Онкологія під час бойових дій: суд пояснив, коли хворобу мають визнати пов'язаною із захистом Батьківщини
Під час проходження військової служби або виконання бойових завдань у захисників можуть виявляти не лише поранення чи травми, а й тяжкі захворювання, зокрема онкологічні. Водночас від визначеного військово-лікарською комісією причинного зв'язку захворювання залежить правовий статус такого захворювання та подальша реалізація передбачених законом прав військовослужбовця.
Показовою у цьому контексті є справа, яку розглянув Київський окружний адміністративний суд. До суду звернувся військовослужбовець, у якого у період безпосередньої участі в бойових діях було діагностовано онкологічне захворювання.
Він не погодився з висновком військово-лікарської комісії, яка визначила, що хвороба пов'язана лише з проходженням військової служби, та просив визнати її такою, що пов'язана із захистом Батьківщини.
Суть справи
Київський окружний адміністративний суд розглянув позов військовослужбовця до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо визначення причинного зв'язку онкологічного захворювання.
Позивач проходив військову службу під час дії воєнного стану та безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації. Зокрема, він виконував бойові завдання на території Донецької області та мав статус учасника бойових дій.
Під час проходження військової служби у військовослужбовця різко погіршився стан здоров'я. Після проведення медичного обстеження лікарі діагностували злоякісне новоутворення слизової оболонки правої щоки. Надалі він пройшов оперативне лікування, курс променевої терапії та інше спеціалізоване лікування в онкологічному закладі. Медико-соціальна експертна комісія встановила йому другу групу інвалідності та визначила 80 відсотків втрати професійної працездатності, а з військової служби його було звільнено за станом здоров'я.
Під час проведення військово-лікарської експертизи позаштатна військово-лікарська комісія неодноразово встановлювала причинний зв'язок захворювання із формулюванням «захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби». Не погодившись із таким висновком, військовослужбовець звернувся до Центральної військово-лікарської комісії із заявою про перегляд постанови та просив встановити інше формулювання — «захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини».
Позивач вважав, що причинний зв'язок захворювання має бути встановлений саме у формулюванні «захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини», оскільки це відповідає вимогам Положення №402 та фактичним обставинам проходження ним військової служби.
Центральна військово-лікарська комісія відмовила у задоволенні заяви. За результатами розгляду вона залишила без змін постанову позаштатної військово-лікарської комісії та дійшла висновку про відсутність підстав для встановлення причинного зв'язку захворювання у формулюванні «пов'язане із захистом Батьківщини».
Вважаючи таке рішення протиправним, військовослужбовець звернувся до адміністративного суду. У позові він просив скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії про відмову у перегляді постанови, зобов'язати повторно розглянути його заяву, скасувати постанову військово-лікарської комісії із формулюванням «пов'язане з проходженням військової служби» та прийняти нову постанову, якою встановити причинний зв'язок захворювання у формулюванні «захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини».
Під час розгляду справи відповідач не подав відзив на позов та не надав суду пояснень щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення. Третя особа також не подала пояснень по суті спору, однак надала витребувані судом документи, необхідні для дослідження обставин справи.
Позиція та мотиви суду
Оцінюючи спірні правовідносини, суд насамперед зазначив, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України. Це означає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинні відповідати вимогам законодавства та прийматися на підставі належних і достатніх доказів.
Суд також звернув увагу, що відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян, а військова служба проходиться відповідно до закону.
Під час розгляду справи було встановлено, що позивач був призваний на військову службу під час мобілізації, проходив службу в умовах воєнного стану та неодноразово безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації. Ці обставини підтверджувалися довідками військової частини, документами про проходження служби та посвідченням учасника бойових дій.
Суд зазначив, що правове регулювання проведення військово-лікарської експертизи здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України №402.
Відповідно до цього Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність військовослужбовців до військової служби, а також установлює причинний зв'язок захворювань, травм, поранень, контузій і каліцтв із проходженням військової служби або захистом Батьківщини.
Суд звернув увагу, що глава 21 Положення №402 передбачає різні формулювання причинного зв'язку захворювання залежно від обставин його виникнення.
Зокрема, формулювання «захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини» застосовується у випадках, коли захворювання виникло під час безпосередньої участі військовослужбовця у заходах із забезпечення оборони України, захисту її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності або коли захворювання, яке існувало раніше, саме у цей період досягло такого розвитку, що призвело до обмеження придатності чи непридатності до військової служби.
При цьому Положення №402 прямо передбачає можливість прийняття такого формулювання і щодо хронічних повільно прогресуючих захворювань за наявності медичних документів, які дозволяють встановити або підтвердити початок розвитку захворювання саме під час участі військовослужбовця у бойових діях.
Натомість формулювання «захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби» застосовується лише у випадках, коли захворювання виникло під час проходження військової служби, однак не пов'язане з періодами служби та обставинами, визначеними підпунктом «ґ» пункту 21.5 Положення №402.
Дослідивши медичні документи, суд встановив, що онкологічне захворювання було діагностовано у листопаді 2023 року після проведення відповідних обстежень. Одночасно матеріали справи підтверджували, що на цей момент позивач безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення оборони України та виконував бойові завдання, що підтверджувалося документами військової частини.
За таких обставин суд дійшов висновку, що встановлені фактичні обставини свідчать про наявність підстав для застосування підпункту «ґ» пункту 21.5 Положення №402.
Суд зазначив, що довідка позаштатної військово-лікарської комісії від 10 квітня 2024 року №209 містить неправильне формулювання причинного зв'язку захворювання, оскільки встановлені у справі обставини свідчать про наявність підстав для застосування формулювання «захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини».
Крім того, суд звернув увагу, що відповідно до Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія наділена повноваженнями переглядати, скасовувати та змінювати постанови будь-якої військово-лікарської комісії у разі встановлення їх невідповідності законодавству.
Оскільки під час розгляду заяви позивача Центральна військово-лікарська комісія не усунула допущене порушення та безпідставно відмовила у зміні формулювання причинного зв'язку захворювання, суд дійшов висновку, що рішення про відмову у перегляді постанови було прийняте всупереч вимогам законодавства і є протиправним.
Висновки суду
Підсумовуючи розгляд справи № 483/332/26, суд зазначив, що матеріали справи підтверджують безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації. Саме в цей період у нього було виявлено онкологічне захворювання, яке стало підставою для тривалого лікування, встановлення інвалідності та звільнення з військової служби за станом здоров'я.
Суд дійшов висновку, що за встановлених обставин захворювання позивача підпадає під дію підпункту «ґ» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402, який передбачає прийняття постанови у формулюванні «Захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини». Водночас застосування формулювання «Захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби» у цій справі не відповідало вимогам зазначеного Положення.
Суд встановив, що довідка позаштатної військово-лікарської комісії від 10 квітня 2024 року №209 містила неправильне формулювання причинного зв'язку захворювання. Незважаючи на це, Центральна військово-лікарська комісія, розглянувши заяву про перегляд постанови, не усунула допущене порушення та безпідставно відмовила у її скасуванні й прийнятті нового рішення.
Оскільки Центральна військово-лікарська комісія не довела правомірності прийнятого рішення, а встановлені судом обставини свідчили про неправильне застосування Положення №402, суд визнав рішення про відмову у перегляді постанови військово-лікарської комісії протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
У зв'язку з цим суд задовольнив адміністративний позов у повному обсязі. Рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про відмову у скасуванні постанови військово-лікарської комісії та встановленні причинного зв'язку захворювання у формулюванні «Захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини» було визнано протиправним і скасовано.
Крім того, суд зобов'язав Центральну військово-лікарську комісію повторно розглянути заяву позивача, скасувати постанову військово-лікарської комісії, оформлену довідкою від 10 квітня 2024 року №209, у частині формулювання «Захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби» та прийняти нову постанову із формулюванням «Захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини».
Також суд зазначив, що судовий збір підлягає стягненню на користь позивача відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
