Верховний суд США розглядає справу про позитивну дискримінацію при прийомі абітурієнтів до університету

Верховний суд США почав розгляд відразу двох справ, від результату яких багато в чому залежатиме політика прийому абітурієнтів до американських університетів, пише BBC.

Справа в тому, що судовий вердикт може покласти край так званій політиці позитивної дискримінації, коли виші за інших рівних могли на свій розсуд віддавати перевагу студентам з певною расовою чи етнічною приналежністю, щоб підвищити серед тих, хто навчається, відсоток етнічних меншин.

Питання про позитивну дискримінацію залишається одним із найгостріших у системі вищої освіти США.

Як зазначає видання Politico, попередні справи Верховного суду щодо расових уподобань у вищій освіті стосувалися державних університетів: Каліфорнійського (Бакке), Мічиганського (Гратц, Ґраттер) і Техаського (Фішер). Позивачі у цих справах стверджували, що університети порушили як Розділ VI Закону про громадянські права 1964 року, який забороняє дискримінацію в державних школах, так і 14-ту поправку до Конституції, яка передбачає, що штати не повинні відмовляти нікому в «рівному захисті». Починаючи з Бакке, багато суддів вважали, що вимога Розділу VI по суті збігається з вимогою 14-ї поправки, тобто в обох рамках існували однакові обмеження щодо расових уподобань.

Ось чому, наприклад, у нинішніх справах між Гарвардом і Університетом Північної Кароліни (UNC ) було зроблено невелику різницю, хоча Гарвард — як приватний університет, який отримує федеральні кошти — охоплюється Розділом VI, але не 14-ю поправкою, а UNC — як державний університет — підлягає обом.

Нинішні позивачі хочуть, щоб Верховний суд скасував рішення Ґраттера та постановив, що і 14-та поправка, і Розділ VI забороняють расові переваги.

Як зазначає BBC, мета цієї політики була дуже шляхетна - збільшити кількість етнічних меншин студентів і переконатися в тому, що вони справедливо представлені у всіх студентських органах управління.

Однак тепер суд поставив питання, чи не є сама ця політика дискримінаційною і порушує громадянські права. Остаточне рішення суду може радикально вплинути на плани сотень вищих навчальних закладів США щодо прийому абітурієнтів.

Як позивач виступає некомерційна організація під назвою Students for Fair Admissions ("Студенти за справедливий вступ"), яка звинуватила Гарвардський університет у дискримінації студентів азіатсько-американського походження, щоб підвищити відсотковий склад студентів з інших етнічних меншин.

Та ж група подала позов і проти Університету Північної Кароліни, вказуючи на те, що відбір цим вузом студентів на основі їхньої расової приналежності порушує конституцію США та федеральні закони про громадянські права, які поширюються на громадські університети.

Очікується, що дев'ять суддів мають винести вердикт із цього питання до кінця закінчення повноважень суду у липні 2023 року.

Суд, у якому консервативна більшість складає шість суддів проти трьох, може із симпатією поставитися до клопотання активістів, зазначає BBC.

У документах, поданих до суду, Гарвард заперечує будь-яку дискримінацію і стверджує, що використовує расовий фактор при прийомі студентів виключно в рамках закону. У цьому та інших вищих навчальних закладах кажуть, що розглядають расову приналежність студентів як один із багатьох чинників, включаючи майновий і соціальний статус та релігійні переконання - для того, щоб створити студентські групи, що відображають расове та етнічне різноманіття країни.

За словами адвокатів, які представляють Гарвард у суді, американці давно вже розглядають таке різноманіття як невід'ємну частину навчального процесу і вірять, що шлях нагору відкритий для всіх, тому, як вони стверджують, скасування прецеденту призведе до підриву віри громадськості в ці основоположні принципи.

Опитування громадської думки США відзначають суперечливе ставлення до позитивної дискримінації, причому відповідь часто залежить від цього, як сформульовано питання.

Опитування агентства Gallup у 2021 році показало, що 62% американців виступають за програми позитивної дискримінації, а ось опитування дослідницького центру Pew, проведене вже цього року, дало інший результат: 74% опитаного населення країни, більшість серед якого склали представники афро- та латиноамериканців , заявили, що під час вступу расова чи етнічна приналежність абітурієнта ролі не повинна грати.

Прихильники позитивної дискримінації стверджують, що вона допомагає виправити соціальну, економічну та історичну нерівність, яка заважає деяким етнічним групам отримати доступ до елітної освіти у США.

Противники цієї політики наполягають на тому, що приймати до університетів студентів, віддаючи перевагу тій чи іншій расовій чи етнічній групі з будь-яких принципів – це чистої води дискримінація, жертвами якої стають як окремі студенти, так і цілі етнічні групи.

Зараз лише дев'ять американських штатів, у тому числі Каліфорнія, Флорида, Мічиган та Джорджія, забороняють використовувати расову приналежність як фактор прийому студентів до вузів.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.