Верховна Рада розгляне президентський законопроект про множинне громадянство

Парламентський комітет з прав людини рекомендує Верховній Раді прийняти за основу президентський законопроект 11469 щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України. Законопроектом закріплюються допустимі випадки множинності громадянства і підстави для втрати громадянства.

Як зазначає Головне науково-експертне управління парламенту, пропонується, по суті, змінити концептуальні підходи до інституту громадянства. Новели проекту у своїй сукупності дозволяють дійти до висновку, що метою його прийняття є лібералізація в Україні інституту множинного громадянства, оскільки законодавчо закріплюється можливість існування для громадян України подвійного/множинного громадянства.

Отже, ГНЕУ ВР акцентує на таких новелах законопроекту:

• запроваджується новий принцип – визначення правового режиму одночасної належності громадянина України до громадянства (підданства) двох або більше держав з урахуванням забезпечення національної безпеки та національних інтересів України. У цьому зв’язку пропонується доповнити чинний Закон новою ст. 51, в якій визначаються випадки допустимості множинності громадянства (підданства)
• з п. 1 ч. 1 ст. 19 чинної редакції Закону виключається така підстава для втрати громадянства України, як «добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття». Натомість пропонується встановити іншу підставу для втрати громадянства України: «добровільне набуття громадянином України громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою- агресором або державою-окупантом, або громадянства (підданства) держави, не включеної до переліку держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття»
• визначаються окремі категорії іноземців, які є громадянами (підданими) держави, включеної до переліку держав, громадяни (піддані) яких набуватимуть громадянство України у спрощеному порядку, і які для набуття громадянства України замість подання зобов'язання припинити іноземне громадянство матимуть право подавати декларацію про визнання себе лише громадянином України, яка засвідчує, що в разі набуття громадянства України у правових відносинах з Україною він визнає себе лише громадянином України. Кабміну доручається «розробити та внести у двомісячний строк на розгляд Верховної Ради України проект закону України щодо переліку держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку»
• іноземець, який не є громадянином (підданим) держави, включеної до переліку держав, громадяни (піддані) яких набуватимуть громадянство України у спрощеному порядку, для оформлення набуття, прийняття або поновлення у громадянстві України, замість зобов’язання припинити іноземне громадянство, як це наразі передбачено в п. 2 ч. 2 ст. 9 чинного Закону, матиме право подавати декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України (ч. 8 нової ст. 101 Закону в редакції проекту) та позбавлятиметься обов’язку повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави, як це передбачено ст. 9 чинного Закону.

Також пропонується по-новому визначити підстави для втрати громадянства України. А саме, такими підставами для втрати громадянства будуть:

1) добровільне набуття громадянином України громадянства рф, або громадянства держави, не включеної до переліку держав, громадяни яких набувають громадянство України у спрощеному порядку, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звернутися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто, крім випадку, передбаченого ч. 6 статті 5 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (тобто, примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території), а також у випадку набуття громадянином України, якого незаконно депортовано з тимчасово окупованої території України, громадянства рф, крім випадку припинення такою особою громадянства України в порядку, встановленому цим Законом.

Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства випадки множинності громадянства, конкретно – одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав; набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновлювачів унаслідок усиновлення її іноземцями; автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства унаслідок одруження з іноземцем; автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства унаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;

2) використання повнолітнім громадянином України, який має громадянство іноземної держави, на території України паспортного документа іноземця, наслідком якого є створення загроз національній безпеці та/або національним інтересам України;

3) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей, підроблених документів, приховування особою будь–якого суттєвого факту, за наявності якого стосовно особи не могло бути прийнято рішення про прийняття до громадянства України, обману або невиконання зобов'язання, взятого особою в зобов'язанні припинити іноземне громадянство, або в декларації про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України, або невиконання зобов'язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою;

4) встановлення факту проходження особою військової служби за контрактом у рф;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно осіб, засуджених в Україні за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, проти миру тощо;

6) участь у збройній агресії проти України у складі збройних формувань рф, або держави, яка перебуває у збройному конфлікті (війні) з Україною чи сприяла (сприяє) вчиненню збройної агресії проти України.

Втім, всі ці положення, крім пункт 3 стосовно підробки чи приховування не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства.

Датою припинення громадянства України є дата видання відповідного указу Президента України

Також змінюється визначення понять проживання на території України на законних підставах і безперервного проживання на території України.

Так, за чинною нормою статті 1 Закону «Про громадянство України» проживання на території України на законних підставах – це проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або мають військовий квиток, виданий іноземцю чи особі без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, або мають посвідчення біженця чи документ, що підтверджує надання притулку в Україні.

На заміну цій нормі законопроектом пропонується встановити, що постійне проживання на території України – це проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства на підставі виданої в установленому порядку дійсної посвідки на постійне проживання або на підставі посвідчення біженця чи документа, що підтверджує надання притулку в Україні.

Також змінюється норма про визначення поняття «безперервне проживання на території України». Наразі це проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік – 180 днів. Не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України.

У разі ухвалення законопроекту безперервним проживанням на території України буде вважатися постійне проживання на території України особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік – 180 днів. Не буде порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, на лікування, що підтверджується відповідним документом підприємства, установи, організації, закладу освіти, закладу охорони здоров'я.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.