До дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя встановлять нові вимоги та підвищать їм статус

Дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, які будуть займатися питаннями дисциплінарних скарг на суддів, пропонують відбирати за іншими правилами.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», 2 травня у Верховній Раді з’явився законопроект 9261 «щодо відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя». Авторами проекту виступають голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов, член Комітету Павло Павліш та інші.

Повернути функцію розгляду скарг до ВРП – тимчасово

Депутати пропонують тимчасово повернути функцію з розгляду дисциплінарних скарг на суддів Вищій раді правосуддя (ВРП), яка майже два роки їх накопичувала. Як відомо, реформою 2021 року планувалося, що цими скаргами буде займатися окремий орган – Служба дисциплінарних інспекторів (Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» від 14.07.2021 №1635-IX суттєво змінено процедуру здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів).

«Враховуючи, що на розгляді ВРП перебуває понад 9 тисяч скарг, а також ту обставину, що утворення Служби дисциплінарних інспекторів може зайняти тривалий час, особливо в умовах воєнного стану, до моменту повноцінного запуску СДІ доцільно передати повноваження інспекторів членам Дисциплінарної палати, фактично повернувшись до правил розгляду, що діяли до набрання чинності Закону №1635-IX, з урахуванням певних особливостей», - вважають автори.

Так, Законом №1635-IX було встановлено, що конкурс на зайняття посад дисциплінарних інспекторів ВРП оголошується після завершення оцінювання відповідності членів ВРП критеріям професійної етики та доброчесності, але не пізніше одного року з дня набрання чинності цим Законом.

Закон №1635-IX набрав чинності 05.08.2021 року. Отже, конкурс на зайняття посад дисциплінарних інспекторів мав бути оголошений не пізніше 5.08.2022 року. Водночас, зазначений конкурс не був оголошений Вищої радою правосуддя своєчасно до зазначеного терміну. За інформацію Вищої ради правосуддя станом на квітень 2023 року залишаються нерозглянутими 9 293 скарги.

Підвищити статус інспекторів

За чинним законодавством дисциплінарні інспектори ВРП відносяться до державних службовців категорії «В». «Враховуючи важливість їх функцій та повноважень, а також необхідність отримання ними належного грошового забезпечення за роботу, вбачається доцільним підвищити їх статус до категорії

«Б», - пояснюють автори.

Крім того, проектом Закону запропоновано внести зміни до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», встановивши, що в період дії воєнного стану призначення особи на посаду керівника Служби дисциплінарних інспекторів ВРП, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя здійснюється на підставі конкурсу.

Особи, які претендують на зайняття зазначених посад, подають е-декларацію, передбачену Законом «Про запобігання корупції», та документ про підтвердження рівня володіння державною мовою.

Щодо них також проводиться спеціальна перевірка, передбачена Законом «Про запобігання корупції», а також перевірка, передбачена Законом «Про очищення влади».

Нагадаємо, що відповідно до Закону «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарні інспектори мають статус державних службовців та призначаються на посади за результатами конкурсу в порядку, встановленому законодавством про державну службу.

Водночас, статтею 10 Закону «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в період дії воєнного стану:

• особи призначаються на посади державної служби без конкурсного відбору на підставі поданої заяви. Однак після завершення воєнного стану такі особи можуть перебувати на своїх посадах не більше 1 року, після чого на їх посаду має бути оголошений конкурс;
• особи, які претендують на зайняття посади державної служби, не подають е-декларацію та документ про підтвердження рівня володіння державною мовою;
• стосовно таких осіб не проводиться спеціальна перевірка, передбачена Законом «Про запобігання корупції», а також перевірка, передбачена Законом «Про очищення влади».

Зазначені особливості, на думку авторів проекту Закону, не можуть бути застосовані в контексті утворення та запуску Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.

По-перше, на їх думку, «відсутність конкурсу потенційно підірве довіру професійної спільноти та суспільства до цієї Служби, завдасть шкоди прозорості та відкритості цього процесу».

По-друге, призначення таких осіб на посади строком на період воєнного стану та один рік після його завершення не може вважатися ефективним механізмом заповнення посад дисциплінарних інспекторів та завдасть ще більше організаційних складнощів, адже в майбутньому все одно доведеться проводити конкурсний відбір на ці посади.

Крім того, відсутність декларування та проходження відповідних перевірок також може підірвати довіру до новоствореної Служби дисциплінарних інспекторів.

В зв’язку з цим нардепи пропонують змінити умови відбору дисциплінарних інспекторів, окремі кваліфікаційні вимоги до них переглянути та подовжити термін для оголошення конкурсу.

«Законом передбачено, що рішення про призначення на посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя приймається після проходження переможцем конкурсу перевірки на доброчесність та відповідність встановленим для судді етичним стандартам. Водночас, у Законі не конкретизовано, хто та в який спосіб здійснює зазначену перевірку.

Крім того, доцільним вбачається уточнити в Законі, що саме Вища рада правосуддя проводить конкурс на посади дисциплінарних інспекторів. А для забезпечення Вищій раді правосуддя гнучкості у встановленні правил проведення такого конкурсу, доцільно уточнити, що особливості його проведення можуть також регулюватися безпосередньо Положенням про службу дисциплінарних інспекторів. Це вбачається особливо доцільним з огляду на те, що діючий склад Вищої ради правосуддя сформовано за новими правилами із безпрецедентним залученням міжнародних експертів у цей процес;

вбачається доцільним уточнити, у який спосіб здійснюється організаційне забезпечення діяльності служби дисциплінарних інспекторів;

вбачається доцільним уточнити, що заступник керівника служби дисциплінарних інспекторів призначається ним безпосередньо із числа дисциплінарних інспекторів, для того аби не проводити на цю посаду окрему конкурсну процедуру, а також прибрати повноваження керівника служби дисциплінарних інспекторів призначення на посади дисциплінарних інспекторів, враховуючи, що проведення такого конкурсу пропонується передати Вищій раді правосуддя.

Зміни у процедурі дисциплінарного провадження щодо суддів

Крім того, на погляд депутатів, існує певна неузгодженість між статтями 109 Закону «Про судоустрій і статус суддів», а також статтею 28 Закону «Про Вищу раду правосуддя».

«Зокрема, статтею 109 Закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що строк для застосування дисциплінарного стягнення до судді не враховує час здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Водночас, стаття 28 Закону «Про Вищу раду правосуддя» не містить чіткого визначення, з якого саме моменту дисциплінарне провадження вважається розпочатим та, відповідно, розпочинає здійснюватися.

Виходячи з аналізу положень законодавства (зокрема, щодо стадій дисциплінарного провадження), автори проекту Закону вважають, що дисциплінарне провадження розпочинає здійснюватися з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги, що потребує уточнення в законі для однозначного розуміння», - вказують автори проекту.

Також, на їх думку, доцільно змістовно уточнити статтю 42 про те, що дисциплінарне провадження також може включати прийняття рішення про повернення дисциплінарної скарги, а також розгляд скарги на рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Законопроектом також пропонується розширити коло підстав, коли дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо повернення її скаржнику, доповнивши відповідні підстави пунктами 2 та 3 частини першої статті 44 Закону України

«Про Вищу раду правосуддя», адже «зазначені підстави, враховуючи складність їх встановлення, а також те, що рішення інспектора про повернення скарги не підлягає оскарженню, справді можуть потребувати думки та рішення Дисциплінарної палати з метою недопущення порушення прав скаржника»;

«Існує певна неузгодженість між статтями 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України» та статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Зокрема, стаття 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України» оперує терміном «Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше…», тобто, кажучи про строк для накладення стягнення, а стаття 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» каже про «строк для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності». На думку авторів проекту Закону, коректніше застосовувати термін саме «строк для накладення стягнення», у зв’язку із чим стаття 45 підлягає уточненню;

існує певна неузгодженість між абзацом першим та другим частини третьої статті 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Перший абзац каже про те, що рішення передається на затвердження до Вищої ради правосуддя у пленарному складі, а абзац другий каже про те, що за наслідками відповідного розгляду Вища рада правосуддя ухвалює взагалі нове рішення, і нічого не каже про «затвердження». З урахуванням викладеного, вбачається потреба уточнення положень, що до Вищої ради правосуддя такі рішення передаються для розгляду та остаточного ухвалення», - вважають автори проекту.

Запропоновано також врегулювати випадки, коли під час розгляду матеріалів інспектора Дисциплінарна палата може встановити їх незадовільними, передбачивши можливість направлення таких матеріалів на доопрацювання із чітким строком виконання.

Уточнюється, що якщо Дисциплінарна палата не погоджується з висновком інспектора, то вона може ухвалити протилежне за змістом рішення.

На думку авторів проекту Закону, статтю 48 Закону «Про Вищу раду правосуддя» доцільно доповнити нормою, яка б передбачала право судді та скаржника на ознайомлення з проектом висновку та матеріалами дисциплінарної справи, які передано до Дисциплінарної палати ВРП.

В цілому, проектом Закону також запропоновано внести наступні зміни до Закону «Про Вищу раду правосуддя»:

• уточнити вимоги до дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя. На посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту та відповідає одній з таких вимог:
• має стаж роботи на посаді судді не менше 7 років;
• має стаж роботи на посаді прокурора не менше 10 років;
• має досвід професійної діяльності адвоката, зокрема щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше10 років;
• має сукупний стаж (досвід) зазначеної в попередніх пунктах роботи (професійної діяльності) щонайменше 10 років.
• уточнити, що дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя призначаються на посади за результатами конкурсу, який проводить Вища рада правосуддя в порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів, а рішення про призначення на посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя приймається після проходження кандидатом перевірки на доброчесність та відповідність встановленим для судді етичним стандартам, яка проводиться Вищою радою правосуддя відповідно до Положення про службу дисциплінарних інспекторів;

• визначити, що організаційне забезпечення діяльності служби дисциплінарних інспекторів здійснюється структурним підрозділом секретаріату Вищої ради правосуддя;
• встановити, що призначення заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів здійснюється із числа дисциплінарних інспекторів, а також прибрати повноваження керівника служби погоджувати призначенні інспекторів;
• узгодити між собою три різі положення: Положення про службу дисциплінарних інспекторів, Положення про дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя та Положення про дисциплінарну інспекцію;
• уточнити, що днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги, або день прийняття відповідного рішення про відкриття дисциплінарної справи за власною ініціативою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, або день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• уточнити, що прийняття рішення про повернення дисциплінарної скарги, а також розгляд скарг на рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності включається до дисциплінарного провадження;
• узгодити термінологію статті 45 зі статтею 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також статті 42 зі статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
• уточнити, що інспектор за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 та 6 частини першої статті 44 цього Закону, передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи;
• уточнити, що якщо в матеріалах, підготовлених дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя – доповідачем, вбачаються істотні недоліки, які унеможливлюють встановлення наявності або відсутності підстав для відкриття, відмови у відкритті дисциплінарної справи, і у зв’язку із цим Дисциплінарна палата не може ухвалити рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи, Дисциплінарна палата протягом 15 днів з дня отримання таких матеріалів може повернути відповідні матеріали разом зі скаргою дисциплінарному інспектору на доопрацювання.
• Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач зобов’язаний здійснити доопрацювання протягом десяти днів з дня повернення йому матеріалів, надавши Дисциплінарній палаті свій оновлений висновок;
• уточнити, що в разі, якщо за результатами розгляду висновку і матеріалів дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Дисциплінарна палата вбачає підстави для прийняття протилежного за змістом висновку, вона ухвалює відповідне рішення;
• уточнити положення частини третьої статті 46 щодо затвердження відповідного рішення Вищою радою правосуддя;

• передбачити право для судді та скаржника ознайомитися з проектом висновку та матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному регламентом Вищої ради правосуддя;
• визначити, що є днем утворення Служби дисциплінарних інспекторів Вищою ради правосуддя, і встановити, що до дня утворення Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ;
• віднести дисциплінарних інспекторів ВРП до державних службовців категорії «Б».
• Проектом Закону запропоновано також виключити пункт 6 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», який вичерпав свою дію, встановивши, що ВРП має оголосити відповідний конкурс протягом 2 місяців з дня набрання чинності цим законом.

 Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.