Права на винаходи більше не «сіра зона»: новий закон змінив підхід до розподілу авторських прав
Сьогодні ера діджиталізації перебуває на піку свого розвитку: стрімко зростає відсоток галузей, що цифровізуються, роль креативних індустрій, ІТ-сектору та науково-технічних розробок посилюється щоденно, Україною ширяться нові стандарти трудової зайнятості, гібридні формати роботи та проєктна діяльність. В таких умовах законодавче врегулювання правил розподілу майнових прав на об’єкти, створені під час виконання трудового договору, набуває надважливого значення, адже саме результати інтелектуальної діяльності часто є одним із ключових активів бізнесу.
1 лютого 2026 року набрав чинності Закон 4671-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у частині майнових прав інтелектуальної власності».
Закон оновлює базові норми ЦК щодо єдиного механізму розподілу прав між працівником і роботодавцем, а також щодо розширення кола суб’єктів.
Так, оновлено редакцію статті 421, що тепер містить розширений перелік суб'єктів права ІВ: творець (автор, винахідник тощо) та інші особи, яким належать права за законом чи договором. Крім того, зі статті 190 ЦК виключено норму, що ототожнювала майнові права на об’єкти ІВ з речовими правами.
Між першим та другим читанням законопроєкт пройшов значну фільтрацію, і від вузького фокуса лише на військовослужбовців документ розширив свою дію і на цивільний сектор.
Нова стаття 429 ЦК визнає належність прав інтелектуальної власності на об’єкт, створений як у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), так і проходженням військової служби.
Особисті немайнові права інтелектуальної власності залишаються за працівником, який створив об’єкт, а майнові права належать спільно йому та роботодавцю, якщо договір чи ЦК не передбачають іншого.
Щодо моменту переходу майнових прав, то для творів, створених за трудовим договором, закріплено принцип повного переходу майнових прав до роботодавця з моменту їх створення, якщо інше не прописано в контракті. Для роботодавців це однозначно вигідно, адже такі зміни відсіюють ризики того, що працівник після звільнення заявить про приналежність йому прав на об’єкт, створений раніше.
І звичайно, найголовніша зміна — це вирішення питання щодо прав на інновації, створені військовими і в умовах війни. Як вже писала «Судово-юридична газета», Закон № 4671-IX гарантує, що авторство на створені військовослужбовцями розробки завжди належатиме їм, а держава матиме право використовувати ці напрацювання для потреб оборони.
Тобто, по стандарту: особисті немайнові права за військовослужбовцем, а майнові права на об’єкти, створені у зв’язку з виконанням службових обов’язків, належать «суб’єкту, визначеному законом». Залишається відкритим лише питання – хто саме цей «суб’єкт, визначений законом»: Міноборони, Генштаб чи конкретна частина, де створювалася розробка.
На жаль, під час обговорення законопроєкту було відхилено пропозицію щодо автоматичної виплати одноразової винагороди військовим за такі винаходи. Крім того, було відхилено і пропозицію вважати права спільними, тобто держави і військовослужбовця. Обґрунтуванням такої жорсткої позиції — національна безпека, оскільки встановлення належності майнових прав державі з моменту створення забезпечує оперативний контроль держави над використанням таких об'єктів, запобігає витоку технологій і захищає інтереси оборони.
Ще один важливий нюанс – місце і час створення розробки. Змінений ЦК не містить критеріїв об’єкта, створеного під час військової служби. Під час розгляду законопроєкту було відхилено правку, яка визначала, що об’єкт вважається створеним під час служби, якщо використано ресурси (майно або інформацію) держави. Якщо ж під час відпустки і власним коштом військовослужбовець збирає новий дрон, кому належатимуть права на нього?
Прийняття закону – крок назустріч бізнесу, який тепер буде більш впевнений у своїх «інтелектуальних» активах. Для військовослужбовців — поки що невизначеність і необхідність деталізації у спеціальних законах.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
