Денис Малюська пропонує запровадити дистанційну участь суддів, секретарів і свідків в судових процесах без додаткових бюджетних витрат

07:20, 13 березня 2023
Електронна форма справи ще не введена, але у Мінюсті вже вважають, що суддя, секретар судового засіданні та інші учасники можуть брати участь у судовому засіданні поза приміщенням суду – при цьому законопроект дозволяє рукописні протоколи і не передбачає додаткового бюджетного фінансування на розвиток ЄСІТС.
Денис Малюська пропонує запровадити дистанційну участь суддів, секретарів і свідків в судових процесах без додаткових бюджетних витрат
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

У Верховній Раді 10 березня зареєстрували схвалені Кабміном кілька тижнів тому законопроекти про внесення змін до Закону «Про судоустрій та статус суддів» та до процесуальних кодексів стосовно того, аби дозволити судді, секретарю судового засідання, свідку, перекладачу, спеціалісту, експерту брати участь  у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Наразі, нагадаємо, суди вже використовують відеоконференції, втім, через відсутність електронної форми справи та інших об’єктивних передумов, сам суддя та працівники апарату мають перебувати в приміщенні суду. Справи ведуться в паперовому вигляді, частину матеріалів сканують, але далеко не у всіх судах.

Отже, 10 березня міністр юстиції за підписом міністра юстиції Дениса Малюськи зареєстрували два законопроекти:

9091 – про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо цифровізації судочинства;

9090 – про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо цифровізації судочинства та удосконалення наказного провадження у цивільному судочинстві.

Законопроекти передбачають зміни до Господарського процесуального, Цивільного процесуального кодексів, Кодексу адміністративного судочинства, Кодексу законів про банкрутство, законів України «Про доступ до судових рішень», «Про судовий збір», «Про Вищу раду правосуддя».

При цьому у Мінюсті чомусь вважають, що реалізація законопроектів не потребуватиме додаткових витрат з бюджету.

«Реалізація здійснюватиметься у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2023 рік на фінансування забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя.

Крім того, можна прогнозувати збільшення звернень кредиторів до суду в наказному провадженні, що забезпечить значне надходження коштів у вигляді судового збору за видачу судового наказу», - зазначається в пояснювальній записці.

Отже, втілювати цифровізацію пропонують в межах коштів, які виділені на судову систему.

Що пропонується

Цікаво, що Мінюст пропонує закрити інформацію в розділі «Стан розгляду справ» щодо учасників судових процесів. Отже, дізнатися про те, коли суд розглядає ту чи іншу справу, буде неможливо для громадськості.

В цілому, автори пропонують наступне:

надання права судді на безпосередній та (або) автоматизований доступ до інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування;

можливість проводити судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку, визначеному процесуальним законом, в умовах воєнного чи надзвичайного стану в разі виникнення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров’ю та безпеці судді;

уточнення функцій та завдань Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи щодо можливості проводити судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням суддею, секретарем судового засідання, власних технічних засобів;

уточнення окремих положень ГПК України, КАС України та ЦПК України щодо можливості участі судді, свідка, перекладача, спеціалісті, експерта, секретаря судового засідання у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів;

можливість приведення до присяги свідків, експертів, перекладачів, які беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;

запровадження фіксування судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду технічними засобами за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів, ведення протоколу судового засідання в електронній формі, а разі об’єктивної неможливості здійснення фіксування судового засідання технічними засобами у залі судового засідання – фіксування судового засідання секретарем письмово у протоколі судового засідання, а суддею – за допомогою власних технічних засобів;

(тобто, протокол може бути рукописний – прим. ред.),

складання і підписання судових рішень, ухвалених у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду лише в електронній формі з використанням електронного підпису без складання їх у паперовій формі;

закріплення можливості проведення зборів кредиторів (комітету кредиторів) у режимі відеоконференції;

запровадження можливості видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

врегулювання питання функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та узгодження положень КУзПБ та законів України «Про доступ до судових рішень», «Про судовий збір», «Про Вищу раду правосуддя» із нормами Закону України «Про електронні комунікації».

Зауваження НАЗК

Як зазначає Денис Малюська у пояснювальній записці, проект Закону було направлено до Національного агентства з питань запобігання корупції, НАЗК відповіло, що він не має ознак, які вказують на необхідність проведення щодо нього антикорупційної експертизи.

Разом з цим, НАЗК висловлено застереження, що забезпечення права судді на безпосередній та (або) автоматизований доступ до інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, потребуватиме низки організаційних та технічних заходів, а також забезпечення додатковими ресурсами.

У відповідь Мінюст вказав, що «порушені Національним агентством питання не стосуються його повноважень, а належать до компетенції Міністерства фінансів України, Міністерства цифрової трансформації України та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які погодили проект Закону без зауважень».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Максим Бужанський
    Максим Бужанський
    член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду