З січня по липень 2025 року ЄСПЛ ухвалено 86 рішень у справах проти України на суму більше 119 млн грн – уряд

За період з 1 січня 2025 року до 1 липня 2025 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив 86 рішень у справах проти України на загальну суму 2 420 157 євро, тобто близько 119 млн грн. Про це зазначає Мінфін у супровідних документах до законопроекту 14000 про Державний бюджет на 2026 рік.

Урядовці також підкреслили необхідність, для зменшення впливу на показники державного бюджету, здійснювати більш ґрунтовний аналіз заходів, яких вживає Україна (такі як застосування санкцій чи конфіскація активів тощо) на предмет відповідності таких дій міжнародному праву, проводити перемовини з юридичними радниками щодо зменшення вартості їх послуг з юридичного представництва України щодо відповідних справ тощо.

Як зауважив уряд, безумовне і належне виконання рішень ЄСПЛ є одним із основних зобов’язань України як держави – члена Ради Європи. Невиконання рішення ЄСПЛ протягом встановленого строку має наслідком необхідність нарахування та сплати пені за кожен день такого прострочення, що призводить до додаткових витрат державного бюджету.

Крім того, відповідно до Правил Комітету міністрів Ради Європи щодо контролю за виконанням рішень ЄСПЛ та умов дружнього врегулювання від 10.05.2006 рішення ЄСПЛ перебувають на контролі у КМ РЄ до моменту їх повного виконання.

Для забезпечення виконання державою своїх міжнародних зобов’язань за Конвенцією та відповідно до Закону України кошти, що передбачаються на заходи, пов’язані з виконанням рішень ЄСПЛ, спрямовуються на:

• виплати грошових сум за рішеннями ЄСПЛ, прийнятими проти держави України, а саме – виплату присудженого заявникам (юридичним та фізичним особам) відшкодування моральної та/або матеріальної шкоди, компенсації судових та інших витрат;
• здійснення платежів, пов’язаних із вжиттям заходів з виконання рішень ЄСПЛ, а саме – оплату всіх банківських послуг, у тому числі при конвертації валюти, тощо та видатки на відрядження.

Станом на 1.07.2025 видатки з державного бюджету на виконання рішень ЄСПЛ становили 130,2 млн грн, включаючи виплати на підставі рішень Європейського суду, які винесені у попередні роки та підлягають виконанню у 2025 році.

За період з 1.01.2025 до 1.07.2025 ЄСПЛ ухвалено 86 рішень у справах проти України на загальну суму 2 420 157 євро, тобто близько 119 млн грн.

Отже, на даний час існує висока імовірність настання фіскальних ризиків щодо необхідності додаткового фінансування у поточному році для погашення заборгованості на виконання рішень ЄСПЛ у справах проти України, а також щодо необхідності додаткового фінансування на оплату пені за прострочення виконання рішень ЄСПЛ.

ЄСПЛ у своїй діяльності керується Регламентом ЄСПЛ та не повідомляє Уряд України щодо можливості ухвалення тих чи інших рішень у поточному році. Таким чином, Міністерство юстиції не володіє інформацією про надходження, реєстрацію та розгляд заяв ЄСПЛ до надходження їх на опрацювання до Уряду України для надання відповідних коментарів на запит ЄСПЛ.

У рішеннях КМ РЄ неодноразово підкреслювався безумовний обов’язок країн – учасниць Конвенції сплачувати присуджену Європейським судом суму справедливої сатисфакції заявникам та/або їхнім представникам. Аналогічна вимога до виконання рішень ЄСПЛ передбачена пунктом 4 Моніторингу виплати коштів, присуджених в якості справедливої сатисфакції: огляд поточної практики Комітету міністрів, затвердженого рішенням КМ РЄ CM/Inf/DH(2021)15 від 7 вересня 2021 року: «Комітет міністрів неодноразово вказував, що обов’язок виконувати рішення Суду є безумовним; держава не може покладатися на особливості свого національного законодавства для виправдання недотримання обов’язків, покладених на неї Конвенцією». Секретаріат КМ РЄ контролює своєчасність і повноту виплати такої сатисфакції.

У випадку, якщо державою не буде виконуватися рішення ЄСПЛ, це призведе до міжнародної правової відповідальності держави. Відповідно до Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 2.10.2006 № 1516 ПАРЄ залишає за собою право вживати відповідні дії, зокрема застосувати Правило 8 свого Регламенту (тобто зупинити повноваження національної делегації) у разі невиконання відповідною державою вимог, зазначених у рішеннях Європейського суду.

Крім того, у заявників залишатиметься право звернутись до ЄСПЛ зі скаргою на невиконання попереднього рішення цього суду, постановленого у їхній справі, що, як наслідок, призведе до констатації Європейським судом порушення обов’язку держави виконувати остаточні рішення ЄСПЛ та присудження значного відшкодування, що стане додатковим навантаженням на державний бюджет України.

Враховуючи вказане, зазначає уряд, у 2026 році та подальших періодах може виникнути потреба додаткового фінансування з державного бюджету, зокрема для:

- проведення виплат незапланованих платежів відповідно до рішень закордонних юрисдикційних органів, що пов’язане із прийняттям нових судових рішень проти України;

- погашення заборгованості відповідно до рішень закордонних юрисдикційних органів прийнятих проти України у зв’язку із несвоєчасною оплатою основної суми заборгованості, на яку також нараховуються відсотки до моменту її погашення;

- оплати послуг кваліфікованих юридичних радників для захисту інтересів України, вартість послуг яких залежить, у тому числі від коливання курсу іноземної валюти, у якій здійснюються розрахунки з такими радниками.

Отже, для зменшення впливу на показники державного бюджету фіскальних ризиків, пов’язаних із прийняттям судових рішень, є необхідним, зокрема:

• здійснення більш ґрунтовного аналізу заходів, яких вживає Україна (такі як застосування санкцій/конфіскація активів тощо) на предмет відповідності таких дій міжнародному праву;
• досудове врегулювання спорів за претензією іноземних суб’єктів до держави України та недопущення (в рамках вжиття усіх можливих зусиль) їх переходу на стадію арбітражного розгляду;
• самопредставництво (забезпечує Мін’юст), включаючи захист прав та інтересів держави України, у разі порушення її прав іноземним суб’єктом, починаючи як із подання позовних заяв до закордонних юрисдикційних органів, так і на стадії судового розгляду;
• забезпечення належного захисту прав та інтересів держави Україна у справах, які розглядаються у закордонних юрисдикційних органах, а також в ЄСПЛ, у тому числі за участю іноземних юридичних радників (у тих справах, у яких Мін’юст у зв’язку з об’єктивними причинами не в змозі забезпечити самопредставництво), здійснення посиленого контролю за виконанням договірних зобов’язань іноземними юридичними радниками;
• перемовини з юридичними радниками щодо зменшення вартості їх послуг з юридичного представництва щодо відповідних справ;
• моніторинг змін у потребі видатків у тій чи іншій справі, пошук шляхів економії та з огляду на пріоритетність забезпечення їх перерозподілу між такими справами;
• вжиття вичерпних заходів, спрямованих на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, у тому числі ЄСПЛ, у встановлені такими рішеннями строки.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.