Верховна Рада підтримала розширення підстав для розкриття банківської таємниці за запитами Мін’юсту та АРМА

12:00, 25 травня 2024
Верховна Рада схвалила за основу законопроект про зобов’язання банків розкривати банківську таємницю у разі запиту АРМА чи Мін’юсту.
Верховна Рада підтримала розширення підстав для розкриття банківської таємниці за запитами Мін’юсту та АРМА
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховна Рада 23 травня підтримала в першому читанні законопроект Кабміну 9235, яким, серед іншого, розширюються підстави для розкриття банківської таємниці.

Положення проекту направлені на врегулювання питання стосовно розкриття банківської таємниці для спеціально уповноважених державних органів щодо:

1) забезпечення виконання рішення суду про заборону політичної партії в частині переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень;

2) виявлення і розшуку активів фізичних та юридичних осіб, до яких застосовано санкції, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

3) визначення розміру відшкодування шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України, необхідного для здійснення процесуальних дій, надання доказів та обґрунтувань під час розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України.

Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук в пояснювальній записці зазначає, що п. 2 ч. 1 статті 62 Закону «Про банки та банківську діяльність» передбачає, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду. Разом з тим, однією із складових виявлення активів, до яких належать і грошові кошти, є надсилання уповноваженим органом виконавчої влади запитів на відповідні державні органи, установи, підприємства і організації, що можуть володіти інформацією про такі активи. Банки є тими суб’єктами, які безпосередньо володіють такою інформацією.

Проте Закон «Про банки і банківську діяльність» не передбачає можливості розкривати інформацію про активи підсанкційної особи, адже така інформація відноситься до банківської таємниці, а відповідні зміни внесені не були, що унеможливлює виявлення та розшук активів підсанкційних осіб.

Також у вказаному законі не передбачено розкриття банками банківської таємниці на запит Мінюсту.

Таким чином, пропонується в статті 62 закону дозволити на запит АРМА розкриття такої таємниці, зокрема:

  • з метою вжиття заходів щодо виявлення і розшуку активів фізичних та юридичних осіб, до яких застосовано санкції,
  • а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Запит АРМА може стосуватися банківських рахунків/електронних гаманців клієнтів, операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, зокрема операцій без відкриття рахунків, а саме:

  • відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, ФОП про наявність рахунків/електронних гаманців, зокрема рахунків у цінних паперах, рахунків умовного зберігання (ескроу), рахунків, відкритих клієнтом банку на ім’я третіх осіб, рахунків, відкритих третіми особами на ім’я клієнта банку, рахунків у банківських металах,
  • номери рахунків, електронних гаманців, залишок коштів, електронних грошей, банківських металів, цінних паперів на рахунках, електронних гаманцях,
  • операції списання з рахунків, електронних гаманців або зарахування на рахунки, електронні гаманці, призначення платежу,
  • ідентифікаційні дані контрагента, реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  • для юридичних осіб — нерезидентів — повне найменування, країна реєстрації, номер рахунка/електронного гаманця контрагента, код банку контрагента, наявність коштів на рахунках умовного зберігання (ескроу), призначених для перерахування клієнту банку, наявність договорів про зберігання цінностей або надання клієнту в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, перелік рухомого майна, що перебуває на збереженні та/або в заставі банку як заклад, інформацію щодо осіб, які мають право розпоряджатися рахунками клієнтів (ПІБ, РНОКПП, документи, що підтверджують повноваження представника).

Аналогічний дозвіл пропонується надати Мінюсту під час урегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України та заяв, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України, з метою захисту інтересів України як держави, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх посадових осіб під час розгляду справ за участю іноземного суб’єкта в закордонному юрисдикційному органі, а також під час розгляду заяв, поданих Україною.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Ярослав Мельник
    Ярослав Мельник
    суддя Київського апеляційного суду
  • Віктор Мачульський
    Віктор Мачульський
    суддя Волинського окружного адміністративного суду
  • Віктор Братасюк
    Віктор Братасюк
    суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області