Андрій Тесленко і Трипільська ТЕС: як правоохоронці тиснуть на бізнес
Адвокат Євгеній Солодко: Нещодавно мав справу з цікавим кейсом, деталі якого попросив прокоментувати колега-адвокат. Йшлося про правовідносини між двома суб'єктами господарювання. Ознайомлюючись з матеріалами справи, у нього виник когнітивний дисонанс: з одного боку - два суб'єкти господарювання, між якими є договір, підписані акти виконаних робіт і відсутність претензій (про що є офіційний лист від замовника). З іншого боку – відкрите кримінальне провадження. Причина, на думку правоохоронців, - завищена ціна договору. При цьому ані позовів, ані відповідних заяв від замовника, ані скарг від третіх осіб немає.
Виникає питання: як так виходить, що у господарському сенсі все чисто, а у кримінальному – підозра? Хто тут потерпілий? Де збитки? Яка їх сума? І головне – чи наділені правоохоронні органи відповідними функціями, щоб вирішувати питання ціноутворення для будь-яких робіт?
Справа непроста ще й тому, що йдеться про ремонтні роботи на тепловій електростанції, яка зазнала значних ушкоджень від російських атак і досі залишається одним із головних символів російської варварської стратегії знищення цивільної та енергетичної інфраструктури.
Що відбувалося
Трипільська ТЕС, яка до масованих атак забезпечувала електроенергією Київ та кілька областей, сьогодні фігурує у вищезазначеній справі, як один із суб’єктів господарювання. За три роки повномасштабного вторгнення – з 2022 по електростанція замовила у компанії ТОВ «ЗТЕП» послуги з виготовлення та встановлення екологічного обладнання (переважно електрофільтри для зменшення викидів) на суму понад 292 млн грн.
Є офіційні підтвердження від керівництва ТЕС, що роботи виконані вчасно і в повному обсязі: фільтри встановлені і функціонують. Тобто предмет злочину відсутній.
Натомість присутня кримінальна справа, у межах якої слідче управління Національної поліції Київської області висунуло підозру Андрію Тесленку та ще кільком особам, пов’язаним з компанією ТОВ «ЗТЕП», яке було виконавцем робіт. Підозра за статтею 209 Кримінального кодексу – легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом.
Легалізація тиску: як працює стаття 209 Кримінального кодексу
Впевнений, що всі мої колеги-адвокати чудово знають, що статтю 209 можна інкримінувати лише тоді, коли є факт вчинення предикатного злочину, у результаті якого були здобуті кошти: розтрата, привласнення, шахрайство тощо. Але станом на сьогодні жодного предикатного злочину у згаданому кримінальному провадженні не встановлено. Немає ані статті, ані суми збитків, ані попередньої судово-економічної експертизи.
Тобто людям повідомили про підозру в легалізації злочинно здобутих коштів, але злочин, яким ці кошти нібито здобуто, - досі не визначений. Повний хаос і свавілля!
Суддя районного суду м. Києва, розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу, поставив слідчому пряме запитання: яка сума збитків? Відповідь: «Ми проводимо експертизу». Суд проявив здоровий глузд і спочатку відмовив у взятті під варту, потім – у цілодобовому домашньому арешті, потім – у нічному арешті і врешті-решт - відпустив обвинувачених під особисте зобов’язання. Насправді, дуже ілюстративно і промовисто, бо, швидше за все, когнітивний дисонанс виник і у судді під час розгляду матеріалів справи.
Про «завищені» ціни
Правоохоронці вважають, що ціна контрактів була завищена приблизно на 50 мільйонів гривень. Але чи мали вони з ким порівнювати? Адже ринок модернізації та монтажу електрофільтрів такого класу в Україні фактично представлений двома-трьома гравцями, а продукція, яку встановлює ТОВ «ЗТЕП» є ексклюзивною і виготовляється під індивідуальні інженерні розрахунки (конкретний блок, конкретні параметри викидів, конкретні габарити труби). А отже – і вартість таких робіт розраховується індивідуально. Тому, чому правоохоронці вирішили що ціна завищена – залишається загадкою.
З таким самим успіхом вони могли б спробувати дізнатися, скільки коштував наш літак «Мрія». Унікальний літак, який не мав аналогів. І порівняти його вартість не можна з жодним іншим літаком. Лише орієнтовно. Тому логічно, що правоохоронець, який моніторив ринок і не знайшов аналогів не може встановити точну вартість. А якщо цей висновок зроблений на основі пропозицій конкурентів, то не варто забувати про ще один важливий критерій – якість та унікальність продукції.
З аналогічним успіхом можна звинуватити завод Антонова у завищеній вартості легендарної «Мрії», і на цій підставі потім відкрити справу за ст. 209 — «легалізація коштів, отриманих від створення унікального літака». Бо «аналогів немає, а значить — усе підозріло».
Ба більше. Усі тендери, організовані Трипільською ТЕС, і в яких брало участь ТОВ «ЗТЕП» були відкритими та публічними. Тому всі учасники ринку мали однакові шанси отримати контракт. Однак, програли в якості, або через зависоку цінову пропозицію.
Що це означає юридично
Підсумовуючи, скажу так: на одній шальці терезів відсутність встановленого предикатного злочину, не визначена сума збитків, відсутня економічна експертиза. На іншій - прозорі тендери, виконані роботи, відсутність претензій. Здавалося, мав би перемогти здоровий глузд, але поки що перемагає маразм. Та, швидше за все, дії конкурентів, які вступили в зговір з правоохоронцями.
У нинішній конфігурації це не кримінальна справа і навіть не господарський спір, а економічна дискусія про методологію ціноутворення унікального продукту на унікальному ринку. У гіршому випадку – це щось вже зовсім іншого рівня, щось, що виходить за межі правового поля. Не виключаю й перерозподіл енергетичного ринку країни під час повномасштабної війни на тлі заяв про приватизацію «Центренерго».
Енергетичний контекст
Хочу ще раз нагадати, що Трипільська ТЕС – це електро- та теплопостачання для мільйонів домогосподарств та підприємств. Значення кожного справного блоку в умовах війни - критичне. А за словами мого колеги ТОВ «ЗТЕП» завжди входила в становище і, в умовах економічних та воєнних ризиків, часто працювала без передоплати. При цьому чесно виконувала свої обов’язки як перед контрагентами, так і перед персоналом – виплачувала заробітну плату і сплачувала податки.
У відповідь отримала кримінальну справу.
Що це нагадує
Ситуація вписується у знайомий контекст – перерозподіл ринку за допомогою правоохоронців. Схема не нова: якщо не можна вибити конкурента в тендері – можна вибити його з ринку за допомогою силовиків. Кримінальна справа, навіть без обвинувального вироку та арешту керівництва, паралізує компанію. Банки заморожують рахунки, відмовляють у кредитуванні, партнери відмовляють у співпраці, кредитори вимагають негайного повернення боргів, персонал розбігається.
Тому, якщо завтра на місці ТОВ «ЗТЕП» з'явиться інша менш кваліфікована, але «правильна» компанія - це буде підтвердженням класичного рейдерського прийому із залученням правоохоронців. Такими діями вони фактично допомагають ворогу. Адже це не просто тиск на бізнес, це свідомі дії для послаблення української енергосистеми.
Висновок
Як на мене, ця справа має ознаки використання правоохоронного механізму в інтересах певних бізнес-груп – для витіснення з ринку компанії, яку неможливо перемогти в чесній конкурентній боротьбі. Підтвердженням цього є не лише процесуальна слабкість обвинувачення, а й те, що замовник (Трипільська ТЕС) претензій до ТОВ «ЗТЕП» не має.
Дуже прикро, що замість захисту держави та її критичної інфраструктури правоохоронні органи несвідомо чи за гроші стають інструментом рейдерської атаки. І це відбувається не десь на периферії, а на об’єкті критичної енергетичної інфраструктури країни.
Тому, можливо, настав час називати речі своїми іменами: те, що відбувається, - це не правосуддя. Це зрада інтересів держави.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
