Електронне судочинство в період воєнного стану: очікування та реальність

08:05, 27 червня 2022
Нещодавно в Державній судовій адміністрації повідомили про відключення окремих судів від мережі Інтернет. Фактично, органи судової влади з незалежних від них причин змушені призупинити свою діяльність в частині електронної комунікації зі сторонами судового процесу та іншими судами.
Електронне судочинство в період воєнного стану:  очікування та реальність

Руслан Арсірій,
суддя Окружного адміністративного суду міста Києва

Воєнний стан в Україні покладає на суди додаткові завдання та посилює відповідальність на всіх етапах здійснення судочинства. Для забезпечення права кожного громадянина на доступ до правосуддя судді та працівники апаратів судів продовжують працювати у надскладних умовах. За цей час суттєво змінились умови для виконання поставлених перед судовою владою завдань, при цьому відбулось скорочення фінансового забезпечення судів за багатьма напрямками. Нещодавно в Державній судовій адміністрації повідомили про відключення окремих судів від мережі Інтернет та проблеми з електроенергією, а це ставить під загрозу функціонування документообігу в судах, унеможливлює доступ до електронної пошти суду, модулю ЄСІТС «Електронний суд» та інше. Ситуація, коли органи судової влади з незалежних від них причин змушені призупиняти свою діяльність в частині електронної комунікації, ставить під сумнів незалежність  судової влади – як гарантії правової держави, що закріплено Конституцією та законами України.

Не один рік поспіль ситуація в судовій владі складалась таким чином, що до управління судів не належав цілий ряд матеріальних та технічних засобів, необхідних для здійснення правосуддя. Тут мають місце і об’єктивні процеси, які є наслідком ускладнення життя в цілому і низка неефективних управлінських рішень. Візьмемо до прикладу ситуацію з приміщеннями, в яких розташовуються суди. Багато судів по всій Україні не мають власних приміщень і, по суті, постійно залежать від умов орендодавців. І якщо по закінченню договору оренди орендодавець вирішить не продовжувати його термін, то будь-який суд може опинитись на вулиці, а значить – припинити на деякий час здійснювати правосуддя. При цьому переважна кількість місцевих судів самостійно не здійснюють управління необхідним майном, покладаючись на територіальні управління ДСА України.

Що стосується IT-інфраструктури судової влади, то тут все набагато складніше. Інформаційно-технічним забезпеченням судів, впровадженням та обслуговуванням програмних продуктів займається новостворена юридична особа ДП «Центр судових сервісів» та вже добре відоме ДП «Інформаційні судові системи». За яким принципом між цими підприємствами розподілені обов’язки по адмініструванню ЄСІТС невідомо. Відповідно до статуту ДП «ЦСС», підприємство має низку завдань, серед яких - діяльність у сфері дротового електрозв'язку,  надання послуг Інтернету, провайдерська діяльність, створення та експлуатація Веб-порталів, комп'ютерне програмування та багато іншого, при цьому основним показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток.

Перевірити ефективність діяльності цього підприємства досить складно, але огляд його сайту свідчить, що за період війни підприємство не оприлюднило жодного роз’яснення з приводу припинення Інтернет-зв’язку в судах, інформаційної безпеки в період воєнного часу чи інших важливих повідомлень.

Окремої уваги заслуговує робота «Електронного суду» в період воєнного часу. Саме для впровадження та налагодження цього модуля ЄСІТС і було створене ДП «Центр судових сервісів». На сьогодні не всі суди мають технічний зв'язок з підсистемою «Електронний суд», що робить неможливим повноцінне використання е-ресурсів і можливості сторін судового процесу – суддів, працівників апарату суду та інших. Про це нещодавно повідомив Голова Касаційного адміністративного суду Михайло Смокович. Що стало причиною виникнення цієї проблеми та чи вживались заходи для її усунення наразі невідомо.

Прикметно, що адмініструванням внутрішньої інфраструктури судів та її зв’язком з підсистемою «Електронний суд» опікується інше підприємство - ДП «Інформаційні судові системи». Судячи з опису обов’язків підприємства, що були надані Державною судовою адміністрацією,  саме до цієї юридичної особи слід звертатися з питаннями повного або часткового відключення суду від доступу до електронних сервісів.

Робота модулів ЄСІТС в судовій системі базується на системі широкосмугового звʼязку, що надає можливість швидкісного доступу до мережі Інтернет. Знизити вимоги до швидкості передачі чи об’єму інформації, що передається, неможливо через закріплену розробниками відповідну архітектуру даних та програмне забезпечення. При цьому, у судах на утримання необхідних каналів зв’язку не завжди вистачає коштів. Відтак, виникає загроза, що будь-який суд, не дотримавшись певних технічних умов, або за відсутності коштів на оплату доступу в мережу Інтернет, залишається й без доступу до спеціальних судових програм, та, фактично, може опинитись в інформаційному вакуумі. Зокрема, припиниться отримання документів, направлених через електронну пошту та через модуль «Електронний суд»; перестане наповнюватися Єдиний державний реєстр судових рішень; припиниться обмін процесуальними документами між судами та стане неможливим направлення ухвал судів вищих інстанцій про витребування справ для апеляційного та касаційного оскарження з місцевих судів.

Варто зазначити, що при створенні модулю ЄСІТС «Електронний суд» головна увага розробників була зосереджена на зручності та «доступності» цього сервісу для позивачів та інших учасників справи. Саме на них було орієнтовано так зване дистанційне судочинство, в той час як для суддів, секретарів судового засідання та помічників суддів, по суті, в цьому питанні нічого не змінилось – їх робота як передбачала, так і передбачає безпосередню присутність на робочому місці, друк документів, формування паперових справ та спілкування з учасниками процесів звичайними засобами – поштою, телефоном або особисто. На сьогодні, в умовах воєнного часу, питання безпеки надзвичайно актуальне для всіх учасників процесу без виключення. Однак, жодних змін з початку війни в удосконаленні діловодства суду не було зроблено. Запровадження дистанційних форм роботи досі не повністю унормовано, технічні умови не прив’язані до положень процесуального закону та звичаїв судочинства. Навпаки, до існуючих проблем додались нові, серед яких, наприклад, брак коштів на послуги Інтернет-зв’язку.

На початку публікації я наголошував на наявності об’єктивних умов, що змушували судову систему передавати певні технічні процеси спеціально створеним установам. В першу чергу це сталось через необхідність залучення вузьких спеціалістів. Однак, це потягло за собою зміщення центру прийняття рішень щодо питань доступу та керування судово-інформаційними сервісами і, як наслідок - суди втратили частину незалежності в цих питаннях.

Через відсутність зрозумілих алгоритмів у роботі судово-інформаційних систем, розмиття або дублювання компетенцій між державними службовцями та працівниками державних підприємств, підвищується не тільки ризик неефективних управлінських рішень, але й утруднюється пошук винних у їх прийнятті та притягнення їх до відповідальності.

Уявіть собі, що ситуація з відключенням суду від мереж може бути створена штучно. Тобто, з ініціативи або навпаки, через бездіяльність, працівника, який обслуговує систему, може бути заблоковано доступ суду до реєстрів судових рішень, перестане надходити електронна пошта, направлена на офіційну адресу суду. В умовах відмови від паперових носіїв та збереження коштів на поштові послуги існує ризик втрати частини інформації. І такі дії важко відслідкувати та припинити. Технічний працівник не приймає управлінських рішень, хоча, фактично, блокує роботу органу судової влади.

Це все породжує такого собі, електронного троянського коня в судовій системі. Звичайно, судочинство це не зупинить, але значно зашкодить авторитету суду, бо суперечить принципу незалежності, утруднює доступ громадян, юридичних осіб та органів влади до правосуддя. 

В Україні повинні бути закріплені такі механізми роботи судів, які б повністю виключали будь-які ризики стороннього втручання або маніпулювання в «ручному» режимі інформаційними системами та програмним забезпеченням. В цей час, органам суддівського самоврядування слід надати допомогу ВРП, на яку покладені обов’язки контролювати та унормовувати ці питання, а також зробити доступною інформацію про стан електронного зв’язку в судах, причини його відсутності на окремих ланках, стан наповнення та доступність судових реєстрів та рішення, що приймалися по обмеженню електронної комунікації між судами та сторонами судового процесу.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Info news social link
Зеленський: Росія може спровокувати найбільшу в історії радіаційну аварію
Зеленський: Росія може спровокувати найбільшу в історії радіаційну аварію
Головне за день
Сьогодні день народження святкують
  • Ірина Салійчук
    Ірина Салійчук
    начальник управління Верховного Суду
  • Людмила Салтан
    Людмила Салтан
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Анатолій Єрьомін
    Анатолій Єрьомін
    суддя Вищого адміністративного суду України
загрузка...