Накинулася з кулаками і лайкою: як суд у Мукачеві покарав дружину за насильство над чоловіком
Суд у Мукачеві ухвалив вирок у справі, в якій детально описано, як дружина систематично здійснювала домашнє насильство стосовно свого чоловіка. Дії обвинуваченої включали психологічне приниження, фізичне насильство, образи, погрози та нанесення легких тілесних ушкоджень протягом тривалого періоду – з червня по жовтень 2025 року.
Видимі удари і приховані страхи
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області розглянув у відкритому судовому засіданні справу №303/8901/25 щодо обвинувачення громадянки України, уродженки села Нижній Студений, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України.
Між червнем та жовтнем 2025 року у Мукачеві розгорілася тривожна історія домашнього насильства, яке не залишилося поза увагою правоохоронців та суду. Жінка систематично проявляла агресію щодо свого чоловіка. Її дії порушували конституційне право потерпілого на повагу до гідності та суперечили Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Перший зафіксований інцидент стався 13 червня близько 20:50. У власному помешканні жінка кричала на чоловіка, ображала його нецензурною лайкою та навіть завдала тілесних ушкоджень. За цим фактом Мукачівський міськрайонний суд виніс постанову про адміністративну відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
10 липня о 21:15, конфлікти і сварки знову повторилися. Цього разу фізичних ушкоджень не зафіксовано, однак психологічне насильство щодо чоловіка було відвертим: жінка ображала, залякувала та принижували словами. Суд виніс ще одну адміністративну постанову: цього разу за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, що свідчило про повторний характер правопорушень.
1 жовтня близько о 22 год. 40 хв обвинувачена вчинила чергове домашнє насильство фізичного характеру відносно свого чоловіка: нанесла удари твердим тупим предметом в ділянку середньої третини лівого передпліччя, що підтверджується висновком експерта. Наступного дня вона знову ображала нецензурною лайкою та наносила тілесні ушкодження потерпілому. Внаслідок чого постановою Мукачівського міськрайонного суду її втретє було притягнуто до адміністративної відповідальності – за частиною 3 статті 173-2 КУпАП.
Завершальним епізодом стало 22 жовтня, коли жінка знову ображала чоловіка нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою. Ця серія дій уже не залишалася «поодинокими інцидентами», а стала доказом систематичного домашнього насильства. У результаті тривалого психологічного та фізичного тиску потерпілий відчував страх за власну безпеку, емоційну невпевненість, відчуття безпорадності та шкоду психічному здоров’ю.
Слідчі та суд врахували як фізичний, так і психологічний аспект насильства. Постійний страх за власну безпеку, емоційна невпевненість, відчуття безпорадності та приниження стали частиною повсякденного життя чоловіка. Суд визнав дії дружини свідомо умисними та підтвердив, що насильство не обмежується тілесними ушкодженнями, а включає глибокий психологічний вплив. Системність і поєднання психологічних та фізичних дій роблять такі випадки особливо серйозними, навіть якщо окремі епізоди не призвели до тяжких тілесних ушкоджень. Це відповідає статті 126-1 КК України, що передбачає кримінальну відповідальність за систематичне домашнє насильство
Особливу увагу суд звернув на роль повторних адміністративних постанов як елемента доказової бази у кримінальному провадженні. Кожне адміністративне правопорушення, навіть якщо воно саме по собі не тягне кримінальної відповідальності, у сукупності з іншими епізодами формує підстави для кваліфікації дій обвинуваченої як злочину. Таке поєднання адміністративних та кримінальних процедур створює комплексну систему реагування на домашнє насильство.
Ушкодження легкі, а травми – глибокі
У цій справі важливим моментом є також оцінка тяжкості завданих тілесних ушкоджень. Суд зафіксував легкі тілесні ушкодження, які не спричинили короткочасного розладу здоров’я або стійкої втрати працездатності, однак завдали значної психологічної шкоди потерпілому. Це підкреслює, що у справах про домашнє насильство визначальну роль відіграє не лише фізичний аспект, а й вплив на психіку, що робить правову оцінку більш комплексною та об’єктивною.
Враховуючи системні прояви домашнього насильства, суд ухвалив: визнати жінку винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити покарання у виді одного року пробаційного нагляду. Обвинувачена повинна регулярно з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання, а також не виїжджати за межі України без погодження. Впродовж року вона зобов’язана виконувати всі заходи, передбачені пробаційною програмою.
Окрім цього, суд застосував спеціальний обмежувальний захід – місячне проходження програми для кривдників, контроль за виконанням якої покладено на Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради. Суд чітко попередив: умисне ухилення від програми або невиконання обмежувальних заходів тягне за собою кримінальну відповідальність.
Ця історія свідчить, що система кримінальної відповідальності та пробаційних заходів здатна адаптуватися до нових соціальних реалій. Коли жінка виступає кривдницею, а чоловік – жертвою, суд не тільки виносить вирок, а й підкреслює рівність громадян перед законом та важливість комплексного підходу для запобігання домашньому насильству.
Застосування статті 126-1 КК України та пробаційних програм стає важливим інструментом у боротьбі з цим явищем. За даними Національної поліції України, у 2025 році близько 15% звернень про домашнє насильство стосувалися чоловіків як потерпілих. Проте більшість випадків не доходить до суду, оскільки представники сильної статі часто соромляться повідомляти про фізичне або психологічне насильство, побоюючись нерозуміння з боку оточення.
Згідно з дослідженнями Інституту соціальної політики, ті чоловіки, які стали жертвами домашнього насильства, частіше за все зазнають психологічних травм, депресії та посттравматичних розладів. Багато з них уникають звернення до поліції та соціальних служб, що вказує на серйозність і актуальність цієї проблеми.
Програма для кривдників, на яку суд направив обвинувачену, передбачає проходження спеціалізованих курсів, що поєднують психологічне консультування, соціальну освіту та розвиток контролю над емоціями. Такі програми в міжнародній практиці довели свою ефективність: країни Євросоюзу вже більше десяти років використовують подібні механізми для зниження рецидивів серед осіб, які вчинили домашнє насильство.
Проте на даний час в Україні програми для кривдників лише починають впроваджуватися. І Мукачівський прецедент стає важливим кейсом для оцінки їх ефективності. Суд, застосувавши пробаційний нагляд, забезпечив одночасно контроль за поведінкою обвинуваченої і підтримку безпеки потерпілого, що відображає комплексний підхід до проблеми. Залучення соціальних служб дозволяє проводити моніторинг психологічного стану як кривдника, так і жертви, що зменшує ризик повторних конфліктів.
Автор: Валентин Коваль
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
