Справа суддів Верховного Суду після трирічної паузи: нові підозри та старі питання

08:45, 21 травня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Як стало відомо «Судово-юридичній газеті» з власних джерел, підозри суддям Верховного Суду були висунуті в межах провадження, розпочатого ще три роки тому. Водночас, за інформацією джерел видання, діючим суддям Верховного Суду, які наразі здійснюють правосуддя, підозри у межах цього кримінального провадження не висунуто, а питання щодо їх повідомлення про підозру наразі не розглядається.
Справа суддів Верховного Суду після трирічної паузи: нові підозри та старі питання
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Справа про хабар у розмірі 2,7 мільйона доларів США за рішення на користь великого бізнесмена, здавалося, давно перейшла у стадію розгляду лише щодо головного фігуранта — колишнього голови суду. Проте через три роки після того, як у кабінетах та квартирах суддів Великої Палати були знайдені мічені купюри, правоохоронці офіційно оголосили про підозру ще чотирьом особам: трьом чинним суддям та одному, який уже перебуває у відставці.

Увесь цей час фігуранти продовжували працювати, виносити вердикти та формувати правозастосовчу практику, що ставить під сумнів не лише етику, а й ефективність самої антикорупційної системи. Чому збір доказів тривав так довго і що стоїть за цією паузою — професійна ретельність чи системна слабкість?

Юридична спільнота та громадськість дізналися про нові підозри суддям найвищої інстанції за досить специфічних обставин. Інформація з’явилася 19 травня — саме в день оприлюднення повного тексту вироку щодо відомого громадського активіста у справі про побиття журналіста та його резонансного звільнення з військової служби. Такий збіг у часі змусив замислитися: чи є активізація справи, розпочатої ще три роки тому, реальним кроком до правосуддя, чи це майстерно сплановане медійне шоу для зміщення акцентів у публічному просторі.

Передісторія

Навесні 2023 року під час операції НАБУ та САП було викрито схему передачі неправомірної вигоди за ухвалення рішення в інтересах власника фінансово-промислової групи. Тоді під час обшуків у кількох суддів було вилучено кошти, номери яких збігалися з тими, що проходили як частина хабаря.

Незважаючи на прямий речовий доказ, підозри тоді не вручили. Прокурори САП аргументували це тим, що самого факту знаходження грошей недостатньо для звинувачення в отриманні хабаря. Потрібно було довести «інтелектуальну складову»: наявність домовленостей, розподіл ролей та прямий зв’язок між отриманими коштами та голосуванням за конкретне рішення.

Офіційна позиція антикорупційних органів полягає в тому, що три роки знадобилися для завершення складних етапів розслідування. Протягом цього часу: було допитано десятки свідків, у тому числі інших суддів, аналізувалися результати негласних слідчих дій (НСРД), характер спілкування та рівень взаємозв’язків між учасниками.

Слідство чекало на завершення справ щодо посередників. Зокрема, обвинувальний акт стосовно посередника у цій схемі був скерований до суду лише у травні 2026 року.

Лише отримавши ці додаткові докази, правоохоронці зважилися висунути офіційні звинувачення решті учасників. З точки зору закону, терміни не порушені, адже за статтею про отримання вигоди в особливо великому розмірі строк давності становить 15 років.

Три роки очікування

Найбільш критичним моментом є те, що протягом 2023–2026 років троє суддів, у яких знайшли мічені гроші, продовжували здійснювати свої повноваження. Вони брали участь у розгляді найскладніших правових спорів у складі Великої Палати.

Це створює небезпечний прецедент: особи, чия доброчесність перебувала під сумнівом правоохоронців протягом 1000 днів, формували судову практику країни. Опоненти антикорупційної вертикалі вказують, що така повільність виглядає підозріло: або система блокувала доступ до доказів, або слідчі використовували цей час як інструмент прихованого впливу на суддів

Цікавою деталлю у справі стала зміна юридичної кваліфікації. Спочатку слідство розглядало дії фігурантів як вчинені організованою групою, що передбачає суворішу відповідальність і складнішу структуру правопорушення. Однак згодом обвинувачення перекваліфікували на «вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб».

За словами прокурорів, слідству не вдалося зібрати достатньо доказів для підтвердження саме організованої групи, що свідчить про певні складнощі у доказуванні системності корупції всередині суду.

Аналізуючи ситуацію, можна дійти висновку, що ми спостерігаємо поєднання об’єктивної складності процесу та суб’єктивного вибору моменту для його демонстрації.

Дійсність затяжних проваджень у справах такого рівня є нормою для української правової системи. Високі стандарти доказування у Вищому антикорупційному суді дійсно змушують прокурорів збирати кожну деталь, щоб уникнути виправдувальних вироків у майбутньому. Складність доведення вини судді, який діє у складі колегіального органу, вимагає значно більше зусиль, ніж у випадку з одноосібним рішенням.

Проте ознаки медійності також присутні. Трирічна пауза, під час якої потенційні підозрювані залишалися на посадах, підриває саму суть антикорупційної боротьби. Якщо доказів стало достатньо лише зараз, то виникає питання до якості роботи на початковому етапі. Якщо ж докази були раніше — то питання до причин зволікання.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group