Покращення становища кредиторів у процедурі банкрутства як спосіб підвищення рейтингу України у «Doing Business»

На розгляді у Верховній Раді України знаходиться проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань банкрутства (щодо забезпечення європейських стандартів у сфері відновлення платоспроможності боржника та спрощення умов ведення бізнесу в Україні)»реєстр. № 3163 від 22 вересня2015 року.

Вказаний законопроект розроблений Міністерством юстиції України та внесений до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України з метою покращення позиції України за напрямом «Врегулювання платоспроможності» у рейтингу «DoingBusiness». Нагадаю, що на сьогоднішній день Україна за цим напрямом посідає 141 місце, що є дуже низьким показником для країн Європи. Так, наприклад, сусідня Польща отримала рейтинг 30, а локомотив європейської економіки –  Німеччина – 3.

До таких низьких показників із врегулювання платоспроможності призводять недоліки діючої редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в тому числі низький рівень участі кредиторів та забезпечення їх прав у процесі банкрутства неплатоспроможного боржника. Виправити такі недоліки та привести законодавство України до європейських стандартів покликаний вищезазначений законопроект.

У цій статті ми розглянемо запропоновані зміни, які будуть цікаві,перш за все, кредиторам боржника, а отже і майбутнім інвесторам в економіку України.

1.     СПРОЩЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ДОСУДОВОЇ САНАЦІЇ БОРЖНИКА

Досудова санація є ефективним та гнучким інструментом відновлення платоспроможності боржника, який через тимчасові економічні труднощі не може виконувати свої зобов’язання перед кредиторами, однак має намір відновити свою платоспроможність та продовжити господарську діяльністьбез втрати репутації та зі збереженням керівництва. Перш за все в такій процедурі зацікавлені конкурсні кредитори, адже повне відновлення платоспроможності боржника може означати і повне задоволення їх вимог.

Однак, забезпечені кредитори, права та вимоги яких достатньо захищені і в процедурі банкрутства, на практиці часто блокують початок досудової санації шляхом неузгодження плану санації, адже за діючим законом досудова санація може бути проведена лише за письмовим погодженням усіх забезпечених кредиторів.

Законопроектом пропонується надати можливість проведення досудової санації боржника без обов’язкового погодження плану санаціїусіма забезпеченими кредиторами. У той же час на забезпечених кредиторів, які не погодили план досудової санації, не буде поширюватися мораторій на задоволення вимог кредиторів у процедурі досудової санації.

2.     СПРОЩЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО

Відповідно до поточної редакції Закону провадження у справі про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) становлять не менше 300 мінімальних заробітних плат, які не були задоволені боржником протягом 3 місяців.

Безспірними вимогами кредиторів вважаються грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження. Тобто, заявнику для відкриття провадження у справі про банкрутство необхідно було подати до суду два документи: рішення суду і  відповідну постанову державного виконавця.

У законопроекті ж пропонується спростити вказану процедуру шляхом підтвердження безспірності вимог кредиторів або рішенням суду, або постановою про відкриття виконавчого провадження.

Такі зміни дійсно економлять час та кошти кредиторів та боржника, зменшують непотрібне навантаження на виконавчу службу. Крім того, зміни відкривають можливість державним фіскальним органам звертатися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, у якого є борги зі сплати податків, адже за чинної редакції вони такого права не мали через неможливість відкриття виконавчого провадження.

3. СКОРОЧЕННЯ ЧАСУ ПРОЦЕДУРИ БАНКРУТСТВА

Однією з важливих змін є скорочення часу процедури банкрутства  шляхом усунення можливості продовження господарськими судами строків процедур банкрутства, встановлених чинною редакцією Закону, та закріплення можливості такого продовження судом лише один раз.

Справа в тому, що чинна редакція Закону хоч і встановлює строки проведенняпроцедури розпорядження майном боржника та судової санації, однак дозволяє судам їх продовжувати необмежену кількість разів. Такий недолік на практиці призводив до затягування процедур банкрутства на багато років.

Отже, встановлюючи можливість суду продовжувати строки процедур банкрутства лише один раз, законопроектом пропонується встановити максимальний строк  процедури розпорядження майном боржника у 175 днів, а судової санації – 18 місяців.

Такі обмеження законопроектом не передбачені для процедури ліквідації боржника (на даний момент граничний строк проведення процедури ліквідації становить 12 місяців). Хоча чинним Законом  прямо і не передбачено можливості продовження цього строку, однак на практиці судами за клопотанням ліквідатора строк проведення ліквідаційної процедури все ж продовжується на підставіч.4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якою призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи за своєю ініціативою.

Слід зазначити, що можливість продовження строку ліквідаційної процедури понад встановлений законом строк, на думку науковців, є нормальною практикою, адже у випадку великої або складної ліквідаційної маси проведення ліквідаційної процедури у 12 місяців може бути неможливим, внаслідок чого задовольнити вимоги кредиторів буде проблематично.

Крім того, передбачено встановлення чітких строків погодження органами, уповноваженими управляти державним майном,  планів санації, мирових угод та переліків ліквідаційних мас, а також змін і доповнень до них у провадженнях справ про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50%, та інші питання;

4.     ЗБІЛЬШЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ КРЕДИТОРІВ У ПРОЦЕДУРАХ БАНКРУТСТВА

Перш за все до сторін у справі запропоновано відносити всіх кредиторів, в тому числі і забезпечених, а не тільки конкурсних як в чинний редакції закону. Надається право трьом найбільшим кредиторам взяти участь у підготовчому засіданні, щоправда лише у випадку, якщо перелік кредиторів та інформація про розмір їх вимог були надані боржником у своєму відзиві або заяві про порушення провадження у справі про банкрутство.

Кредиторам додатково надається право подавати до суду заяву про виклик керівника боржника для надання пояснень щодо перешкоджання ним виконанню розпорядником майна своїх обов’язків.

У процедурі розпорядження майном збори кредиторів або комітет кредиторів (після його створення) погоджують питання реорганізації і ліквідацію боржника, створення та участь в юридичних особах, виплату дивідендів, проведення емісії цінних паперів, вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.

Забезпечені кредитори отримують право дорадчого голосу на зборах кредиторів.

Збори кредиторів можуть бути скликані та організовані не тільки арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором), а й комітетом кредиторів,сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.

Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника або в іншому місці, визначеному зборами кредиторів.До обрання комітету кредиторів його повноваження, визначені законом, виконують збори кредиторів.

У разі надання забезпеченим кредитором згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення, він отримує право встановити правила проведення аукціону відповідно до статей 65 (проведення повторного аукціону) та 66 (проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості) цього Закону.

На відміну від чинної редакції Закону, початкову вартість продажу майна боржника визначатиме ліквідатор. У той же час комітет кредиторів отримує право вимагати проведення оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності.

У разі, якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу. А в разі відмови власника від прийняття майна, непродане майно передається безкоштовно іншим установам.Також пропонується видалити із Закону недолугі норми, які регламентували процедуру передачі непроданого майна після ліквідації боржника в управління іншій юридичній особі для подальшого продажу.

5.     ДОСТУП КРЕДИТОРІВ ДО ІНФОРМАЦІЇ ПРО СТАН ПРОЦЕДУРИ БАНКРУТСТВА БОРЖНИКА

Законопроектом пропонується спростити доступ кредиторів до інформації про хід процедури банкрутства. З цією метою передбачається створення спеціалізованої сторінки веб-сайту державного органу з питань банкрутства,до закритої частини якої будуть мати доступ кредитори, забезпечені кредитори, інвестори, а також поточні кредитори (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом).

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язується не рідше одного разу на місяць оновлювати інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство, зокрема про: 

-         правочини, які укладені після відкриття провадження у справі про банкротство та відомості про рух коштів;

-         прогноз доходів і витрат на 6 місяців;

-         активи боржника (із зазначенням наявних обтяжень), а також інформація про дебіторів боржника та підстави виникнення дебіторської заборгованості;

-         зобов'язання боржника та підстави виникнення зобов’язань, інформацію про кожного з кредиторів, їхні вимоги та черговість;

-         пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника (для розпорядника майна та керуючого санацією);

-         виконання плану санації (для керуючого санацією);

-         фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, використання коштів боржника (для ліквідатора).

Крім вищенаведених змін, законопроектом також вдосконалюються процедури призначення розпорядника майна боржника,процедури реалізації майна боржників у процедурах банкрутства та оформлення придбання такого майна, а також питання регулювання та контролю діяльності арбітражних керуючих.

Звісно, прийняття вказаного законопроекту Верховною Радою України не вирішить всіх проблем у сфері відновлення платоспроможності боржника. У той же час такі зміни здатні значно покращити становище кредиторів, зменшити ризики втрати інвестованих коштів, а отже, і збільшити привабливість нашої економіки для іноземних та вітчизняних інвесторів.

Канцурак Олександр, юрист 

Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.

Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.