Глава Нацбанку заявив, що НБУ має припинити друкувати гривню та фінансувати бюджет

12:29, 6 липня 2022
Національний банк уже «надрукував» гривні стільки ж, скільки й продав іноземної валюти у гривневому еквіваленті, – голова Нацбанку Кирило Шевченко розповів про наслідки поточної фінансової політики.
Глава Нацбанку заявив, що НБУ має припинити друкувати гривню та фінансувати бюджет
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Нацбанк зараз продає валюту із міжнародних резервів, обсяг яких обмежений. Вичерпання міжнародних резервів призводить до погіршення курсових та інфляційних очікувань, що генерує наступний виток попиту на валюту та імпортні товари. Про це розповів голова Нацбанку Кирило Шевченко у колонці для ЄП.

Він наголосив, що Нацбанк «друкує» гривню, ця «емісійна» гривня все більше потрапляє на валютний ринок, чинить тиск на обмінний курс. У свою чергу Національний банк частково стримує тиск за рахунок валютних інтервенцій. Однак НБУ «надрукував» гривні вже стільки ж, скільки продав іноземної валюти в гривневому еквіваленті.

За його словами, кожний такий «друк грошей» посилює доларизацію економіки та виведення заощаджень із фінансової системи.

«Для протидії військовій агресії Росії НБУ розпочав монетизацію дефіциту держбюджету, забезпечивши фінансування критичних витрат уряду.

Однак монетизація – це рішення, яке дозволяє виграти час, але не вирішити проблеми економіки та державного бюджету.

Фактично уряд дедалі більше покладається на емісію грошей Національним банком, яка поступово перетворилася на основне джерело фінансування дефіциту бюджету.

Незважаючи на поступову адаптацію економіки до роботи у воєнний час, потреба в емісійному фінансуванні хронічно збільшується: 20 млрд грн у березні перетворилися на 50 млрд грн окремо у квітні та травні, а за червень здійснено монетизацію вже на 105 млрд грн», - наголошує Кирило Шевченко. .

Емісійне фінансування бюджету не може забезпечити розподілу коштів на пріоритетні для воюючої країни завдання, додав він.

«Як нині спрацьовує монетизація? «Емісійна» гривня все більше потрапляє на валютний ринок, чинить тиск на обмінний курс. Національний банк частково стримує тиск за рахунок валютних інтервенцій.

Так, у лютому-травні НБУ змушений був «стерилізувати» валютними інтервенціями близько 70% емісійних вливань. У той же час, якщо у квітні співвідношення інтервенцій до емісії було 2:3, то у травні це вже було 1:1.

Тобто, скільки Національний банк «надрукував» гривні, стільки ж і продав іноземної валюти у гривневому еквіваленті.

Нацбанк продає валюту із міжнародних резервів, обсяг яких обмежений. Вичерпання міжнародних резервів призводить до погіршення курсових та інфляційних очікувань, що генерує наступний витік попиту на валюту та імпортні товари.

У результаті зростання обсягу гривневої ліквідності посилює попит на іноземну валюту через канали державних витрат і погіршення очікувань.

Реальна дохідність за інструментами в національній валюті, насамперед за депозитами та ОВДП, набуває все більш негативних значень, що стимулює економічних агентів шукати шляхи захисту заощаджень, зокрема купувати валюту та імпортні товари, у тому числі не пов'язані з першочерговими потребами.

Як наслідок, на кожному новому витку «друку грошей» лише посилюється доларизація економіки та виведення заощаджень із фінансової системи.

Чим довше зберігається така тенденція, тим більшим буде тиск на курс та міжнародні резерви, поступово відбуватиметься втрата довіри до уряду, гривні та Національного банку.

Чим більшими будуть масштаби поширення негативних очікувань, тим швидше зростатимуть ціни.

Нелінійність зростання інфляційних ризиків, пов'язаних із монетарною експансією у рамках монетарного фінансування, підтверджується результатами дослідження фахівців МВФ», - зазначив він.

«Що робити Україні, якщо потреби уряду у фінансуванні видатків бюджету зростають, а центральний банк наполягає на зменшенні обсягів монетизації бюджетного дефіциту?

Перший варіант – найпростіший, але у перспективі – кризовий. Залишити все як є. Продовжувати все більше покладатися на емісію Національним банком для фінансування дефіциту бюджету.

Виправдання очевидне – у країні війна. Але тоді слід розуміти наслідки, якими загрожує цей сценарій. Через руйнування довіри у певний час керованість економікою може бути втрачена, поглибиться соціальна несправедливість, обороноздатність країни, як і її монетарний суверенітет буде підірвано.

Другий варіант - вольовий, але дієвий. Економіка має обмежений ресурс. За наявності політичної волі реалістично перерозподілити його на пріоритетні потреби.

З одного боку, є потреба у зменшенні видатків шляхом проведення секвестру бюджету, скорочення некритичних видатків, що частково уряд уже робить.

Слід розуміти альтернативу цьому: у разі продовження монетизації інфляційно-девальваційна спіраль не дозволить пріоритезувати витрати бюджету, витрати уряду знецінюватимуться у реальному вимірі, не даючи можливості досягти поставленої мети.

З іншого боку – треба збільшувати прибутки. Найбільший податковий тягар на бізнес та робітників – неоптимальний вибір. Бізнесу потрібно відновлюватись.

Податки мають бути стимулом обмежити некритичне витрачання ресурсів, необхідні продовження оборони. Зробити це можна шляхом підвищення податків на споживання, імпорт, активи, ренту», – додав він.

«Звичайно, другий варіант у короткостроковій перспективі буде більш болючим для населення та бізнесу. Але принаймні він відвертий і чесний. Він дозволить знизити тиск на гривню, уникнути розгону інфляції та виснаження міжнародних резервів. Адже такі негативні процеси не сприятимуть стійкості державних фінансів», - наголосив голова НБУ.

Крім того, за його словами, «усім представникам влади потрібно докладати максимум дипломатичних зусиль щодо збільшення обсягів міжнародної допомоги».  «Ми вже отримали безпрецедентний обсяг офіційного фінансування. Проте вони все ще залишаються непорівнянними з обсягами втрат, які під час війни щодня зазнає Україна».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Автор:
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Богдан Гриновецький
    Богдан Гриновецький
    голова Івано-Франківського апеляційного суду
  • Ігор Смолій
    Ігор Смолій
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва