Президенти мали прорахунки, а «Слуга народу» здобула безпрецедентну перемогу – як виглядають тести з історії української державності для суддів та кандидатів в судді

Вища кваліфікаційна комісія суддів 12 травня 2025 року оприлюднила основи тестових запитань з історії української державності та «орієнтовні» відповіді на частину з них.

Вказане тестування вже влітку будуть складати учасники добору на 1800 вакантних посад суддів місцевих судів, а також судді, які бажають змінити місце роботи. У подальшому відповідне тестування будуть проходити і претенденти на посади суддів інших судів, зокрема, учасники конкурсу до ВАКС та АП ВАКС.

Всього до переліку включено 700 текстових запитань. Під час тестування протягом 40 хвилин кандидатам доведеться відповісти на 40 запитань.

«Судово-юридична газета» вже неодноразово розповідала про особливості програми тестування з історії державності. Кандидатам в судді та діючим суддям фактично потрібно знати історію розвитку українських земель зі стародавніх часів (від часів скіфів, готів, гунів) до президентства Володимира Зеленського.

У Верховній Раді були не зовсім задоволені змістом програми, оскільки, на думку депутатів, вона є занадто масштабною і по суті відтворює повноцінну університетську програму. Народні депутати вважали, що тестування має охоплювати більш сучасний період часу, наприклад, починаючи з 1914-1918 років.

ВККС, у свою чергу, всі претензії переадресувала до Національної школи суддів, яка розробляла відповідні тести.

НШСУ у відповідь повідомила, що просто виконала технічне завдання від ВККС так, як воно було буквально сформульовано. Відтак, якщо у ВККС є якійсь претензії до змісту програми та тестів, то ці претензії Комісії необхідно перш за все висловлювати на свою адресу.

Разом з тим, слід зазначити, що оприлюднені 12 травня ВККС основи тестових запитань з орієнтовними відповідями на них, вже зараз викликають чимало запитань з огляду на те, наскільки дійсно вони концептуально відповідають змісту програми «Історія української державності».

Частина запитань, як вже зазначалося, стосується настільки давніх часів, що, скоріш за все, стосується питань історії українських земель загалом, а не конкретно української державності.

Ще частина запитань стосується здебільшого історії іноземних країн – перш за все, Польщі та Литви.  

Також чималу частину запитань можна вважати занадто спеціалізованими, адже навряд чи на них зможуть знайти швидку та коректну відповідь навіть студенти історичних факультетів вищих навчальних закладів.

Крім того, враховуючи, що правильні відповіді на тестові запитання ВККС обіцяє оприлюднити за 10 днів до початку процедури тестування, наразі не зовсім зрозуміло, яка ж відповідь на деякі запитання є «ідеологічно правильною» з точки зору розробників тестів.

Також помітно, що історичні періоди представлені у тестах не зовсім рівномірно. Наприклад, практично відсутні питання стосовно перебігу подій на українській ділянці радянсько-німецького фронту у 1941-1944 роках, а також запитання, чому взагалі стала можливою війна. Участь низки тодішніх країн Європи в окупації українських земель під час Другої світової війни, окрім нацистської Німеччини та Румунії, практично не згадується.

І хоча такий підхід теж можна зрозуміти, оскільки мова йде все ж про історію української державності, а не історію України загалом, але разом з тим, чимало запитань стосуються, наприклад, діяльності похідних груп ОУН (б), військової та підпільної діяльності ОУН та УПА, скоєних ними замахів на різних діячів тощо, хоча навряд чи така деталізація теж безпосередньо стосується історії державності.

Так, запитання № 554 сформульовано наступним чином: «Що стало наслідком оголошення Романом Шухевичем у вересні 1949 року демобілізації останніх відділів УПА?».

Окремий нюанс тестових запитань – дещо компліментарне ставлення розробників тестів до діючого Президента з одночасною констатацією прорахунків усіх його попередників.  

В цілому, не дивно, що кандидати на посади суддів місцевих судів, оцінивши свої можливості та знання з історії України, наразі активно купують платні додатки з «правильними» відповідями на оприлюднені ВККС тестові завдання.

Приклади спеціалізованих запитань

Значна кількість запитань, які потребують наявності додаткових знань з історії розвитку українських земель та історії України в цілому, наприклад, виглядають наступним чином:

Чим відзначився скіфський цар Атей?

Кого з руських князів Михайло Грушевський охарактеризував словами «запорожець на престолі»?

Яка правильна хронологічна послідовність правління київських князів?

Яку перешкоду доводилось долати Роману Мстиславовичу та його нащадкам у процесі зміцнення своєї влади в Галицько-Волинській державі?

У чому полягає зміст реформи системи спадкування князівських престолів запропонованої Романом Мстиславичем?

З якою метою Данило Галицький у 1253 році уклав союз з Папою Римським?

Як князь Лев Данилович використав васально-союзницькі відносини з беклярбеком Ногаєм?

Які функції мав діван (тобто, дорадчо-виконавчий орган Кримського ханства) за династії Ґереїв?

Кому належить авторство документа, який обґрунтував шведський протекторат, обмежував гетьманську владу, захищав козацьких вдів і сиріт?

Яку губернію було ліквідовано на Лівобережжі та замість неї створено Чернігівську і Полтавську? – 18 ст.

Який ідейний напрям у першій половині ХІХ ст. сприяв активному збиранню та вивченню українського фольклору?

Як Тарас Шевченко відображав ідею майбутнього державного устрою України?

Де була створена й діяла політична організація, яка проголосила відозву: «Тепер, коли для всіх блиснуло сонце волі, пробудився і наш український лев і гарне нам ворожить майбуття. Встаньте, браття!... Будьмо – Народом!»?

Чому Іван Франко назвав «Русалку Дністрову» «явищем наскрізь революційним»?

Як журнал «Основа» (1861-1862 рр.) вплинув на розвиток українського національного руху в Російській імперії?

У чому полягала відмінність ідеології Братства тарасівців від громадівського руху?

Як фінансувалися засновані понад 150 українських гімназій в Українській Державі Павла Скоропадського?

Яка роль ідей Дмитра Донцова у кристалізації націоналістичної ідеології серед української молоді 1920-1930-х рр.?

За допомогою яких заходів Степан Бандера, очільник крайового проводу ОУН в Галичині, прагнув реалізувати головну місію цієї організації в 1930-х роках?

Яку роль відігравав Антибільшовицький блок народів (АБН) у боротьбі за інтереси українців під час і після Другої світової війни?

Що стало основною причиною відсутності єдності в українській політичній еміграції у ХХ ст.?

Історія Польщі та Литви

Деякі з тестових запитань більше стосуються історії іноземних країн, до складу яких в той чи інший час входили українські землі. Наприклад, це такі запитання:

У який спосіб Вітовт (Великий князь Литовський) прагнув закріпити незалежність від Польського королівства у правовому полі?

Яка битва у 1410 році дала новий поштовх для оформлення державно-правових відносин між Польщею та Литвою?

Якою була визначальна риса політичної системи Речі Посполитої?

Що являли собою Генріхові артикули? (мова фактично йде про розподіл меж влади у Речі Посполитої  між королем та шляхтою у XVI ст.)

Дублювання у тестових запитаннях   

Певна кількість тестових запитань фактично дублюються, повторюючись у тому чи іншому варіанті, наприклад:

Питання № 241. З якої причини Російська імперія ліквідувала Запорозьку Січ у 1775 році, після підписання Кючук-Кайнарджійського мирного договору?

Питання № 243. Чому в 1775 році Катерина ІІ ліквідувала Запорозьку Січ?

Або:

Питання № 592. Яка ключова політична причина спонукала студентів розпочати Революцію на граніті в 1990 р.?

Питання № 594. Проти якої політики керівництва СРСР була спрямована масова акція громадянської непокори студентської молоді в жовтні 1990 року?

Питання з політичним підтекстом

Частина тестових запитань містять необхідність надати політичну оцінку конкретним політичним діячам або подіям, які відбувалися нещодавно. «Орієнтовні відповіді» на такі запитання, що цікаво, поки що не оприлюднені або «розмиті».

Зокрема, це такі запитання:

Питання № 636. Що спричинило протести українських громадян на Майдані Незалежності під час «Помаранчевої революції»?

Питання № 640. Що стало безпосередньою причиною розпаду «помаранчевої коаліції» у 2005 році?

Питання № 677. Який ключовий фактор спричинив початок збройного конфлікту на сході України в 2014 році? (на думку авторів тестів, ключовим фактором була «помилкова ставка держави на позаблоковий статус»).

Питання № 680. Що стало наслідком ухвалення Закону України «Про очищення влади» (люстрацію) 2014 року?

Питання № 694. Який стратегічний фактор ускладнював оборону Маріуполя українськими військами?

Оцінка діючого Президента та його попередників

Цікаво, що певна кількість запитань фактично вимагає від учасників тестування надати оцінку як діючому президенту Володимиру Зеленському, так і його попередникам.

Питання № 632. Яка позиція з переліку є зайвою щодо характеристики періоду перебування на посаді президента Леоніда Кучми?

Питання № 619. Яка подія стала поштовхом для кампанії протестів під гаслом: «Україна без Кучми»?

Питання № 649. Що стало причиною розпаду «помаранчевої коаліції» у Верховній Раді України 5 скликання 2006-2007 років?

Питання № 699. Яка позиція з переліку є зайвою щодо характеристики періоду перебування на посаді президента Віктора Януковича?

Питання № 692. Чому на парламентських виборах 2019 року одна з партій здобула безпрецедентну більшість мандатів?

Питання № 693. Які політичні зміни в роботі Верховної Ради України відбулися після перемоги партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року?

Питання № 699. Яка ключова ініціатива була впроваджена за президентства Володимира Зеленського для цифровізації державних послуг? (мова йде про створення Міністерства цифрової трансформації та онлайн-сервісу державних послуг «Дія»).

Що стосується «орієнтовних відповідей» щодо діяльності українських президентів, то різноманітні характеристики надані усім українським президентам, окрім Володимира Зеленського.

Наприклад, щодо президенств Леоніда Кучми (1994-2005 роки) вказано наступне:

«Президентство Леоніда Кучми відзначилося рядом здобутків і прорахунків, серед них: прийняття Конституції України 1996 р., запровадження національної валюти гривні, касетним скандалом, пов'язаним з убивством журналіста Георгія Гонгадзе і акцією протестів «Україна без Кучми».

Президентство Віктора Ющенко (2005-2010 роки) також «мало низку здобутків і прорахунків».  

«З обранням Президентом України В. Ющенка всі очікували реформ, які змінять обличчя країни. Реформи, однак, не відбулися. Свою каденцію В. Ющенко розпочав з кадрових перестановок на державній службі. Одразу після інавгурації він перейменував свою адміністрацію на секретаріат, але майже не скоротив кількості його служб. Заміна чиновників здійснювалася за політичною, а не кваліфікаційною ознакою… За влучно сформульованими тезами про торжество демократії та загальнолюдських цінностей не проглядалося конструктивної стратегії просування країни євроінтеграційним курсом. За патріотичною риторикою про зміцнення української державності не відчувалося бажання шукати шляхи національної консолідації суспільства, поділеного на прибічників помаранчевого і біло-блакитного кольорів. Сотні кримінальних справ щодо фальсифікації президентських виборів 2004 р. були спущені на гальмах», - зазначено у орієнтовній відповіді.

Президентство Петра Порошенко у 2014-2019 роках характеризується наступним чином:

«Але це не допомогло П. Порошенку. Більшість виборців йому не повірили. Адже політика, яку він проводив, була вкрай суперечливою. З одного боку, він добре знав українську владу з різних боків, працював і в парламенті, і в уряді, і в президентській вертикалі. Був головою ключового, бюджетного комітету в Раді, секретарем Ради національної безпеки і оборони, керував міністерствами закордонних справ та економічного розвитку. При цьому проявляв надзвичайну здатність обходити гострі кути, що допомагало не лише балансувати на різних політичних вітрах, але й завжди успішно вирішувати свої бізнес-проблеми. Президентові П. Порошенкові не без підстав дорікали за непродуману кадрову політику, а журналісти-розслідувачі стверджували, що чимало осіб з його оточення замішані в корупційних схемах», - вказано у орієнтовній відповіді.

В цілому слід зазначити, що дискусії, якою саме має бути програма з історії української державності для кандидатів на посади суддів та діючих суддів, вочевидь, триватимуть далі.

Автор В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.