Доплати непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення після аварії на ЧАЕС: КСУ розглядає справу
Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання 11 лютого у формі письмового провадження розглянув справу за конституційними скаргами Мєлікової Оксани Федорівни та Невмержицького Олексія Павловича.
Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявники звернулися до Суду із клопотаннями перевірити на конституційність статтю 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон № 4059).
Статтею 45 Закону № 4059 визначено умови, порядок та розмір встановлення та припинення доплати до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення. Зокрема, у частині першій цієї статті встановлено доплату за проживання на зазначених територіях у розмірі 2361 гривня.
Суддя-доповідач виклав зміст конституційних скарг та обґрунтування заявників.
Із конституційної скарги Мєлікової О.Ф. убачаються такі обставини справи. Вона є пенсіонеркою, яка не працює, має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, віднесеному до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
До 2015 року пенсіонери із зазначеним статусом отримували доплату (підвищення) до пенсії, установлену статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII (далі – Закон № 796).
Із січня 2015 року їм припинено здійснення відповідних виплат у зв’язку із змінами до законодавства. Зокрема, у зв’язку з виключенням статті 39 Закону № 796 на підставі підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII (далі – Закон № 76).
У 2018 році Конституційний Суд України Рішенням № 6-р/2018 визнав неконституційним підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76 (в частині скасування або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
У жовтні 2022 року Мєлікова О.Ф. звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – Управління).
Суть судового спору полягала в нездійсненні Управлінням нарахування та виплати доплати до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796 (що дорівнює двом мінімальним заробітним платам установленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Рівненський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю. Зокрема, визнав протиправними дії Управління щодо нарахування та виплати заявниці, починаючи з 15 жовтня 2022 року доплати до пенсії, у розмірі, „виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат“.
З 1 січня 2025 року із набрання чинності Законом № 4059 нарахування та виплату відповідної „доплати до пенсії“ припинено. У зв’язку із цим Мєлікова О.Ф. звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення цього суду, ухваленого у 2022 році.
Суд прийняв поданий Управлінням звіт про виконання рішення суду у справі Мєлікової О.Ф. У поданому звіті Управління зазначило, що на виконання рішення суду Мєліковій О.Ф. здійснено перерахунок пенсії та встановлено „доплату до пенсії“ згідно зі статтею 39 Закону № 796, а щодо встановлення „доплати до пенсії“ з 1 січня 2025 року, то Управління діяло відповідно до вимог статті 45 Закону № 4059.
Не погодившись з ухвалою суду, Мєлікова О.Ф. оскаржила її в апеляційному порядку. Апеляційний суд залишив скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Заявниця вважає, що стаття 45 Закону № 4059 суперечить частині другій статті 3 Основного Закону України та „фактично є відмовою держави від її зобов’язань, передбачених статтею 16 Конституції України, у тому числі, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
Із конституційної скарги Невмержицького О.П. убачаються такі обставини справи.
Невмержицький О.П. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року Управління нараховувало та виплачувало йому „підвищення до пенсії“ у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796.
Після набрання чинності Законом № 4059 із 1 січня 2025 року Управління припинило нарахування та виплату відповідної „доплати до пенсії“. У зв’язку з цим Невмержицький О.П. звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив визнати дії Управління неправомірними та зобов’язати Управління вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні заяви. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження. Відтак Невмержицький О.П. звернувся до Конституційного Суду України, вважаючи, що оспорювані приписи Закону № 4059 порушують його права, визначені низкою статей Конституції України.
Суддя-доповідач поінформував, що направив листи-запити до органів державної влади та низки закладів вищої освіти і наукових установ, зокрема, до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Львівського національного університету імені Івана Франка, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
Суддя також зазначив, що на розгляді Суду перебуває кілька звернень із тим самим предметом конституційного контролю.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання. Участь у пленарному засіданні взяла суб’єкт права на конституційну скаргу – Оксана Мєлікова.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
