Верховний Суд розглянув справу про забезпечення використання земель рекреаційного призначення для розвитку футболу

У касаційному провадженні Верховного Суду перебувала адміністративна справа за позовом ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ» до ГУ Держгеокадастру у місті Києві про визнання протиправним та скасування припису, яким позивача зобов’язано вжити визначені законодавством України заходи щодо приведення використання частини земельної ділянки, що перебуває у його користуванні, до його цільового призначенням.

У цій справі судами було встановлено, що спірна земельна ділянка належить до земель рекреації та передана в оренду ТОВ «Динамо» для будівництва, експлуатації та обслуговування футбольних полів; відповідно до умов договору оренди на цій земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з її цільовим призначенням, а передача земельної ділянки або її частини в суборенду дозволяється виключно за письмовою згодою орендодавця. Проте, відповідачем під час перевірки встановлено розміщення на частині цієї земельної ділянки автосалону, який здійснює продаж транспортних засобів.

Судами попередніх інстанцій позов було задоволено, виходячи з того, що у спірних правовідносинах відповідач здійснив саме державний контроль за використанням та охороною земель стосовно об`єкта контролю – земельної ділянки, а не перевірку позивача як суб`єкта господарювання, а тому до цих відносин повинні застосовуватися норми спеціального Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а не Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Крім того, проаналізувавши зміст оскаржуваного припису, суд апеляційної інстанції зазначив, що припис не відповідає критерію пропорційності, зокрема винесений без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Разом з тим, Верховний Суд не погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій, касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру задовольнив, винесені судові рішення скасував та ухвалив нове рішення про відмову в задоволені позову.

Суд, виходячи з аналізу, зокрема, положень частини четвертої статті 49 Конституції України (держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту), статей 18, 20, 50, 51 та 52 Земельного кодексу України та статті 48 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», зазначив, що питання будівництва, обслуговування того чи іншого об`єкту нерухомого майна нерозривно пов`язано із земельною ділянкою, на якій такий об`єкт розташований; наявність того чи іншого об`єкта нерухомості повинно відповідати цільовому призначенню земельної ділянки.

Суд також взяв до уваги те, що відповідно до «Цілей сталого розвитку» (ЦСР, Глобальні цілі) - ключові напрямки розвитку країн на період від 2015 до 2030 року, що були ухвалені ООН (Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development), всі держави повинні забезпечити здоровий спосіб життя та добробут людей будь-якого віку (стаття 3 ЦСР «Міцне здоров`я і благополуччя»).

З огляду на виявлене ГУ Держгеокадастру порушення зі сторони ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ» земельного законодавства, яке виразилося у використанні частини земельної ділянки не за її цільовим призначенням, Суд дійшов висновку про правомірність припису відповідача, яким Товариство зобов’язано усунути виявлені порушення шляхом розроблення документації із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з внесенням відповідних змін до Державного земельного кадастру.

У цій справі Верховний Суд сформулював такі правові висновки: Україна проголосила людину, її життя та здоров`я найвищою соціальною цінністю, а тому повинні бути забезпечені дієві механізми державних гарантій реалізації права на охорону здоров`я кожного, зокрема шляхом сприянню розвитку фізичної культури і спорту; використання земельних ділянок, відведених під розміщення на них об`єктів розвитку фізичної культури і спорту, не за цільовим призначенням призведе до нівелювання вказаних конституційних гарантій Держави; законні вимоги органів контролю і нагляду за охороною земель, зокрема, щодо забезпечення цільового використання земельних ділянок, відведених суб`єктам господарювання під розміщення на них об`єктів розвитку фізичної культури і спорту, є способом забезпечення Державою закріплених у Конституції України гарантій стосовно людини, її життя і здоров`я, а тому підлягають обов`язковому і повному виконанню.

Постанова Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 640/25350/21 (адміністративне провадження № К/990/36339/22).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.