Верховна Рада схвалила за основу реформу публічних закупівель

Верховна Рада 17 вересня прийняла за основу законопроект Кабміну 11520 про публічні закупівлі.

Проектом пропонується, зокрема:

- визначити такі терміни як: агреговані закупівлі, варіант, ветеранське підприємство, підприємство осіб з інвалідністю, відкритий конкурс проектів, динамічна система закупівель, замовник конкурсу проектів, зарезервований контракт, кандидат, конкурс проектів, процедура інноваційного партнерства, очікувана вартість предмета закупівлі та ін.;

- регламентувати, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства вказаних країн; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА;

- визначити, що учасник, який є нерезидентом, подає у складі тендерної пропозиції/заявки для участі у кваліфікаційному відборі кандидатів до процедури інноваційного партнерства/заявки для участі у кваліфікаційному відборі кандидатів до динамічної системи закупівель, а також під час проведення переговорів (у разі проведення переговорної процедури закупівлі) чи для участі у кваліфікаційному відборі учасників до процедури торгів з обмеженою участю документи, що передбачені законодавством країни їх реєстрації та містять інформацію, що підтверджує відповідність його тендерної пропозиції/заявки для участі у кваліфікаційному відборі кандидатів до процедури інноваційного партнерства/заявки для участі у кваліфікаційному відборі кандидатів до динамічної системи закупівель, а також поданих ним документів під час проведення переговорів (у разі проведення переговорної процедури закупівлі) чи для участі у кваліфікаційному відборі учасників до процедури торгів з обмеженою участю вимогам, що визначені замовником в тендерній документації;

- до способів закупівель, окрім тих, що наразі існують в Законі, визначені зарезервовані контракти, процедура інноваційного партнерства, динамічні системи закупівель, спільні закупівлі, агреговані закупівлі. При цьому проект акта не містить  такого способу закупівлі як спрощені закупівлі, що наразі передбачений Законом, оскільки проектом акта пропонується запровадити застосування відкритих торгів (що здійснюються без обов’язкової публікації оголошення про їх проведення англійською мовою, тобто “українські торги”) на таких же умовах, що наразі визначені в Особливостях, тобто зі зменшеними строками проведення;

- визначаються правила та умови проведення конкурсу проектів за допомогою електронної системи закупівель (за результатами такого конкурсу замовник може укласти договір про закупівлю із застосуванням переговорної процедури закупівлі);

- запровадження використання варіантів, що являють собою альтернативну тендерну пропозицію. Подання варіанта передбачає, що його технічні характеристики відмінні від тендерної пропозиції та відповідають мінімальним вимогам, що зазначаються замовником у тендерній документації. При цьому замовник в тендерній документації має зазначити про те, що він приймає варіанти та при цьому має зазначати мінімальні вимоги до варіантів;

- регламентувати, що якщо вартість предмета закупівлі робіт дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень та є меншою ніж 1,5 мільйона гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення закупівель та може здійснити закупівлю без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель звіту про закупівлю без використання електронної системи закупівель відповідно до статті 13 цього Закону, або здійснити закупівлю з використанням електронної системи закупівель в порядку, визначеному адміністратором електронної системи закупівель;

- регламентувати, що якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 400 тисяч гривень та є меншою ніж сума, еквівалентна 143 тисячам євро, а робіт - дорівнює або перевищує 1,5 мільйона гривень та є меншою ніж сума, еквівалентна 5 538 тисячам євро, замовник здійснює закупівлю в один із способів, що визначені в частині першій статті 16 проекту акта. При цьому Кабінет Міністрів України може затвердити перелік предметів закупівлі (товари та/або послуги), що обов’язково закуповуються замовниками із використанням електронного каталогу;

- можливість виправляти учаснику в поданій ним тендерній пропозиції протягом 24 годин невідповідності, що можуть бути в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або відсутність інформації та/або документів (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником), подання яких вимагається тендерною документацією. При цьому документи, що надаються учасником відповідно до повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, не можуть бути створені/видані пізніше, ніж кінцева дата подання тендерних пропозицій, визначена тендерною документацією, крім випадків, якщо такі документи створюються самим учасником (довідки, листи тощо). Не підлягають виправленню невідповідності у випадку, якщо їх виправлення призводить до зміни предмета закупівлі (зміни найменування, марки чи моделі товару тощо, що пропонувались учасником при поданні тендерної пропозиції);

- визначити, що Кабмін може затвердити типовий договір про закупівлю конкретного предмета закупівлі, на основі якого замовник зобов’язаний укласти договір про закупівлю при здійсненні закупівлі такого предмета закупівлі. При цьому договір про закупівлю укладається за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням вимог Закону.

Проектом акта пропонується внести зміни:

1) редакційного характеру до Законів «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», “Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів”, “Про правову охорону географічних зазначень”, “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”, “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”, “Про оборонні закупівлі”, “Про ветеринарну медицину”, “Про хмарні послуги”;

2) до статті 6 «Про захист економічної конкуренції» (встановити, що не вважаються антиконкурентними узгодженими діями суб’єктів господарювання об’єднання учасників (фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб, в тому числі нерезидентів) на підставі договору про спільну діяльність з метою участі у конкретній публічній закупівлі товарів, робіт та /або послуг, відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, а також при виконанні відповідного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення такої закупівлі);

3) виключити частину сьому статті 51 Закону «Про банки і банківську діяльність», оскільки обов’язок банків перевіряти в електронній системі закупівель наявність договору про закупівлю та відсутність інформації про зупинення оплати за договором про закупівлю передбачається саме в Законі «Про публічні закупівлі», тому таке дублювання в Законі «Про банки і банківську діяльність» є зайвим.

Проектом акта передбачається набрання ним чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та введення в дію через 9 місяців з дня набрання ним чинності, крім пункту 30 частини першої статті 1 проекту акта, який вводиться в дію через 18 місяців з дня набрання ним чинності.

Разом з тим, до законопроекту висловив низку зауважень антикорупційний комітет Верховної Ради на чолі з Анастасією Радіною.

Так, як вказав Антикоркомітет у висновку, по-перше, проект Закону не встановлює запобіжників від штучного завищення ціни закупівлі. Так, пропонується, що під час оцінки тендерних пропозицій замовник може використовувати такий критерій оцінки, як «ціна разом з іншими критеріями оцінки, які повинні бути пов’язані із предметом закупівлі» (пункт 3 ч. 3 статті 32 проекту Закону). У цьому випадку для оцінки тендерних пропозицій використовується «приведена ціна» — показник, що узагальнює питому вагу (важливість) ціни та інших нецінових критеріїв. Однак, проект Закону не містить вимоги щодо мінімальної питомої ваги (важливості) ціни товару, роботи, послуги, на відміну від положень чинного Закону України «Про публічні закупівлі» (мінімальна питома вага ціни має бути не менше 70 відсотків), що дозволить нівелювати ціну товару та створити штучні переваги у вигляді нецінових критеріїв для окремих учасників закупівлі.

По-друге, проект Закону встановлює короткий строк для подання тендерних пропозицій, що створює перешкоди для потенційних учасників закупівель та обмежує конкуренцію. Так, положення проекту Закону встановлюють, що строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше, ніж сім днів з дня оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель (пункт 1 частини першої статті 13 та частина друга статті 37 проекту Закону). Однак такий короткий строк обмежує кількість потенційних учасників та конкуренцію між ними, а також створює можливості для зловживань замовниками. Зазначене підтверджується дослідженнями проведеними ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна», які свідчать, що на закупівлі з довшим терміном подання пропозицій у середньому приходить більше учасників: для 7-10 днів – 1,39 учасника; для 16-20 днів – 1,78 учасника; для 26-40 днів – 1,86 учасника.

По-третє, проект Закону створює передумови для зловживання позаконкурсною процедурою закупівель товарів, робіт та послуг у підприємств осіб з інвалідністю. Положеннями статті 18 проекту Закону пропонується, що Кабінет Міністрів України може визначати замовників, які зобов’язані здійснювати закупівлю певних товарів, робіт, послуг шляхом укладення зарезервованих контрактів із підприємствами осіб з інвалідністю, одержання та скасування статусу яких також затверджується Кабінетом Міністрів України. Крім того, передбачається, що укладення зарезервованих контрактів із підприємствами осіб з інвалідністю для закупівлі товарів, послуг вартістю до 400 тисяч гривень, або робіт - до 1,5 мільйона гривень здійснюється без використання електронної системи закупівель. Крім того, підприємства осіб з інвалідністю для виконання зарезервованого контракту можуть залучати інших суб’єктів господарювання (субпідрядників) в обсязі до 50 відсотків від вартості такого контракту.

Відтак, Кабінет Міністрів України може створити умови для закупівлі у позаконкурентний спосіб товарів, послуг або робіт у суб’єктів господарювання, які є субпідрядниками підприємств осіб з інвалідністю, зауважив Антикоркомітет.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.