Порушення процедури розгляду скарги НАЗЯВО може бути предметом судового розгляду лише за наявності остаточного рішення Нацагентства – Верховний Суд

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду 20 грудня 2024 року закрив провадження у справі №120/11425/23, в якій позивачка оскаржувала дії та рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) щодо прийняття до розгляду скарги про академічний плагіат в її науковій статті та докторській дисертації.

Справа стосувалася перевірки на плагіат дисертації ректорки Вінницького медичного університету Вікторії Петрушенко. Скаргу щодо наявності академічного плагіату подав колишній доцент Сумського державного університету Олег Смірнов. Він вказував, що дисертація містить текстові збіги з російською монографією 2005 року та щонайменше 10 іншими дисертаціями без належних посилань.

В цій справі окружний адміністративний суд частково задовольнив позов, визнавши протиправним та скасувавши рішення Комітету з питань етики НАЗЯВО про прийняття до розгляду скарги на академічний плагіат, а апеляційний адміністративний суд додатково визнав протиправними дії НАЗЯВО та заборонив Національному агентству подальший розгляд скарги на академічний плагіат.

Верховний Суд скасував судові рішення обох інстанцій та закрив провадження, дійшовши висновку, що рішення Комітету з питань етики НАЗЯВО та дії Національного агентства до прийняття ним будь-якого рішення за результатами перевірки дотриманням академічної доброчесності не підлягають судовому розгляду.

Суд касаційної інстанції зазначив, що Комітет з питань етики є структурним підрозділом Національного агентства, який відповідальний за розгляд питань, пов'язаних з академічною доброчесністю, функції якого в межах загальної діяльності НАЗЯВО зводяться до прийняття та аналізу скарги/повідомлення щодо виявлення академічного плагіату (фабрикації та/чи фальсифікації) і внесення відповідного подання до Національного агентства.

Допоміжний характер функцій Комітету з питань етики НАЗЯВО лише сприяє здійсненню Національним агентством контролюючих функцій у сфері академічної доброчесності відповідно до законодавства, а вже саме НАЗЯВО приймає рішення про виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.

Рішення Комітету з питань етики НАЗЯВО щодо прийняття до розгляду скарги про наявність фактів академічного плагіату науковій роботі позивачки є лише однією з умов для розгляду цих питань компетентним органом — Національним агентством, тобто не зумовлює самостійних правових наслідків, а отже не може бути предметом судового розгляду.

Порушення Комітетом з питань етики НАЗЯВО процедури прийняття та аналізу скарги/повідомлення щодо виявлення академічного плагіату (фабрикації та/чи фальсифікації)  може бути оцінено судом лише за умови та після прийняття Національним агентством відповідного рішення, у межах оскарження такого рішення особою, чиїх прав воно стосується.

Обраний позивачкою у цій справі спосіб захисту шляхом визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій, передбачений частиною третьої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути застосований стосовно оскарження дій НАЗЯВО щодо здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності, оскільки контроль у сфері забезпечення якості вищої освіти, здійснюваний НАЗЯВО, є однією з форм реалізації державної влади, що спрямована на забезпечення дотримання вимог законодавства, стандартів і нормативних документів у галузі вищої освіти.

Охоронюваний законом інтерес особи, який підлягає захисту судом, не  охоплюється лише самим фактом призначення перевірки на виконання уповноваженим контролюючим органом визначених законом повноважень, оскільки держава має право здійснювати контроль в межах визначеної нею ж процедури.

Суд захищає право або інтерес особи в конкретному спорі, але не може заздалегідь заборонити проведення перевірок у цілому, якщо такі перевірки здійснюється у межах повноважень відповідного суб’єкта владних повноважень (адміністративного органу).

Вимога до НАЗЯВО утриматися від проведення перевірки є втручанням у виконання органом його публічно-владної управлінської функції з встановлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації. Відповідно, така вимога не може слугувати підставою для судового оскарження дій НАЗЯВО у порядку, передбаченому частиною третьою статті 5 КАС України.

Верховний Суд також звернув увагу на те, що неправомірність дій НАЗЯВО при призначенні і проведенні перевірки академічної доброчесності не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки (за їх наявності), зокрема, щодо можливих порушень процедури її проведення. У такому разі суть права, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не порушується.

Постанова Верховного Суду від 20 грудня 2024 року у справі №120/11425/23 (адміністративне провадження № К/990/28793/24)

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.