Портал повідомлень викривачів vs корпоративні канали організацій: про що варто знати викривачу корупції

Важливим етапом у розвитку інституту викривання корупції в Україні став запуск Єдиного порталу повідомлень викривачів у вересні минулого року. За допомогою цього ресурсу громадяни можуть конфіденційно та анонімно повідомити про можливі факти корупції, які їм вдалось зафіксувати. Портал є уніфікованим інструментом, до якого мають підключитися всі державні організації в Україні та інші юридичні особи публічного права. 

Паралельно з активним підключенням до Порталу державні інституції дедалі частіше створюють власні канали повідомлень про корупцію, наприклад чат-боти, окремі портали та інші альтернативні ресурси. Загалом це позитивна тенденція, адже у громадян з’являється більше можливостей для зручної комунікації з органами влади. Однак саме в контексті інституту викривання існує суттєва відмінність між різними каналами повідомлень.  

Розглянемо, які канали для повідомлень передбачені чинним законодавством і наскільки надійною альтернативою для викривачів можуть бути власні ресурси організацій.

Закон України «Про запобігання корупції» визначає три канали повідомлень про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, інші порушення цього Закону: внутрішні, регулярні й зовнішні. Яким із них скористатися, обирає сам викривач.  Відповідно до вимог Закону інформація, що містить фактичні дані про вчинення можливого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, отримана від особи будь-яким із цих каналів, має бути внесена до Єдиного порталу повідомлень викривачів.

Зовнішні канали передбачають, що інформація про можливе правопорушення може бути  оприлюднена через фізичних чи юридичних осіб, зокрема медіа, журналістів, громадські об’єднання тощо. Тобто журналіст або громадський діяч у такому випадку виступає механізмом повідомлення (зовнішній канал), а не викривачем.

Регулярні канали дають викривачеві можливість звернутися безпосередньо до спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції (Національного агентства запобігання корупції, Національної поліції, органів прокуратури, Національного антикорупційного бюро), а також Державного бюро розслідувань. Тобто регулярні канали, це способи офіційної комунікації викривачів з визначеним колом організацій щодо питань можливого вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, іншого порушення Закону. 

Внутрішні  - передбачають можливість захищеного повідомлення всередині організацій, у яких викривач працює, проходить службу, навчання або на замовлення яких виконує роботу, насамперед шляхом інформування керівника такої організації або уповноваженого з питань запобігання корупції.  До внутрішніх каналів належать Єдиний портал повідомлень викривачів та спеціальна телефонна лінія, запроваджена в середині організації.

Якщо робота Порталу чітко регламентована законодавством, то різного роду альтернативні канали (електронні скриньки, чат-боти, онлайн форми повідомлень) є добровільними проєктами організацій, наявність яких дозволяє їм бути відкритішими, але водночас вільними у поводженні з отриманою через такі сервіси інформацією, оскільки Закон не регулює порядок роботи таких інструментів та не гарантує викривачам захист щодо їх конфіденційності та анонімності у разі їх використання. 

Портал є захищеною системою з чітким алгоритмом внесення відомостей про можливий факт правопорушення та розгляду повідомлень, його функціонал дозволяє заявникові контролювати статус роботи з повідомленнями за допомогою ідентифікатора. Посадові особи мають конкретні, визначені законом обов’язки під час роботи з Порталом та несуть відповідальність за недотримання процедур. А головне те, що в разі дотримання передбачених Законом вимог заявники отримують статус викривача корупції після верифікації інформації в повідомленні на Порталі. Це означає передусім наявність гарантій правового захисту у викривачів. Окрім того, цей внутрішній канал повідомлення економить бюджет всіх інституцій та організацій на розробку власного окремого механізму повідомлень.

Натомість як опрацьовувати повідомлення з чат-ботів та інших подібних ресурсів - це питання залишається на розсуд посадовців, які запроваджують такі інструменти у своїх організаціях. Потрапляння інформації від викривача до корпоративних каналів жодним чином не гарантує, що таке повідомлення буде внесено до Порталу, зареєстроване та розглянуте належним чином, не кажучи вже про гарантії безпеки для самого викривача. Словом, подібні ресурси без належного внутрішнього врегулювання нівелюють відповідальність суб’єкта владних повноважень за роботу із повідомленнями про корупцію. 

Так, до прикладу, скориставшись альтернативним способом повідомлення, викривач не завжди матиме змогу підтвердити навіть факт його здійснення, через те, що облік та зберігання такої інформації не передбачено законом, а тому усі повідомлення можуть видалятися протягом певного періоду.

Проте такі канали, безперечно, можуть бути доцільними й ефективними для різних форм додаткової комунікації у сфері протидії корупції. Зокрема, консультаційного та інформаційно-просвітницького характеру. Тобто вони можуть бути дієвим допоміжним ресурсом, але не здатні замінити внутрішні канали, визначені законодавством. 

Отже, викривач може обрати будь-який зручний для нього спосіб повідомлення про можливе корупційне чи пов’язане з корупцією правопорушення, але має усвідомлювати, що отримати відповідний статус і право на захист він зможе тільки у разі, якщо його повідомлення відповідатиме вимогам, передбаченим Законом України «Про запобігання корупції», внаслідок чого інформація з нього має бути внесена до Єдиного порталу повідомлень викривачів.

При цьому ототожнення, зокрема у публічній комунікації, каналів повідомлень чи підміна альтернативними ресурсами каналів, які визначені законодавством, є неприпустимою. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.