В Офісі Президента фіналізують роботу над Стратегією розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства

Офіс Президента фіналізує роботу над Стратегією розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства.

Так, генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента України Віктор Дубовик у своєму дописі повідомив, що реформа юридичної освіти «незабаром знайде своє втілення в Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства».

Зокрема, юридичну освіту очікує інституційне розмежування освіти правників та правоохоронців, перегляд правил і вимог до вступу на навчання для здобуття юридичної освіти, визначення об’єктивно необхідного суспільству обсягу державного замовлення та його справедливого розподілу між закладами вищої освіти тощо.

Раніше, у липні, озвучувалися такі елементи реформи юридичної освіти:

• скасування підготовки за заочною формою навчання за спеціальністю «Право» та її заміна на дистанційну.
• уніфікація законодавчого визначення вищої юридичної освіти та стажу професійної діяльності у сфері права
• розмежування підготовки фахівців для правничої професії та фахівців для органів правопорядку
• модернізація та посилення практичної підготовки правників, зокрема, шляхом законодавчого закріплення обов'язкової участі щонайменше судів, прокуратури та адвокатури в практичній підготовці здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Право»
• забезпечення прозорого та конкурентного розподілу публічних коштів на підготовку фахівців за спеціальністю «Право»
• запровадження наскрізної магістратури, якою пропонується замінити наявну ступеневу підготовку правників.
• можливе виключення підготовки правників за рівнями фаховий молодший бакалавр, молодший бакалавр та бакалавр
• покроковий ЄДКІ, який формує зв'язок юридичної освіти та правничої професії.

Нагадаємо, на початку травня заступник керівника Офісу Президента Ірина Мудра повідомила, що в Офісі Президента розпочато роботу над розробкою Концепції розвитку системи правосуддя на 2024-2026 роки.

При цьому, на відміну від багатьох попередніх планів та концепцій, на цей раз планується встановити чіткий KPI (ключові показники ефективності).

Ірина Мудра раніше також зазначала, що пріоритетними напрямками є:

• забезпечення сталого функціонування судової влади і її подальший розвиток
• забезпечення інституційної спроможності судового врядування
• забезпечення незалежності суддів
• підвищення інституційної спроможності та реформування Державної судової адміністрації
• вирішення питання з призначенням нових суддів на посади
• оновлення та затвердження нової мапи «оптимізованих» судів
• обрахунок збитків, які судова влада понесла під час бойових дій 
• створення та запуск роботи Вищого адміністративного суду 

В свою чергу, Віктор Дубовик у червні називав наступні сфери, які є ключовими:

• вирішення питання заповнення великої кількості вакантних посад суддів, щодо яких необхідно здійснити проведення конкурсів;
• завершення кваліфікаційного оцінювання суддів;
• розробка на підставі досвіду європейських країн правил, які б не допустили зупинення функціонування суддівського врядування;
• удосконалення вимог до декларації доброчесності судді, кандидата на посаду судді та процесу їх перевірки;
• запровадження чіткого переліку підстав для дисциплінарної відповідальності суддів, у тому числі Конституційного Суду України;
• автоматизація більшості робочих процесів, які відбуваються у ВККС, з використанням високоефективних продуктів програмного забезпечення, що сприятиме оптимізації часових, людських і фінансових ресурсів;
• декомунізація і дерусифікація назв судів (перейменування);
• створення нового суду для розгляду адміністративних справ за участю національних державних органів, укомплектованих суддями, які пройшли перевірку на професійну компетентність та доброчесність (тобто, створення Вищого адміністративного суду за прикладом ВАКС – прим. ред.);
• розробка нової мапи місцевих загальних судів;
• проведення аудиту і реорганізація ДСА;
• матеріально-технічне забезпечення судів, у тому числі на деокупованих територіях;
• забезпечення справедливої оплати праці апарату судів;
• забезпечення збереження архівів судів і матеріалів справ, їх оцифровування;
• подальша цифровізація судочинства, зокрема, модернізація Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Зазначимо, що 11 червня 2021 року Президент затвердив «Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки». Втім у значній мірі виконати завдання, визначені у Стратегії, з різних причин не вдалося.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.