Руслан Кравченко заявив, що не планує забирати справи у НАБУ і САП, але буде вивчене питання щодо окремих проваджень – зокрема з «чужою» підслідністю

Генеральний прокурор Руслан Кравченко не має наміру «забирати» справи, які знаходяться у НАБУ і САП. Однак стосовно окремих проваджень, зокрема, там, де державі були завдані великі збитки, але роками немає руху, або ж коли справи мають «чужу» підслідність, Офіс Генпрокурора може провести вивчення. Про це Руслан Кравченко повідомив під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів корупційних правопорушень в правоохоронних органах та органах судової влади.

Коментуючи прийняття парламентом 22 липня законопроекту 12414, він зауважив, що йдеться про наділення відповідним об’ємом повноважень інституту Генпрокурора, який і так відповідає згідно Конституції за справедливість, законність, верховенство права і координує усі правоохоронні органи.

«Щодо цих повноважень, я не збираюсь забирати кримінальні провадження, у мене такої позиції немає. Це не якась чудова новина для мене. Це додатковий обов’язок і тягар, який я маю нести перед парламентом та суспільством.

Я хочу, щоб НАБУ та САП і надалі працювали, ми працювали з усіма правоохоронними органами. Нам немає що ділити. Ми не ділимо якусь «корову». Кожному вистачить роботи.

Деякі журналісти казали, що Генпрокурора швидко призначили, щоб він забрав окремі провадження. Я у Верховній Раді обіцяв, що я нічого незаконного підписувати не буду.

Незаконно було б забирати справу Чернишова (екс-міністра Нац’єдності) до іншого правоохоронного органу. Я виконав обіцянку і нічого не забирав. І зараз не збираюся забирати справу Чернишова. НАБУ справляється. Хай розслідують, закінчують, відкривають матеріали, прокурори САП підтримають державне обвинувачення. Якщо вони не справляться, і їм потрібна буде допомога, я особисто візьму участь як Генпрокурор, у мене достатньо досвіду для підтримки державного обвинувачення – якщо це буде потрібно.

Ті кримінальні провадження, які знаходяться на стадії досудового розслідування, я теж не планую забирати. Але в мене питання: що з тими кримінальними провадженнями, які, можливо, лежать (я не мав доступу, я не бачив), які розслідуються роками. Наприклад, справа яка пов’язана з «ПриватБанком», його посадовими особами і бенефіціарами. Наша держава в ті часи надала 5 млрд доларів на допомогу. Посадові особи, бенефіціари розподілили ці 5 млрд доларів США від держави по кредитах. На сьогодні збитки держави становлять 5 млрд. Також це провадження стосовно енергетичних об’єктів. Що там діється? Чи приймаються там процесуальні рішення? Я не буду забирати до того, як вивчу», зазначив Руслан Кравченко.

«Тобто, адекватна позиція будь-якого прокурора – спочатку дослідити, а потім вирішити, чи залишити, чи виконати свої повноваження і наділити інший правоохоронний орган.

Якщо там йде справа до прийняття законного рішення, то хай продовжують. А якщо вони там нічого не роблять і дуже великий інтерес держави, щоб повернути кошти — авжеж, я буду діяти, забирати й надавати іншим правоохоронним органам і разом з прокурором розслідувати і досягати результатів», — додав він.

«Я просто не розумію, для чого створюється враження, що у когось щось забирають. Роботи на всіх вистачить», підсумував Кравченко.

Заступник голови ТСК Максим Бужанський поставив питання Руслану Кравченку стосовно усвідомлення відповідальності, яка на нього покладена.

«Чи погоджуєтеся Ви зі мною, що правоохоронні та антикорупційні органи мають займатися виключно боротьбою зі злочинністю і виключно боротьбою з корупцією і не мають займатися політичною діяльністю? Чи погоджуєтеся Ви зі мною, що коли ці органи займаються політичною діяльністю, то ми, як Верховна Рада маємо на це реагувати, Ви як Генпрокурор, маєте на це реагувати, бо політична діяльність – це зовсім інша сфера. І будь-хто, хто хоче нею займатися, може звільнитися з відповідної посади та брати участь у виборах, суспільному політичному процесі, але не підміняти одне іншим.

Я вважаю, що вчора Верховна Рада чітко визначила, хто саме відповідає за діяльність правоохоронних органів, зокрема за антикорупційні органи. І я вважаю, що це саме Ви. І Верховна Рада особисто на Вас поклала велику відповідальність – тепер країна знає, хто є відповідальна особа. Чи погоджуєтеся Ви зі мною, що саме Генпрокурор відповідає за це?» – запитав Максим Бужанський.

Кравченко зазначив, що він погоджується з цими твердженнями.

«За моєю інформацією, є деяка кількість кримінальних проваджень, які не стосуються підслідності НАБУ, але чомусь знаходяться у НАБУ. Для чого вони там знаходяться, що там робиться – також буду цим займатися, це окремий кейс – відправити їх з чужої підслідності за тією підслідністю, якою правоохоронні органи мають займатися», додав Руслан Кравченко.

Також він прокоментував зауваження, що у НАБУ є провадження, які не входять до їхньої підслідності, зокрема стосовно адвокатів.

«Там формально додають статтю, щоб «прив’язати» провадження до підслідності НАБУ, хоча це не стосується їх взагалі. Чи буде проведено аудит справ, які мають такі ознаки. Чи буде змінюватися підслідність, якщо будуть виявлені такі випадки? І головне – чи будуть притягатися до відповідальності службові особи, які знаючи про порушення підслідності, все одно проводили досудове розслідування, наприклад, прокурори у справі?» – запитав Максим Бужанський.

«Я буду діяти по закону. Треба вивчити кожне окреме провадження і прийняти законне рішення», відповів Руслан Кравченко.

Також, відповідаючи на низку інших питань, зокрема, голови антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасії Радіної, він зауважив, що з керівниками правоохоронних органів будуть регулярні зустрічі, щоб зняти усі питання. При цьому Кравченко підкреслив, що «кожен працює по своєму напрямку, по своїй підслідності, і ніхто нікому не заважає.

«Я, як Генпрокурор, не планую заважати НАБУ і САП. Тільки підсилити, скоординувати, допомогти, якщо це буде потрібно. Якщо моя допомога не буде потрібна – я буду лише наглядати в рамках наданих мені повноважень за законністю. І там, де я ставлю свій підпис, і приймаю рішення – відповідно до зібраних доказів та якщо це буде відповідати закону. Якщо доказів не буде, я нічого підписувати не буду», підкреслив Кравченко.

«Я загалом не буду втручатися. У мене є повноваження визначені КПК. Крок вліво, крок вправо – розстріл. Генпрокурор не замінює всіх детективів, прокурорів. Вони як працювали, так і працюють. Я сказав, що, в першу чергу, я буду розбиратися з тими кримінальними провадженнями, які розслідуються рік і більше.

Я розповідав, що є окреме провадження, яке стосується посадових осіб «Приватбанку» та бенефіціарів. Таких проваджень кілька. Що з цією справою, чому вона так довго розслідується? Держава дала 5 млрд доларів США на допомогу «Приватбанку». «Приватбанк» використав, роздав кредити. Ці кредити ніхто не повернув. Нанесено шкоду державі – 5 млрд доларів США, гроші платників податків.

Для прийняття того чи іншого рішення про передачу через неефективність іншому органу спочатку матеріали вивчаються, а потім приймається рішення. Просто так взяти кримінальне провадження, бо там відоме прізвище, це не дії прокурорів. Авжеж, я всі провадження вивчити не зможу. У мене є 5-тий департамент, який забезпечує діяльність керівництва, де прокурори вивчають кримінальні провадження тощо.

По «Приватбанку», якщо там проводяться слідчі дії і вони тривають, то я не буду забирати.

І по Чернишову ви самі бачили – Генпрокурор не забирав цю справу. І я цього не зроблю», зазначив Руслан Кравченко.

Він запевнив, що кримінальні провадження, які перебувають на стадії досудового розслідування, також не планує забирати.

Нагадаємо, прийнятий як закон законопроект 12414 передбачає, що Генпрокурор має право надавати письмову вказівку керівнику органу досудового розслідування, яка є обов’язкова для виконання, щодо надання йому матеріалів досудового розслідування із встановленням строку та способу її виконання. Після отримання доступу до матеріалів досудового розслідування Генпрокурор має право доручити іншому прокурору здійснити перевірку додержання законів під час проведення досудового розслідування.

Буде визначено, що право доручати у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності БЕБ, а також доручати БЕБ розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, має Генеральний прокурор.

Виключається норма про те, що забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, а також про те, що право доручати здійснення досудового розслідування іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, має керівник САП або Генпрокурор (особа, яка виконує його обов’язки).

Натомість буде передбачено, що право доручати у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ, а також доручати НАБУ розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, має Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.