Галюцинації ШІ в суді: суд може відмовити у позові через фейкові посилання на постанови

Світ не стоїть на місці, а стрімкий розвиток технологій дедалі відчутніше впливає на юридичну професію. Інструменти на основі ШІ повсякденно використовуються для аналізу судової практики, підготовки процесуальних документів, пошуку правових позицій і навіть для прогнозування правових ризиків. З однієї сторони технологічні новації відкривають нові можливості для підвищення ефективності роботи та скорочення часу на підготовку документів, але з іншої сторони  залишають відкритими питання достовірності інформації, що опрацьовується ШІ, адже з галюцинування нейромереж стикався кожен активний користувач штучного інтелекту.

Українські суди вже також відчули наслідками використання нейромереж учасниками судового процесу. Позивач звертається до суду з позовом, який для нього написав штучний інтелект, а суд виявляє, що всі згадані в ньому рішення — вигадка, і замість того, щоб розглядати справу по суті, судді змушені витрачати час на верифікацію неіснуючих посилань, згенерованих алгоритмами.

Головна проблема полягає в тому, що ШІ властиво створювати галюцинації —неточну або повністю вигадану інформацію, яка подається як достовірна, що в юридичному контексті проявляється у посиланнях на неіснуючі норми законів, вигадані дати та номери судових справ. Розглянемо останні судові рішення, в яких зафіксовано використання учасником справи штучного інтелекту з «галюцинаціями» та кваліфіковано це як порушення принципу добросовісності.

Шостий апеляційний адмінсуд відмовив військовій частині у відстрочці судового збору через підозру в «галюцинаціях» ШІ

Ухвалою від 26.01.2026 № 620/12085/25 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу військової частини на рішення окружного адмінсуду та відмовив у відстрочці сплати судового збору.

Військова частина просила відстрочити сплату судового збору, мотивуючи відсутністю коштів на рахунках та поданням заяви до Департаменту фінансів Міноборони 17.01.2026. У клопотанні про відстрочку військова частина посилалася на низку постанов та ухвал Верховного Суду та Шостого ААС як на підтвердження того, що відсутність коштів у військових частин та залежність від централізованого фінансування МОУ є поважною причиною для відстрочки.

Суд перевірив Єдиний державний реєстр судових рішень і встановив, що жодне з наведених рішень не існує, а реєстраційні номери, дати та номери справ вигадано. Суд вказав, що використані військовою частиною посилання на постанови та ухвали суду касаційної інстанції можуть вказувати на ймовірний запит до штучного інтелекту, підібрати відповідну судову практику, яку технологія могла згенерувати, не маючи доступу до реальних баз даних.

Суд звернувся до ухвали Верховного Суду від 15.01.2026 у справі № 240/14153/24 з приводу аналогічних обставин посилання суб'єктом владних повноважень на висновки, котрих у реальності не існувало і зазначив, що згідно з галузевими стандартами України, галюцинування визначається як феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна (Словник термінів у сфері штучного інтелекту, схвалений Міністерством цифрової трансформації, пункт 24, 2024 рік).

Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що подання до суду процесуальних документів із посиланнями на неіснуючі рішення, ймовірно згенеровані ШІ без перевірки, порушує принцип добросовісності, передбачений статтею 45 КАС України і є виявом неповаги до суду та неналежного виконання професійних обов’язків. Як результат, клопотання про відстрочку судового збору було відхилено, а апеляційна скарга залишена без руху.

Верховний Суд відмовив у відкритті касації у справі про виплату 200 тис. грн допомоги через використання ГУ ПФУ фейкових посилань на постанови ВС

Ухвалою від 15.01.2026 № 240/14153/24 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення окружного адмінсуду від 03.03.2025 та постанову апеляційного адмінсуду.

Позивач у справі просив скасувати відмову ГУ ПФУ в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 200 тис. грн за шкоду життю та здоров’ю, суди першої та апеляційної інстанції позов задовольнили повністю, що і стало причиною звернення ПФУ до Верховного Суду з касаційною скаргою. При цьому ПФУ у своїй підкріпив свою касаційну скаргу низкою посилань на судові рішення, що за його твердженням, підтверджують вірність його позиції.

Перевірка Єдиного державного реєстру судових рішень показала: жодне з цих рішень не існує. Номери справ, дати та зміст цитат вигадані.

Верховний Суд після перевірки Єдиного державного реєстру судових рішень, вказав, що характер посилань свідчить про використання ШІ та отримання на запит результату у формі галюцинацій. Подання недостовірної інформації заявником визнано порушенням принципу добросовісності та виявом неповаги до суду.

При цьому, Верховний Суд наголосив, що використання ШІ для підготовки процесуальних документів не заборонено, але відповідальність за достовірність інформації несе виключно учасник справи.

Проте, Верховний Суд наголошує на обов'язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Так, використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника. (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).

Очікування платної версії ШІ не виправдовує пропуску процесуальних строків

Не галюцинуванням єдиним урізноманітнюється судова практика. Ухвалою від 19.06.2025 № 520/6119/23 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою позивача на рішення окружного адмінсуду та постанову апеляційного адмінсуду. Позивач просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо зарахування стажу та врахування його заяви як підстави для призначення пенсії, перерахунку пенсії з підвищенням та виплати заборгованості. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову.

Касаційну скаргу заявник подав через 13 місяців після спливу строку на її подання. Відповідно заявник просив суд  поновити строк з огляду на такі поважні причини:

• постійний догляд за важкохворою дружиною;
• несвоєчасне отримання відповідей від ПФУ та ДПС;
• необхідність використання платної версії ШІ у квітні 2025 року для формування правової позиції.

Верховний Суд відхилив усі аргументи заявника, оскільки догляд за дружиною— тривалі обставини, які не пояснюють неможливість подати хоча б коротку скаргу в строк, а збір нових доказів чи відповідей від органів — не є підставою для пропуску строку. Що ж стосується використання ШІ у квітні 2025 року для підготовки позиції, то ВС назвав це суб’єктивною причиною, яка не виправдовує 13-місячний пропуск.

Навіть більше, Верховний Суд виснував, що посилання позивача на необхідність використання платної версії ШІ лише у квітні 2025 року підкреслює надзвичайно тривалу бездіяльність заявника протягом цілого року після закінчення строку на оскарження.

Суддя відхилив звинувачення у використанні ШІ при підготовці ухвали

Ухвалою від 16.02.2026 № 504/460/26 Доброславський районний суд скасував заборону на вивезення 87-річної підопічної з пансіонату. Так, між ФОП як виконавцем та замовником, що виступала в інтересах підопічної, діяв договір від на надання послуг з догляду та проживання в пансіонаті.

04.02.2026 замовник отримав ухвалу суду про забезпечення майбутнього позову: заборону вивезення підопічної до іншої установи. ФОП, в свою чергу вимагав скасування забезпечення позову, зазначаючи, що ухвала від 04.02.2026 частково згенерована штучним інтелектом, посилаючись на фразу: «переміщення такої особи… може переконати стороннього спостерігача, що було непропорційне втручання в приватне життя та нелюдське поводження з літньою людиною». Також, ФОП додав до заяви роздруківку, що 98 % тексту фрази створено ШІ.

Суд відхилив звинувачення, вказавши, що фраза складається з двох частин: цитата з заяви замовника і висновку суду, а сама ухвала ґрунтується на практиці ЄСПЛ та ВС, а не на ШІ.

Тобто, суд розглянув і відхилив звинувачення у використанні ШІ для написання судового рішення, підкресливши, що використання ШІ як допоміжного інструменту допустиме, але відповідальність за текст несе суддя.

Як ми бачимо, тенденція використання неойромереж при підготовці до судових засідань набирає обертів, і тепер судді змушені значний час витрачати на верифікацію кожної цитати через ЄДРСР та аналізувати документи на предмет типових помилок генеративних моделей. В свою чергу, Міністерство цифрової трансформації ще у 2024 році презентувало Білу книгу, що детально описує підхід до регулювання штучного інтелекту в Україні. Книга пропонує поступовий підхід (bottom-up) до регулювання ШІ в Україні, тобто створення добровільних кодексів поведінки, загальних та секторальних рекомендацій. Документ, так само наголошує на важливості risk-based approach — залежності вимог від ступеня ризику, який ШІ-продукт становить для прав людини. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.