Верховний Суд роз’яснив, коли пропуск строку для подання зустрічного позову є поважним

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду висловився щодо підстав для поновлення пропущеного строку подання зустрічного позову в умовах воєнного стану.

Зазначається, що якщо учасник справи не був обізнаний про наявність судового провадження до моменту звернення з заявою про ознайомлення з матеріалами справи, а проміжок часу між таким ознайомленням і поданням зустрічного позову є незначним, та існують об’єктивні обставини, що могли унеможливити отримання судової кореспонденції (зокрема, ракетні обстріли населеного пункту, перебої у поштовому зв’язку тощо), — такі обставини визнаються поважними причинами пропуску строку на подання зустрічного позову.

При цьому суд має врахувати рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану про необхідність виваженого підходу до встановлення процесуальних строків.

Верховний Суд розглянув касаційні скарги у справі між двома фізичними особами-підприємцями щодо стягнення понад 767 тисяч гривень заборгованості за договором оренди.

Обставини справи

ФОП звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до іншого підприємця про стягнення 767 412 гривень, у тому числі понад 673 тисячі гривень боргу з орендної плати, пеню, інфляційні втрати та три відсотки річних. Позов обґрунтовано тим, що відповідач не сплачував орендну плату за договором оренди нежитлового приміщення, укладеним 1 червня 2020 року, який діяв до червня 2022 року.

У вересні 2022 року відповідач подав зустрічний позов, у якому просив визнати договір недійсним, стверджуючи, що фактично підписав його не з позивачем, а з його батьком, що має такі ж особисті дані. На думку відповідача, це свідчить про введення його в оману щодо істотних умов правочину. Одночасно він просив поновити пропущений строк для подання зустрічного позову.

Рішення судів попередніх інстанцій

Суд відмовив у поновленні строку для подання зустрічного позову та повернув заяву відповідачу. Надалі цей суд частково задовольнив первісний позов, стягнувши з відповідача заборгованість, інфляційні втрати, відсотки та судовий збір. Апеляційна інстанція залишила ці рішення без змін, а додатково зобов’язала відповідача сплатити 14 250 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція та висновки Верховного Суду

Розглянувши касаційні скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно оцінили причини пропуску строку для подання зустрічного позову.

У матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, що позбавило його можливості реалізувати процесуальні права. Суд також врахував воєнний стан і обставини обстрілів міста Кременчука, які могли унеможливити отримання судової кореспонденції.

Касаційна інстанція підкреслила, що зустрічний позов про визнання договору недійсним безпосередньо пов’язаний із первісним позовом про стягнення орендної плати, тому спільний їх розгляд є доцільним.

Верховний Суд скасував ухвалу, рішення та постанови судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову.

Постанова набрала законної сили з моменту ухвалення і є остаточною.

Детально ознайомитись з висновками Верховного Суду у справі № 917/457/22 можна за посиланням. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.