ВП Верховного Суду розглянула справу про «зникнення» з сайту ВРП актів Вищої ради юстиції щодо суддів

Як відомо, з 1998 по 2017 рік в Україні функціонувала Вища рада юстиції (ВРЮ), яка внаслідок реформи у 2017 році була реорганізована у Вищу раду правосуддя.

Вища рада правосуддя створила собі новий сайт. Однак в процесі його створення «забула» про необхідність інтегрувати у новий реєстр актів старі акти ВРЮ, наприклад, де викладено рішення Вищої ради юстиції про звільнення суддів за порушення присяги, притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з деталізацією обставин порушень тощо. Отже, громадськості стало складніше скласти уявлення про того чи іншого суддю і ознайомитися з тим, чим взагалі займалася ВРЮ 9 років.

Втім, деяку інформацію про суддів можна було певний час знайти на «старому» сайті ВРЮ.

Згодом, у січні 2022 року на сайти держорганів, зокрема, і сайт Вищої ради правосуддя (за її словами) сталася кібератака. А сайт ВРЮ, який був своєрідним «архівом» даних з якихось причин взагалі перестав працювати, тобто, інформація про всі акти ВРЮ стосовно суддів та з інших важливих питань, прийняті до 2017 року, просто зникла.

Інформацію про те, що в Україні колись працювала Вища рада юстиції та приймала якісь рішення, не «бачить» навіть «гул».

Справу №9901/300/21 про «зникнення» актів ВРЮ з сайту ВРП 16 березня розглянула Велика Палата Верховного Суду.

При цьому Велика Палата Верховного Суду вважає, що «будь-якими актами законодавства не було передбачено обов'язку відповідача здійснювати публікацію рішень ВРЮ у форматі відкритих даних на офіційному вебсайті та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних».

Обставини справи

У липні 2021 року позивачка звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя, у якому просила визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо невиконання частин першої та четвертої статті 10-1 Закону №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», яка полягає в неоприлюдненні рішень Вищої ради юстиції у форматі відкритих даних на офіційному вебсайті та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних; зобов`язати ВРП оприлюднити рішення ВРЮ у форматі відкритих даних на офіційному вебсайті та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

На обґрунтування позову зазначила, що 21 квітня 2021 року під час відвідування офіційного вебсайту відповідача виявила факт невиконання останнім установленого Законом №2939-VI обов`язку з оприлюднення рішень ВРЮ.

Вважає, що оскільки ВРП є правонаступником ВРЮ, то відповідно має обов`язок з оприлюднення рішень останньої у форматі відкритих даних на офіційному вебсайті та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. Крім того, 21 квітня 2021 року позивачка звернулася до відповідача зі скаргою, на яку отримала лист-відповідь від 19 травня 2021 року з повідомленням, що ВРП розгляне можливість публікації на порталі рішень ВРЮ. Позивачка з таким підходом відповідача до інтерпретації положень Закону № 2939-VI не погодилася та звернулася з цим позовом до суду.

Рішення КАС ВС

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду 8 листопада 2021 року позовну заяву у цій справі залишив без розгляду.

Висновок суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду обґрунтовано тим, що з дати, коли почала діяти ВРП (12 січня 2017 року), до дати звернення позивачки до суду минуло більше чотирьох років, а з дати прийняття постанови Кабінету Міністрів №409 від 17 квітня 2019 року (про зобов`язання оприлюднювати рішення ВРП) минуло понад два роки. При цьому відсутні підстави вважати, що позивачка упродовж цих років не могла ознайомитися з офіційним вебсайтом відповідача раніше та не могла звернутися до суду за захистом порушеного, на її думку, права у строк, визначений процесуальним законом для звернення з адміністративним позовом.

Позивачка повинна була дізнатися про оскаржувану нею бездіяльність відповідача задовго до того, як звернулася до суду. Незнання про порушення своїх прав через байдужість до них або небажання дізнатися про їхнє порушення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

В апеляційній скарзі позивачка зазначила, що позовом звернулась у строк, передбачений КАС України. Звертає увагу на те, що в цій справі оскаржується триваюче порушення з боку ВРП.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Як убачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з позовом, оскільки вважає протиправною бездіяльність ВРП, яка, на її думку, полягає у неоприлюдненні рішень ВРЮ у форматі відкритих даних на офіційному вебсайті та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

На обґрунтування своєї позиції позивачка зазначає, що факт невиконання ВРП установленого Законом № 2939-VI обов`язку з оприлюднення рішень ВРЮ виявила 21 квітня 2021 року під час відвідування офіційного вебсайту ВРП та Єдиного державного вебпорталу відкритих даних. Того ж дня звернулася до ВРП із зауваженням, у відповідь на яке відповідач повідомив, що ВРП розгляне можливість розміщення у відповідній формі інформації щодо рішень, ухвалених ВРЮ; рішення ВРЮ опубліковані на попередній версії вебсайту ВРЮ.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану в цій справі ухвалу, дійшов висновку, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з цим позовом та не наведено поважних причин пропуску цього строку, а відтак наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду вважає правильним наведений висновок суду першої інстанції з огляду на таке.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє (пункти 1 та 2 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI).

Положеннями пунктів 1, 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно з положеннями частини першої статті 15 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності; перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних.

Отже, чинним законодавством України закріплено обов`язок розпорядника інформації оприлюднювати інформацію, за винятком тієї, щодо якої закон встановлює обмеження. Цьому обов`язку кореспондує право будь-якої особи мати можливість дізнатися про прийняття нормативно-правового акта або акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень та ознайомлень з ним.

Частиною четвертою статті 24 Закону України від 15 січня 1998 року «Про Вищу раду юстиції» (втратив чинність 5 січня 2017 року) передбачалось, що рішення ВРЮ оголошується публічно, безпосередньо після його винесення та оприлюднюється на офіційному вебсайті ВРЮ не пізніше ніж на наступний день із дня його прийняття.

Частиною четвертою статті 10-1 Закону № 2939-VІ встановлено, що перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов`язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.

На виконання цієї норми закону постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 (набрала чинності 24 жовтня 2015 року) затверджено Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.

Положення визначає вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних (абзац перший пункту 1).

Пунктом 3 Положення передбачено, що розпорядники інформації згідно із цим Положенням завантажують у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком. Розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати у формі відкритих даних усю публічну інформацію у формі відкритих даних, яка перебуває в їх володінні та стосується конкретного набору даних.

17 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 409 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відкритих даних» (набрала чинності 05 червня 2019 року; далі - Постанова № 409).

У первинній редакції постанови №835 Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних не виділяв окремо набори даних, які у формі відкритих даних повинна оприлюднювати саме ВРП. Вказівка про це і набір даних, який вона має оприлюднювати у формі відкритих даних (рішення ВРП з фіксацією поіменного голосування, крім випадків проведення таємного голосування на підставі Закону України «Про Вищу раду правосуддя»), з`явилися у викладі цього Переліку в новій редакції, викладеній згідно з Постановою № 409.

Набори даних завантажуються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. У разі внесення змін до переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядник інформації у тримісячний строк з дати набрання чинності такими змінами здійснює їх завантаження та подальше оновлення на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (абзаци перший і другий пункту 4 Положення про набори даних зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 409).

Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, згідно з яким, оскільки з дати, коли почала діяти ВРП (12 січня 2017 року), до дати звернення позивачки до суду минуло більше чотирьох років, а з дати прийняття Постанови № 409 (якою зобов'язано оприлюднювати рішення ВРП) минуло понад два роки, немає підстав вважати, що позивачка упродовж цього часу не могла ознайомитися з офіційним вебсайтом відповідача раніше та не могла звернутися до суду за захистом порушеного, на її думку, права у строк, визначений процесуальним законом для звернення з адміністративним позовом.

Наведені скаржницею обставини, якими вона обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду, не дають підстав вважати їх об`єктивними та непереборними. ЇЇ процесуальна поведінка не демонструє повноти та достатньої зацікавленості щодо належного захисту порушених, на її думку, прав у судовому порядку. Позивачка не довела, що у цій справі можливість вчасного подання нею позову не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від її волевиявлення. Натомість пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку позивачки щодо захисту порушених, на її думку, прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку. При цьому позивачка повинна була дізнатися про оскаржувану нею бездіяльність відповідача задовго до того, як звернулася до суду. Незнання про порушення своїх прав через байдужість до них або небажання дізнатися про їх порушення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважує, що хоч рішенням ВРП від 12 січня 2017 року № 11/0/15-17 реорганізовано ВРЮ шляхом перетворення її у ВРП, однак наведеними вище нормативно-правовими актами, як і будь-якими іншими актами законодавства (з урахуванням внесених до них у подальшому змін), не було передбачено обов'язку відповідача здійснювати публікацію рішень ВРЮ у форматі відкритих даних на офіційному вебсайті та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, тому безпідставними є доводи позивачки про допущення ВРП оскаржуваною у цій справі бездіяльністю триваючого порушення.

Ураховуючи наведене, ВП ВС погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.