Верховний Суд обґрунтував позицію щодо заборони створення меморіального кладовища на заповідних землях

19:15, 2 лютого 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
У КАС ВС зауважили, що попри законодавчу заборону, Київська ОВА ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, що належить до земель природоохоронного призначення, і використала її для створення меморіалу.
Верховний Суд обґрунтував позицію щодо заборони створення меморіального кладовища на заповідних землях
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд підтвердив, що законодавство забороняє використання земель природно-заповідного фонду для створення Національного військового меморіального кладовища. Рішення ухвалене у справі, яка останніми днями привернула значну увагу суспільства.

Водночас, як зазначив Суд, під час розгляду справ він керується виключно Конституцією України, законами та міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою.

На що звернув увагу Верховний Суд

Суди в цій справі встановили, що Національне військове меморіальне кладовище було засноване спеціальним законом і порядок його облаштування та розміщення також визначався законом.

Для забезпечення його облаштування Верховна Рада України ухвалила інший закон, який встановив пряму заборону на зміну цільового призначення земель природоохоронного фонду для таких потреб та в якому зазначено, що для розміщення Національного військового меморіального кладовища не допускається зміна цільового призначення земельних ділянок на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, землях водного фонду, а також територіях житлової забудови, визначених затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні.

Попри законодавчу заборону, Київська обласна військова адміністрація ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, що належить до земель природоохоронного призначення, і використала її для створення меморіалу.

Невідповідність цих дій закону та незаконність прийнятих адміністративних рішень підтвердили в цій справі суди, зокрема й Верховний Суд.

КОВА ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, розташованої в межах територій Смарагдової мережі, що належить до земель природоохоронного призначення, і використала її для створення меморіалу.

Визначальним у цій справі враховано те, що Україна є Стороною низки багатосторонніх міжнародних договорів у сфері охорони біорізноманіття.

Згідно з переліком територій Смарагдової мережі (Updated list of officially adopted Emerald Network sites), оприлюдненому на офіційному вебсайті Ради Європи, станом на 2025 рік Україна, у межах виконання зобовʼязань за Бернською конвенцією та Угодою про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, успішно включила до Смарагдової мережі 377 територій, які мають міжнародне природоохоронне значення, в тому числі і спірну земельну ділянку.

Слід зауважити, що у цій справі не порушувалося питання про скасування чи ліквідацію самого меморіалу. Водночас реалізація  такого проєкту не може бути виправдана ані посиланням на суспільну доцільність, ані іншими міркуваннями, що виходять за межі цілей збереження природних оселищ і видів.

За таких обставин Верховний Суд, усвідомлюючи надзвичайну суспільну значущість створення Національного військового меморіального кладовища як місця гідного вшанування памʼяті військовослужбовців, захисників і захисниць України, які віддали своє життя за її незалежність і територіальну цілісність, зазначає, що така мета не може бути досягнута шляхом порушення приписів міжнародних договорів, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України, та вимог національного законодавства, зокрема, щодо охорони земель природно-заповідного фонду та інших особливо цінних природоохоронних територій.

Вшанування памʼяті героїв повинно здійснюватися в межах правового поля, із дотриманням конституційного принципу верховенства права, а також принципу сумлінного виконання міжнародних зобовʼязань держави, пріоритету екологічної безпеки та забезпечення збалансованого розвитку суспільства, що, у свою чергу, і буде проявом поваги до героїв, які віддали своє життя заради України та її майбутнього, оскільки саме за утвердження свободи, законності та верховенства права боролися і борються захисники та захисниці України, відстоюючи демократичну і правову Державу.

Постанова КАС ВС від 29 січня 2026 року у справі № 320/25649/24.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший