В Одесі обговорюють проекти процесуальних кодексів. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ

Сьогодні, 16 червня, Рада з питань судової реформи при Президентові України спільно з проектом Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні» проводить конференцію «Реформа процесуального законодавства як крок до ефективного правосуддя».

Метою заходу є обговорення проектів Цивільного, Господарського процесуальних кодексів та проекту Кодексу адміністративного судочинства України, внесених Президентом України до Верховної Ради України, інформування присутніх за стандартами Ради Європи щодо судового провадження та функціонування судової системи, а також визначення положень проектів процесуальних кодексів, які можуть бути вдосконалені, і розробка відповідних рекомендацій.

У заході беруть участь судді, міжнародний експерт Ради Європи, адвокати та представники ЗМІ, зокрема, експерт Ради Європи Лорена Бахмайер Вінтер, керівник проекту Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні» Андрій Кавакін, суддя Львівського окружного адмінсуду Володимир Кравчук, суддя Господарського суду Одеської області Юлія Бездоля, голова Господарського суду Одеської області Володимир Петров, суддя Тернопільського окружного адімінсуда Андрій Жук, суддя Луганського окружного адімінсуда Катерина Широка, директор департаменту Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Світлана Глущенко, голова Київського районного суду міста Одеси Сергій Чванкін і ін.

16:05 Як зазначив Віктор Короленко, розписувати в кодексі інструкції для суду не має сенсу, якщо Україна йде вперед до європейських стандартів.

В.о. генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» Дмитро Дубинко розповідає про електронний суд, та як буде відбуватися робота в електронній інформаційно-телекомунікаційній системі від «а» до «я».

Детальніше про те, як буде працювати електронний суд, дивіться в сюжеті «Право ТВ» наступного тижня.

15:12 Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Андрій Жук розповів про уніфікацію процесуальних документів суду: рішення — постанову — визначення.

Суддя Луганського окружного адмінсуду Катерина Широка розповідає про таку цікаву новелу процесуальних кодексів, як електронні докази.

Вона зазначила, що поки не зовсім зрозуміло, як можна долучити в якості доказів ролик з YouTube, і як саме його можна засвідчити електронним підписом. Також поки що адвокати недостатньо широко використовують електронний підпис.

Головне, за словами Катерини Широкої, — розібратися, яким чином електронні докази будуть долучати до матеріалів справи.

Директор департаменту ВССУ Світлана Глущенко виступає з доповіддю на тему: «Касаційні фільтри: обмеження чи це доступу до суду або процесуальна економія?».

Вона привела, як приклад, статистичні дані щодо кількості касаційних скарг, які були свого часу на розгляді ВССУ. За словами Світлани Глущенко, згідно з європейськими стандартами, як і з рішенням КСУ, можуть вводитися певні процесуальні фільтри. В даному аспекті новації, що вводяться процесуальними кодексами, є позитивними.

13:00 Суддя Господарського суду Одеської області Юлія Бездоля розповіла про стадійність судового процесу. Також вона продемонструвала уривок з фільму «Форс-мажори» для наочності новел щодо змагальності процесу в новому ЦПК.

12:05 З доповіддю про роль суду як арбітра з практичної точки зору виступає голова Господарського суду Одеської області Володимир Петров.

Володимир Петров висловив свої зауваження до проекту Господарського процесуального кодексу, зокрема, до ст. 100 і ст. 174 проекту ГПК, щодо того, що суд за своєю ініціативою може призначити експертизу. Як зазначив Володимир Петров, що це трохи не в'яжеться з роллю суду як арбітра, як і стаття проекту ГПК про те, що суд на свій розсуд може об'єднати або роз'єднати провадження у справах. Напевно, варто було б залишити право зробити так тільки за клопотанням сторін.

Також виникло багато питань до голови про врегулювання спорів за участю судді. Що стосується мирного врегулювання спору за участю судді, то, як підкреслив Володимир Петров, все нове — це добре забуте старе.

«Можливо, варто повернутися до претензійного порядку вирішення суперечок. Свого часу він був «вбитий» рішенням Конституційного Суду, хоча такий претензійний порядок дозволяє сторонам до подачі позову в суд врегулювати спір. Коли в суд приходить справа з уже готовою претензією і відповіддю на претензію, ми вже маємо готову справу і нам не потрібно намагатися примирити сторони.

На мій погляд, це був дуже ефективний порядок. Я вважаю, що це давало оперативність. Інакше 10 грн, які були сьогодні, перетворюються в 10 коп.

Розписано та врегульовано питання мирної угоди. Це болюче питання сьогодні, коли перша інстанція виносить рішення про визнання угоди, а потім апеляційна інстанція його скасовує. В цьому плані дуже добре, що введений інститут визнання рішення недійсним, тобто ми не визнаємо рішення незаконним», — зазначив Володимир Петров.

Також він розкритикував норму, згідно з якою підставою для скасування рішення є неповне з'ясування обставин.

Як зазначив Віктор Короленко, право суду призначити експертизу має субсидіарний характер. Суд має право призначити її тільки в певних випадках, передбачених законом.

Що стосується претензійного порядку, то Віктор Короленко зазначив, що до цього порядку було дуже багато зауважень від самих судів.

«Уявіть собі, що одна сторона звернулася з позовом про невиконання договору, а відповідач взагалі не взяв участь і були встановлені тільки ті обставини, на яких акцентував позивач. У наведеному прикладі питання про дострокове розірвання договору, а також неврахування обставин, веде до ризику, що закон не буде працювати так, як повинен », — зазначив Віктор Короленко у відповідь на зауваження Володимира Петрова щодо норми про скасування рішень внаслідок неповного з'ясування обставин.

Почалася наступна секція, присвячена обговоренню змін в господарському та цивільному процесах.

Лорена Вінтер зазначила, що практика показує, що основні принципи в цивільному та господарському процесах дуже схожі і є диспозитивними.

«Я дійсно згодна з тим, що у Вашій країні є потреба в існуванні двох кодексів. Повинні існувати інші статті в рамках комерційного законодавства », — зазначила вона. — «Також згодна з тим, що електронний суд — це посилення незалежності судової системи».

11:30 Ганна Вронська, яка також є претендентом до Верховного Суду, розповіла про новели процесуальних кодексів, зокрема, торкнулася такої новації, як експерт в сфері права.

«Зараз звучить чимало критики щодо такої новели, проте я відношу себе до її прихильників, оскільки вона відповідає європейській практиці», — зазначила Ганна Вронська.

Крім цього, вона торкнулася питань витребування доказів, огляду доказів за їх місцезнаходженням.

«Є випадок, коли певні докази були опубліковані в Інтернеті, і одна зі сторін у справі послалася на них. Добре, що така можливість, як огляд подібних доказів, передбачена в проекті », — додала вона.

Ганна Вронська підкреслила, що прийняття кодексів саме по собі не може змінити ситуацію. Необхідно, щоб сторони вели себе сумлінно.

«Потрібно ширше дивитися на кодекси, не шукати там дрібні недоліки. Згодом практика вирівняє всі ці проблемні моменти », — підсумувала вона.

11:05 Володимир Кравчук розповів про практику ЄСПЛ і європейських стандартах в питанні виконання судових рішень, відшкодування судових витрат і т.д. Зокрема, він зазначив, що чиновники, які не виконують судові рішення, могли б нести посилену юридичну відповідальність.

Крім цього, Володимир Кравчук зробив акцент на відсутності в практиці України механізму пілотного рішення.

«Такий механізм міг би вирішити багато проблем», — підкреслив він.

Також Володимир Кравчук зазначив, що ЄСПЛ іноді приймає до розгляду справи, в яких немає перегляду в усіх інстанціях, існуючих в Україні, оскільки визнає, що хоча перегляд і був, але це не було ефективним способом захисту.

Віктор Короленко зазначив, що законопроектом про зміни до процесуальних кодексів передбачена забезпечувальна норма — в Закон «Про державну службу» будуть внесені зміни, які передбачають дисциплінарну відповідальність для чиновників, які не виконують рішення Верховного Суду.

10:45 Як зазначив завідувач Відділу представництва інтересів Президента України в судах Адміністрації Президента України Віктор Короленко, на наступному тижні проекти процесуальних кодексів направлять для оцінки європейським експертам. На його думку, зауваження можуть бути враховані при підготовці проекту до другого читання.

Лорена Бахмайер Вінтер зазначила, що проекти процесуальних кодексів в цілому відповідають європейським рекомендаціям, однак важливо, щоб всі сторони реформених процесів змогли працювати за новими правилами.

«Адже сам по собі закон нічого не вирішує. Для цього потрібно підготувати суддів, адвокатів, прокурорів, для чого необхідні відповідні бюджетні програми », — зазначила вона.

Міжнародний експерт РЄ підкреслила, що в європейській практиці зазвичай немає різниці між цивільним та комерційним судочинством.

«Завжди найбільша складність у судочинстві — це знайти рівновагу, тому є два питання: роль судді (процес повинен відбуватися як змагальний, відповідно, це ставить нові виклики для позивача, відповідача, їх представників, які повинні довести свої вимоги і заперечення) і роль сторони», — зазначила експерт.

«Суд не буде здійснювати пошук і збір доказів», — додала вона.

В європейських стандартах прописано, що на цивільне виробництво повинно бути витрачено не більш двох засідань; також терміни повинні бути чітко визначені. Обов'язок сторін — діяти відповідно до принципу справедливості, тому на тих юристів, які затягують процес, повинна лягати відповідальність за необґрунтоване затягування процесу. Також в європейських рекомендаціях сказано про попередні слухання, де може бути заслухана суперечка, що сприяє оперативності та ефективності процесу.

У законопроекті змін до процесуальних кодексів всі ці вимоги враховані. Ще один момент — це відшкодування судових витрат, що має виконувати стримуючу функцію для сторін.

«Наскільки я розумію, одна з основних проблем в цивільному та господарському судочинстві — це виконання судових рішень. Новий процесуальний кодекс передбачає судовий контроль за їх виконанням. Будемо сподіватися, що це буде сприяти вирішенню даної проблеми.

Крім цього, обмеження для апеляційного та касаційного оскарження може позитивно позначитися на оперативності процесу, оскільки незначні суперечки не будуть переглядатися по кілька разів. Що стосується ролі Верховного Суду, то я розумію, що процес виборів займе ще деякий час, проте для того, щоб система працювала як єдине ціле, було єдине тлумачення законодавства, важливо, щоб роль Верховного Суду була відновлена в Україні », — зазначила Лорена Бахмайер Вінтер.

10:14 Зі вступним словом виступили представник Ради Європи Андрій Кавакін, заввідділу представництва інтересів Президента України в судах АП Віктор Короленко і Денис Бугай. Останній зазначив, зокрема, що процес прийняття процесуальних кодексів в парламенті, на жаль, прийняв більше політичний характер, ніж конструктивний.

«Сьогодні на завершальному етапі знаходиться процес ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС, і в ньому викладено ряд завдань, одна з яких стосується судової реформи», — зазначив Віктор Короленко.

Він передав слово міжнародному експерту Ради Європи Лорені Бахмайер Вінтер для того, щоб вона описала, які є стандарти Європейського Союзу в питаннях здійснення судочинства.