Рада планує визначити пріоритети державної політики у сфері утвердження національної ідентичності

12:39, 17 серпня 2022
Пріоритети державної політики у сфері утвердження національної ідентичності будуть затверджуватися указом Президента України. Її фінансування відбуватиметься, зокрема, і за рахунок коштів державного бюджету.
Рада планує визначити пріоритети державної політики у сфері утвердження національної ідентичності
Фото: vseosvita.ua
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №6341 про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності. За відповідне рішення проголосували 257 народних депутатів.

Законопроєктом до законодавства вводяться нові поняття, серед яких:

військово-патріотичне виховання – наскрізний виховний процес, спрямований на формування у громадян України оборонної свідомості, мотивації громадян до набуття ними необхідних компетентностей у сфері безпеки й оборони;

національно-патріотичне виховання – наскрізний виховний процес, спрямований на утвердження української національної та громадянської ідентичності, формування оборонної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей України, соціальної активності та відповідальності, готовності до дієвого виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, державної незалежності і територіальної цілісності України;

центр утвердження української національної та громадянської ідентичності – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, що здійснює діяльність з реалізації проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, спрямованих на національно-патріотичне, військово-патріотичне виховання та/або громадянську освіту.

Національно-патріотичне виховання стосується громадян України і закордонних українців усіх вікових груп та здійснюється шляхом:

1) популяризації суспільно-державних (національних) цінностей України;

2) здійснення заходів з формування оборонної свідомості та громадянської стійкості;

3) поширення знань про видатних особистостей українського державотворення;

4) залучення інститутів громадянського суспільства до виконання завдань національно-патріотичного виховання;

5) залучення громадян України, насамперед дітей та молоді,  до участі в заходах національно-патріотичного спрямування;

6) організації та здійснення виховних і просвітницьких заходів;

7) формування навичок критичного мислення, медіаграмотності та запобігання поширенню недостовірної інформації;

8) залучення закордонних українців до збереження і популяризації української мови, культури, а також формування та збереження національної ідентичності.

Особливості військово-патріотичного виховання

Метою військово-патріотичного виховання є формування оборонної свідомості, навчання військовим навичкам, готовності протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам.

Військово-патріотичне виховання здійснюється за такими напрямами:

1) формування оборонної свідомості;

2) популяризація військової служби;

3) залучення громадян до сприяння безпеці й обороні України;

4) розвиток військово-прикладного та службово-прикладного спорту, технічної творчості й інновацій;

5) широке залучення школярів до загальнодержавних, регіональних та місцевих заходів військово-патріотичного виховання;

6) обов’язкове викладання предмета «Захист України» під час здобуття повної загальної середньої освіти;

7) підготовка кваліфікованого кадрового потенціалу для організації та здійснення програм, проектів та заходів з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності.

Згідно з законопроєктом метою державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності є досягнення єдності в українському суспільстві на основі дотримання конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина, шляхом подолання суперечностей соціокультурного, мовного, регіонального чи міжрегіонального та характеру.

Основними завданнями державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності є:

1) формування у громадян України, у тому числі дітей та молоді: активної громадянської позиції на основі поваги до прав людини, духовних цінностей українського народу, національної самобутності; оборонної свідомості та громадянської стійкості; патріотизму; поваги до державних символів, суспільно-державних (національних) цінностей України, розуміння їх важливості для становлення держави;

2) формування та збереження української національної ідентичності у громадян України, які належать до української нації, закордонних українців;

3) забезпечення розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України;

4) усунення впливів держави-агресора в інформаційній, освітній, культурній сферах України;

5) активізація діяльності інститутів громадянського суспільства для досягнення цілей державної політики в зазначеній сфері;

6) поширення інформації про захисників та захисниць України, формування у суспільстві традицій вшанування пам’яті загиблих захисників та захисниць України;

7) формування готовності громадян до виконання конституційного обов’язку щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.

Серед показників ефективності державної політики у сфері утвердження національної ідентичності, за словами авторів є:

  • збільшення кількості громадян України, які беруть участь у голосуванні під час виборів та референдумів, що проводяться в Україні відповідно до закону;
  • зменшення кількості громадян, які виїздять з України за кордон на постійне проживання або залишаються на постійне проживання за кордоном після тимчасового виїзду з України.

Пріоритети державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності визначаються у Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності, що затверджується Президентом України.

У порівнянні з першою редакцією з законопроєкту за рішенням профільного комітету, яке підтримала Верховна Рада, було вилучено норму стосовно створення Національної комісії з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. Її повноваження буде передано визначеному урядом міністерству.

Серед нових повноважень цього міністерства:

1) контроль за дотриманням законодавства про утвердження української національної та громадянської ідентичності;

2) розроблення проектів Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності, Державної цільової програми з утвердження української національної та громадянської ідентичності, Порядку розроблення і затвердження стандартів державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності і подання їх на розгляд Кабінету Міністрів України;

3) ініціювання встановлення премій, стипендій, інших заохочувальних відзнак за особливі досягнення у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності тощо.

Також законопроєкт передбачає створення центрів утвердження української національної та громадянської ідентичності.  Вони мають право отримувати цільове бюджетне фінансування на реалізацію заходів державних цільових, регіональних та місцевих програм, виконавцями яких їх визначено.

Фінансування держполітики у сфері утвердження національної та громадської ідентичності здійснюється за рахунок держбюджету, добровільних внесків. Обсяг коштів державного бюджету, що спрямовується на реалізацію державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, щороку визначається в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Автор Ярослав Конощук

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Максим Бужанський
    Максим Бужанський
    член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду