Очільник Офісу протидії рейдерству розповів, як часто реєстраційні дії проводяться на підставі підроблених судових рішень

Нещодавно департамент стратегічних розслідувань Національної поліції повідомив, що одеські поліцейські затримали організаторів афери з нерухомістю. Фігуранти реєстрували заздалегідь підроблені судові рішення щодо дійсності правочинів, на підставі яких переписували нерухомість на підставних осіб. За такою схемою фігуранти заволоділи 7 квартирами громадян вартістю 13 мільйонів гривень

Керівник Офісу протидії рейдерству Віктор Дубовик в ексклюзивному інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» розповів зокрема і про те, як часто трапляються такі випадки, і як Колегія з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора розрізняє, коли реєстратор діяв неправомірно.

«Так, такі випадки не є поодинокими. Проте слід також розрізняти, чи мав державний реєстратор можливість встановити, що цей документ є підробленим. Можна, умовно кажучи, розрізняти високоякісну підробку і низькоякісну підробку.

Якщо державному реєстратору приносять рішення суду, на якому немає печатки, немає підпису судді, немає відмітки про те, що воно набуло законної сили, то державний реєстратор, володіючи загальними юридичними знаннями, які вже вимагаються від нього, може зрозуміти, що документ підроблений і відповідно не вчиняти реєстраційні дії на підставі таких документів.

Інша справа, коли до державного реєстратора приносять документи, які містять всі необхідні зовнішні реквізити, але він не наділений повноваженням щодо проведення почеркознавчої експертизи, проведення якихось додаткових дій для перевірки достовірності цього документу.

Водночас, на державного реєстратора покладений обов’язок перевірки поданого примірника.

За відсутності можливості перевірки поданого примірника шляхом інформаційної взаємодії відповідного державного реєстру та Єдиного державного реєстру судових рішень державний реєстратор зобов’язаний зробити запит до відповідного суду. Порушення цього обов’язку призводить до державної реєстрації на підставі неіснуючого судового рішення.

Водночас трапляється й інша ситуація – заявник надав судове рішення, яке дійсно прийнято, водночас, потім виявляється, що на час державної реєстрації рішення вже оскаржене і навіть скасоване судом вищої інстанції.

Тож, якщо дивитися очима державного реєстратора, то він не мав повноважень для відмови у проведенні такої реєстрації дії.

У цьому випадку особа може звертатися безпосередньо до державного реєстратора для проведення реєстраційних дій на підставі судового рішення, яким скасовано рішення суду, що стало підставою для проведення реєстраційних дій», - пояснив Віктор Дубовик.

За його словами, реєстраційне законодавство передбачає перевірку поданого документу, а до забезпечення електронної взаємодії між відповідним державними реєстрами – можна зробити запит до суду.

Реєстратор може безпосередньо звернутися до Реєстру судових рішень.

«Законодавством для нього закріплено такий обов'язок, але питання до реєстратора, коли він цим обов'язком не користується і не здійснює таку перевірку. В той момент і виникає проблема, і рейдерство, по суті.

Наразі державний реєстратор має технічну можливість без перевірки документів провести реєстраційну дію, простіше кажучи – державний реєстр технічно дозволяє провести відповідну державну реєстрацію. Тому у майбутньому, на моє переконання, завданням реформи реєстраційної сфери буде саме встановлення технічних запобіжників неможливості проведення незаконних реєстраційних дій.

Коли державний реєстратор не буде мати такої технічної можливості, відповідно, в нього і не буде ані можливості, ані бажання проводити те, що не відповідає законодавству», - підкреслив Віктор Дубовик.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.