У проекті нового Кримінального кодексу тиск на суд та втручання в електронні судові системи визнані злочинами
Україна робить чергову за три десятиліття спробу створити сучасний Кримінальний кодекс.
Проєкт нового Кримінального кодексу, над яким Робоча група працює вже декілька років, вводить принципово іншу систему класифікації злочинів — дев’ять ступенів тяжкості для умисних злочинів та п’ять для необережних.
Однією з ключових новел стала Книга восьма — «Кримінальні правопорушення проти правосуддя».
До розділу 8.1.” Злочини проти основ правосуддя” робоча група запровадила наступні правопорушення:
стаття 8.1.1. значення термінів, згідно з якими
1) суд – державний орган, що входить до визначеної законом системи судоустрою України та ухвалює загальнообов’язкові судові рішення;
2) суддя – громадянин України, який відповідно до Конституції України та закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду, а також присяжний.
Стаття 8.1.4. Ухвалення свавільного судового рішення.
У розумінні цієї статті, суддя, який, зловживаючи службовими повноваженнями, ухвалив завідомо незаконне та/або необґрунтоване (свавільне) судове рішення, – вчинив злочин 3 ступеня.
Стаття 8.1.5. Незаконний вплив на суддю
Особа, яка здійснила незаконний вплив на суддю (чи його близьку людину) у зв’язку зі здійсненням правосуддя, – вчинила злочин 3 ступеня.
Стаття 8.1.6. Втручання в Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему
Особа, яка втрутилась в Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окремі підсистеми (модулі) з метою незаконно вплинути на:
1) розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді або
2) визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних, – вчинила злочин 3 ступеня
Аналізуючі проект литовські експерти зазначили, що визначення термінів «суд» і «суддя», наведені у статті 8.1.1., викликають певні сумніви, оскільки не зрозуміло, чи включають вони національні та іноземні Конституційні суди та їхніх суддів; національні, іноземні та міжнародні комерційні арбітражі та їхніх арбітрів; суди (судові установи) іноземних держав та їхніх суддів; міжнародні суди (судові установи) та їхніх суддів. Також вони порадили розглянути можливість доповнення статті 8.1.1. поняттями прокурорів (у тому числі прокурорів іноземних держав та міжнародних судових установ), а також слідчих та інших посадових осіб правоохоронних органів (у тому числі посадових осіб іноземних держав та міжнародних судових установ).
Вітчизняні дослідники звертають увагу, на норму, якою автори проекту пропонують повернути давно вилучену зі складу злочинів кримінальну відповідальність за постановлення завідомо неправосудного вироку. Але експерти попереджають: стаття 8.1.4 у редакції робочої групи ризикує повторити долю визнаної неконституційною статті 375 КК.
Заміна терміну «неправосудне» на «незаконне та необґрунтоване» не вирішує проблему, а, навпаки, поглиблює її. За пропонованого формулювання чи не кожне скасування судового рішення вищою інстанцією з мотивів його незаконності/необґрунтованості може слугувати підставою для відкриття кримінального провадження з тим, щоб з’ясувати, чи мала місце завідомість, а отже, склад злочину, передбаченого ст. 8.1.4.
У встановленні кримінальної відповідальності за винесення завідомо незаконного та необґрунтованого судового рішення ключовими є два моменти:
а) узгодити цей крок із вимогами незалежності суду;
б) сформулювати ознаки складу відповідного злочину максимально точно, щоб запобігти довільному їх тлумаченню і можливості тиску на суд з боку правоохоронних органів.
Нагадаємо, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-р/2020 у грудні 2020 року втратила чинність стаття 375 Кримінального кодексу України (постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), що була визнана неконституційною. Законодавець спромігся її виключити із КК аж в 2023 році.
Автор Тарас Лученко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
