Верховний Суд пояснив, коли зустрічний позов споживача комунальних послуг слід розглядати разом із вимогами про стягнення боргу
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 361/12236/24 щодо прийняття зустрічного позову у спорі про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. Суд дійшов висновку, що вимога споживача про визнання незаконними нарахувань за тепло є взаємопов'язаною з вимогою підприємства про стягнення боргу та має розглядатися в одному провадженні.
Фабула справи
У грудні 2024 року Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» звернулося до суду з позовом про стягнення з власниці квартири заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за особовим рахунком за період з грудня 2021 року до листопада 2024 року у розмірі 14 605,80 грн.
У березні 2025 року відповідачка подала зустрічний позов до комунального підприємства. Вона просила визнати незаконними нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії за той самий період і в тій самій сумі, припинити подальші нарахування до вирішення спору по суті, зобов’язати підприємство замовити проведення експертної оцінки котлового обладнання автономної системи теплопостачання будинку, забезпечити проведення його якісного ремонту та відновити функціонування системи автономного теплопостачання, подати до НКРЕКП заяву про встановлення окремого тарифу для будинку, обладнаного автономною системою теплопостачання, а також здійснити перерахунок плати за теплопостачання за спірний період відповідно до тарифів, встановлених згідно із законодавством.
Обґрунтовуючи зустрічний позов, відповідачка зазначала, що нарахування плати за теплопостачання для мешканців будинку, у тому числі для неї, здійснювалися незаконно та підлягають перерахунку.
У касаційній скарзі представник відповідачки наголошував, що як первісний, так і зустрічний позови виникли з одних і тих самих правовідносин, що склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг. Причиною звернення сторін до суду стали взаємні звинувачення у невиконанні кожною зі сторін взятих на себе зобов'язань.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Броварський міськрайонний суд Київської області відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви. Київський апеляційний суд залишив цю ухвалу без змін.
Суди виходили з того, що вимоги первісного та зустрічного позовів мають різний предмет доказування, а тому їх спільний розгляд є недоцільним та може призвести до затягування й ускладнення розгляду справи.
Правові висновки Верховного Суду
Верховний Суд нагадав, що відповідно до статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним. Зокрема, така взаємопов’язаність існує тоді, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може повністю чи частково виключити задоволення первісного.
Суд зазначив, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для спільного розгляду з первісним позовом саме тому, що задоволення зустрічних вимог може унеможливити задоволення вимог первісного позову. Взаємопов’язаність позовів проявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин, ґрунтуються на спільних обставинах та доказах або коли задоволення одного позову виключає задоволення іншого.
Верховний Суд звернув увагу, що комунальне підприємство обґрунтовувало первісний позов наявністю заборгованості за послуги теплопостачання, тоді як у зустрічному позові відповідачка фактично оспорювала законність саме тих нарахувань, які стали підставою для заявленої до стягнення суми боргу.
На переконання касаційного суду, суди попередніх інстанцій не врахували зміст зустрічних позовних вимог про визнання незаконними нарахувань плати за теплову енергію за той самий період і в тій самій сумі, які є предметом первісного позову. Такі вимоги є взаємопов’язаними з вимогами про стягнення заборгованості, а задоволення одного позову виключає задоволення іншого.
Верховний Суд нагадав, що зустрічний позов підлягає спільному розгляду з первісним, якщо вони виникають з одних правовідносин або якщо задоволення зустрічного позову може повністю чи частково виключити задоволення первісного. Спільний розгляд таких вимог сприяє повному та об'єктивному дослідженню обставин справи й унеможливлює ухвалення взаємосуперечливих судових рішень.
Верховний Суд підкреслив, що спільний розгляд цих вимог є ефективним способом вирішення спору, дозволяє повно і об’єктивно дослідити взаємовідносини сторін та уникнути ухвалення взаємосуперечливих судових рішень.
У результаті Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції передчасно відмовив у прийнятті зустрічного позову, а апеляційний суд не усунув допущених порушень процесуального закону.
Касаційну скаргу було задоволено, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року скасовано, а справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
