніх компаній. У такому випадку більша увага приділяється саме верифікації особистості.

Звичайно, не виникає сумніву, що точна ідентифікація людини необхідна, у першу чергу, в фінансовій сфері. Адже питання приналежності грошей, заборгованостей та фінансових надходжень не схильні терпіти помилки та є дуже гострими. Тож недивно, що одним з перших на території нашої держави, хто почав розробляти систему дистанційної ідентифікації, став Національний банк України. Ця система називається BankID. Вона дозволяє безпомилково ідентифікувати користувача та пов’язати всі дані його карти з паспортними даними. Також користувач може використовувати свій верифікований акаунт у цій системі для всіх видів платежів. Зараз у системі BankID працюють шість банків, проте найближчим часом до неї планується залучити великого гравця на ринку — ПриватБанк. Цей крок дасть поштовх іншим банкам для прийняття цієї системи як основи.

Вносять свій вклад у розвиток цифрової ідентифікації і мобільні оператори. Наприклад, Київстар уже розробив екосистему, яка дозволяє використовувати електронний цифровий підпис для підписання будь-яких документів онлайн. Для цього необхідно мати спеціальну сім-карту у смартфоні, а також пройти процедуру верифікації аккаунта. Після цього клієнт має можливість отримувати всі електронні послуги та підписувати документи онлайн. Наприклад, ЕЦП MobileID можна використовувати на корпоративному ринку, у державних установах, для покупок через інтернет, у закладах охорони здоров’я та в освітніх і фінансових установах. Це рішення вже виглядає робочим та перспективним.

Велику увагу під час круглого столу було приділено і біометричній верифікації. Зокрема, представник MasterCard в Україні наголосив, що їхнє рішення для ідентифікації користувачів ґрунтується більше на біометриці, зокрема на голосових командах, скані райдужної оболонки ока, фото біометрії обличчя та відбитках пальців. Було відмічено також, що вся ця інформація зберігатиметься на носії власника і не буде передаватися третім особам. Що ж, це позитивна новина, адже ці дані дуже чутливі і не підлягають розповсюдженню.

Також цікава інформація була озвучена представником Міжнародного бюро кредитних історій. Він зазначив, що зарад активно впроваджуються системи розпізнавання обличчя.

Загалом можна сказати, що Україна впевнено рухається у вірному напрямі. Система дистанційної ідентифікації та верифікації допоможе перевести державні послуги та фінансове обслуговування в онлайн, що матиме позитивний вплив на євроінтеграцію держави. За приклад можна взяті Естонію, де 98% усіх послуг надається онлайн. Проте варто відзначити, що на заваді впровадженню таких перспективних нововведень стоїть, як не дивно, фінансовий регулятор, який не хоче віддавати систему всебічної ідентифікації громадян у руки сторонніх сервісів та намагається провести таку реформу самостійно. Необхідний у цій сфері законопроект про платіжні послуги лише розробляється Національним банком, тож наскільки швидко Україна буде подібна Естонії та якими шляхами це буде досягнуто — це питання залишається на совісті фінансового регулятора.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що відповідачами у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту.