Велика Палата Верхового Суду пояснила, чи може Мін’юст оскаржувати рішення Вищої ради правосуддя, яка констатувала втручання в діяльність судді

Положенням про Міністерство юстиції та іншими нормативними актами не передбачено звернення Мін`юсту до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення Вищої ради, зокрема рішення про вжиття заходів задля забезпечення незалежності суду.

Діюче законодавство, наділяючи Мін`юст правом звернення до суду, водночас не наділяє його відповідним правом щодо оскарження рішення ВРП, винесеного за результатами розгляду повідомлення судді про втручання в його діяльність.

Відповідну позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2024 року по справі №990/16/24.

Історія справи

Вища рада правосуддя у грудні 2023 року за результатами перевірки повідомлення судді Київського окружного адміністративного суду Ірини Колеснікової про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя вирішила звернути увагу Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя на дотримання приписів статті 19 Конституції та гарантій незалежності суддів та авторитету правосуддя під час здійснення повноважень з розгляду скарг фізичних та юридичних осіб на дії суддів з підстав, визначених Законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Крім того, ВРП вирішила внести до Міністерства юстиції подання про виявлення та притягнення до відповідальності посадових осіб Мінюсту за вчинення дій, що порушують гарантії незалежності суддів та підривають авторитет правосуддя.

Також ВРП звернулася  до Офісу Генпрокурора щодо перевірки в порядку, встановленому КПК, обставин, зазначених у повідомленні судді.

Надалі Мінюст подав позов проти Вищої ради правосуддя, в якому просив визнати протиправним та нечинним відповідне рішення ВРП від 14.12.2023 №1312/0/15-23.

Мінюст вказав, що, на його думку, Вища рада правосуддя діяла «недобросовісно», надавши перевагу доводам судді та не взявши до уваги аргументи, на які Мін`юст міг послатися на спростування доводів судді про втручання у здійснення правосуддя.

На переконання позивача, ВРП безпідставно кваліфікувала як неправомірний вплив на судову владу втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя реалізацію Мін`юстом (учасником адміністративної справи 320/19124/23) права на звернення зі скаргою до Уповноваженого із захисту державної мови.

«Скарга Мін`юсту не стосувалася повноважень суду щодо залучення до участі у справі 320/19124/23 перекладача, а була спрямована на забезпечення дотримання Закону №2704-VII у зв'язку з фактом здійснення суддею судочинства іншою мовою, ніж державна, а також на реалізацію передбаченого цим законом механізму реагування Уповноваженого із захисту державної мови на такий факт» - зазначив Мінюст в позові, поданому до Касаційного адміністративного суду Верховного Суду як суду першої інстанції.

Рішення КАС ВС

Касаційний адміністративний суд ухвалою від 16.01.2024 відкрив провадження у справі №990/16/24 за позовом Мін`юсту до ВРП, ухвалою від 4.03.2024 залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, а ухвалою від 21.10.2024 закрив провадження у цій справі за клопотанням відповідача  на підставі пункту 1 ч. 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства, дійшовши висновку, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

КАС ВС встановив, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа 320/19124/23 за позовом приватного нотаріуса до Мін`юсту, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зокрема на стороні відповідача – Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, про визнання протиправними та скасування наказів Мін`юсту від 6.02.2023 «Про задоволення скарги» та від 14.04.2023 «Про внесення змін до переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна».

У судовому засіданні 16.08.2023  головуючою суддею ухвалено дозвіл іноземцю надавати пояснення російською мовою, так само як і задавати йому питання та відповідати на них.

Мін`юст подав до Уповноваженого із захисту державної мови скаргу на дії судді, у якій  покликався на порушення під час здійснення правосуддя вимог статті 14 Закону № 2704-VIII.

У листопаді 2023 року до ВРП надійшло повідомлення судді Київського окружного адміністративного суду про втручання у  здійснення правосуддя. Вона вказала, що в судовому засіданні суд, з`ясувавши, що рівень володіння державною мовою  учасника справи, який є іноземцем, недостатній для розуміння ним запитань, які йому ставить суд, та надання на них відповідей, та врахувавши відсутність заперечень інших учасників судового процесу, зокрема й представників Мін`юсту, поставив іноземцю кілька запитань російською мовою, висловивши при цьому зауваження, що він має надати пояснення виключно стосовно обставин справи. Суддя пояснювала доцільність прийнятого рішення обмеженим фінансуванням витрат суду, зокрема  на оплату послуг перекладача, та забезпеченням економії судового процесу.

Суддя вважала, що скарга, з якою Мін`юст звернувся до Уповноваженого із захисту державної мови, є тиском на неї, просила ВРП вжити заходи задля забезпечення її захисту від протиправних дій Мін`юсту.

До повідомлення суддя додала копію листа Уповноваженого із захисту державної мови від 23.10.2023 та копію компакт-диску із записом судового засідання від 16.08.2023, що були предметом дослідження ВРП.

Закриваючи провадження у справі, КАС ВС виходив з того, що законодавством встановлено обмеження щодо звернення до адміністративного суду з позовом суб`єктами владних повноважень. Можливість такого звернення суб`єкта владних повноважень має бути пов`язана з виконанням ним владних управлінських функцій при реалізації визначених законом повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом. Оскільки Мін`юст не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом до ВРП про скасування рішення, зокрема й ухваленого за результатами розгляду повідомлення судді (суддів) про втручання у здійснення правосуддя,  оскаржуване рішення не може бути предметом розгляду адміністративного суду за його (Мін`юсту) зверненням.

Мін`юст подав апеляційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду на ухвалу КАС ВС, в якій просив її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Мінюсту не підлягає задоволенню.

Оскаржуване позивачем рішення ВРП прийнято за результатами перевірки повідомлення судді Київського окружного адміністративного суду про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя під час розгляду адміністративної справи.

Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 ч. 1 статті 238 КАС [позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства], суд першої інстанції виходив з того, що провадження у справі відкрито за позовом суб`єкта владних повноважень – Мін`юсту до ВРП, яка також є суб`єктом владних повноважень, тоді як звернення суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом, зокрема до іншого суб`єкта владних повноважень, можливе лише у випадках, передбачених законом, а звернення Мін`юсту з таким позовом правовими нормами не передбачено.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо підстави закриття провадження у цій справі,  Велика Палата Верховного Суду керується правовими положеннями щодо меж звернення суб`єкта владних повноважень, який може розглядатися адміністративним судом.

Нормами пункту 1 Положення про Міністерство юстиції, затвердженого постановою Кабміну №228 та іншими нормативними актами не передбачено звернення Мін`юсту до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення ВРП, зокрема рішення про вжиття заходів задля забезпечення незалежності суду.

Отже, діюче законодавство, наділяючи Мін`юст правом звернення до суду, водночас не наділяє його відповідним правом щодо оскарження рішення ВРП, винесеного за результатами розгляду повідомлення судді про втручання в його діяльність.

Позаяк рішення, яке ВРП приймає як акт індивідуальної дії в порядку статті 73 Закону № 1798-VIII з метою забезпечення незалежності суду та авторитету правосуддя, стосується прав і законних інтересів саме судді (суддів) та суду.

Оскаржуване рішення не є винятком, воно не втручається у повноваження Мін`юсту та не стосується правовідносин, у яких Мін`юст уповноважений звертатись до адміністративного суду з позовами відповідно до чинного законодавства.

У зв`язку із цим суд першої інстанції правильно застосував норми статті 73 Закону № 1798-VIII, Положення № 228 та не порушив норми процесуального права, закриваючи провадження у справі.

Застосування судом першої інстанції норм частини четвертої статті 5, пункту 1 частини першої статті 238 КАС відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах у постанові від 11.07.2024 у справі № 990/83/23, яка є релевантною до спірних правовідносин, а отже, правомірно застосована судом першої інстанції як приклад правозастосування.

Довід позивача в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції закрив провадження у справі за відсутності клопотання учасників справи про це, спростовується матеріалами справи.

Дійсно, ухвалою Касаційного адміністративного суду від 15.04.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання ВРП про закриття провадження у справі з тих підстав, що доводи Мін`юсту потребують перевірки в межах розгляду справи по суті з метою встановлення наявності / відсутності у позивача порушеного права оскаржуваним рішенням.

Разом з тим така відмова не могла бути перешкодою для закриття провадження у справі за наявності для цього встановлених законом підстав. До того ж, ВРП в додаткових поясненнях, які надійшли до Касаційного адміністративного суду, фактично повторно заявила клопотання про закриття провадження у справі та навела для цього додаткові аргументи, зокрема послалася на застосування норм процесуального права в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 990/83/23.

Отже, Велика Палата Верховного Суду апеляційну скаргу Міністерства юстиції залишила без задоволення, а ухвалу КАС ВС від 21.10.2024 – без змін.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.