Чи можуть ТЦК штрафувати чоловіків, які не були на обліку, але прийшли оновити дані – позиції судів

ТЦК штрафує чоловіків, які прийшли оновити дані, але не стояли до цього на обліку. Про такі випадки раніше писала «Судово-юридична газета». Тепер про них розповів і член Комітету ВР з питань нацбезпеки Олександр Федієнко.

«До мене звернулись громадяни, які після того, як зареєструвались вчасно в додатку Резерв+ отримали там повідомлення, що треба звернутись до ТЦК, для уточнення даних.
Перший військовозобовʼязаний не був на обліку у ТЦК, але після того, як він звернувся до ТЦК щодо уточнення даних, маючи актуалізацію через Резерв+, отримав штраф 17 тисяч грн.
Другий десь втратив військовий квиток, і коли прийшов оновити дані, після того, як вже це зробив через Резерв+, отримав теж штраф 17 тисяч грн через втрату військового квитка.
Третій випадок схожий з другим, але там військовозобовʼязаний мав довідку від поліції щодо викрадення у нього документів разом з військовим квитком. На цього громадянина, також наклали штраф, що правда не 17 тисяч грн. Пряма мова: «Я ходив з юристом, він допоміг оформити правильно документи. Штраф був не 17 тисяч, а 5100». Можливо, керівник цього ТЦК, має якусь іншу інструкцію-розʼяснення.

Всі штрафи ТЦК накладені згідно чинного законодавства, тут питань до керівників цих ТЦК, не має. Хоча мені чесно кажучи незрозуміло, у першому випадку, впевнений, що можна було обійтись і попередженням» - розповів Федієнко.

Чи можна штрафувати за непостановку на облік у попередніх роках

Суди із цього приводу зайняли різні позиції. Одні суди вважають, що потрібно встановлювати дату вчинення відповідного адміністративного правопорушення – зокрема, непостановки на військовий облік, та залежно від цього застосовувати закон, який діяв на момент вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 8. КУпАП особа підлягає відповідальності на підставі закону, який діє під час та за місцем скоєння правопорушення.

Закон №3696-IX, який посилив відповідальність за порушення правил військового обліку та підвищив штрафи для громадян до 17-25,5 тисяч грн, набрав чинності 19 травня 2024 року. Закони ж, які встановлюють чи посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Тобто, окремі суди вважають, що якщо чоловік вчинив порушення до 19 травня 2024 року, наприклад, втратив військовий квиток, то має застосовуватись стаття КУпАП у редакції, яка діяла до 19 травня 2024 року. Отже, потрібно застосовувати і «старі» обмеження терміну для притягнення до відповідальності, і «старий» розмір штрафу.

Інші суди вважають, що тут слід застосовувати поняття триваючого правопорушення. Тобто шляхом ухилення від постановки на облік особа вчиняє правопорушення доти, доки воно не припинено. Отже, жодного обмеження строками тут немає, і ТЦК може накладати штрафи у будь-який час.

Втім, КУпАП не містить визначення поняття «триваючого правопорушення».

Приклад 1

Чоловік побачив у Резерв+, що перебуває у розшуку і добровільно пішов у ТЦК повідомити, що перебуває на обліку з 2008 року і має 3 дітей, але отримав штраф в 17 тисяч грн.

У цій справі №539/2247/24 суд дійшов висновку про те, що ТЦК неправомірно кваліфіковано дії позивача за ч. 2 ст. 210 КУпАП, оскільки на час вчинення інкримінованого йому правопорушення його дії не могли підпадати під регулювання цієї статті.  

До такого висновку суд дійшов також з огляду на зміст ч. 2 ст. 8 КУпАП, відповідно до якої закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. 

Приклад 2

Чоловік 27 травня 2024 року з`явився до ТЦК для уточнення своїх військово-облікових даних. Проте на нього склали протокол за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що він у 2021 році не став на облік військовозобов’язаних.

Але ж станом на 2021 рік цієї частини 3 у статті 210 КУпАП ще не існувало – вона була введена 19 травня 2024 року. Тож, суд вирішив скасувати постанову ТЦК про штраф, посилаючись на те, що закон про адміністративну відповідальність не має зворотної дії у часі (рішення по справі №559/2057/24 від 19 червня 2024 року).

«Позивач не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП з 30.06.2021, бо норма ч.3 ст.210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що позивач і зробив 27.05.2024.

Тож, немає ні події, ні складу адміністративного правопорушення ч.3 ст. 210 КУпАП, за яке позивача піддано такому суворому стягненню як 17 000 грн штрафу.

Притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливе, бо закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії» - вказав суд.

Приклад 3

ТЦК здійснював виклик чоловіка на 30 січня 2023 року, а позивач не з`явився за вказаним викликом до ТЦК.  Як вказав Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19 червня 2024 року по справі 712/178/24, можна дійти висновку, що закінчений склад правопорушення за ч. 2 статті 210-1 КУпАП відбувся саме зазначеної дати.

Вказане дає підстави для висновку, що 30 січня 2023 року є датою вчинення адмінправопорушення та датою його виявлення. Таке підтверджується зверненням ТЦК від 7 лютого 2023 року до Нацполіції щодо розшуку, затримання та доставки громадянина та фактом складання 14 червня 2023 року щодо позивача протоколу за ч. 2 статті 210-1 КУпАП.

Отже, в даному випадку відсутні підстави для висновку, що вчинення позивачем правопорушення мало триваючий характер.

Приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

У період виникнення спірних правовідносин (січень-жовтень 2023 року) до правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 210-1 КУпАП, застосовувався загальний строк накладення адміністративного стягнення, встановлений ч. 1 статті 38 КУпАП.

Зазначеною нормою закону визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення.

Зі змісту статті 38 КУпАП вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

В свою чергу, норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Оскільки оскаржувана постанова винесена 25 жовтня 2023 року, тобто поза межами строку накладення адмінстягнення, встановленого ч. 1 статті 38 КУпАП, вона підлягає скасуванню, а провадження в справі – закриттю, вказав суд.

Приклад 4 (інша позиція)

Дещо іншу думку висловив Святошинський районний суд Києва у рішенні від 18 липня 2024 року по справі №759/7974/24.

Справа стосувалася блокування зарплатної картки працівника телемарафону за несплату штрафу, накладеного ТЦК.

Як зазначив суд, за змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

Положення КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення».

Разом із тим, у теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності.

При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Таким чином, суд вважає, що правопорушення, вчинене позивачем, яке виразилось у нез`явленні його під час мобілізації до ТЦК, є триваючим порушенням, початком якого є наступний день після дати, зазначеної у повістці, а припиняється таке порушення в день фактичного з`явлення особи до ТЦК.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.