Арешт на спадкове майно: Верховний Суд пояснив, як спадкоємцю захистити свої права

14:13, 1 січня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Верховний Суд сформулював важливу правову позицію щодо арешту спадкового майна.
Арешт на спадкове майно: Верховний Суд пояснив, як спадкоємцю захистити свої права
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Спадкоємець, який не є стороною виконавчого провадження, у якому накладено арешт на майно, має право звернутися до суду з позовом про зняття арешту з цього майна, незалежно від стадії оформлення документів про право на спадщину. Процесуально належним способом захисту є позов, а не скарга на дії виконавця. На цьому наголосили у Верховному Суді.

Деталі справи

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу жінки в інтересах якої діє адвокат, у справі за позовом до Дарницький ВДВС у м. Києві про зняття арешту з нерухомого майна.

На обґрунтування заявлених вимог заявник посилалась на те, що вона із чоловіком є співвласниками квартири. Чоловік помер, а вона, звернувшись до нотаріуса з метою оформлення спадщини, отримала відмову з посиланням на наявність арешту, накладеного на квартиру. З’ясувалось, що цей арешт накладений постановою ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 30.06.2005, однак будь-які виконавчі провадження щодо неї чи її чоловіка на примусовому виконанні у Дарницькому ВДВС не перебувають.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивач не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки у цьому випадку законом передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та додатково зазначив, що зі змісту позовної заяви вбачається, що між сторонами відсутній спір про право власності на майно, на яке накладений арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, тому заяву про звільнення майна з під-арешту належить розглядати в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Позивач не довела порушення її права чи безпосереднього інтересу, обрала неправильний спосіб захисту.

Верховний Суд не погодився з висновками судів, судові рішення скасував, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено ЗУ «Про виконавче провадження».

Постанова Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 756/12092/24 (провадження № 61-6543св25).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший