ВС перегляне рішення про звільнення судді КСУ Марії Маркуш

Верховний Суд розгляне заяву екс-судді Конституційного Суду України Марії Маркуш про перегляд рішення Вищого адміністративного суду України, який визнав незаконною постанову Верховної Ради про дострокове припинення її повноважень, проте не поновив суддю на посаді.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що 24 лютого 2014 року ВР винесла постанову «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги суддів», у зв’язку з ухваленням ними низки протиправних рішень.

Рішення, що стали підставою звільнення

 Зокрема йдеться про Рішення № 20-рп/2010 від 30 вересня 2010 року у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів щодо конституційності Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV.

«Цим Рішенням Конституційний Суд України порушив засадничий конституційний принцип народовладдя, змінив конституційний лад України, порушив конституційний принцип розподілу влад», - зазначається у постанові.

Наступне рішення ( від 29 травня 2013 року № 2-рп/2013) стосувалось офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 136, ч.2 ст. 141, абзацу 1 ч.2 ст. 14 ЗУ "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Тоді КСУ фактично унеможливив проведення виборів у Києві та до Тернопільської обласної ради, чим порушив право громадян вільно обирати та бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування.

Третє рішення, про яке йдеться у постанові, (від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012)   дозволило Кабміну "вручну" регулювати рівень соціальних виплат. При цьому раніше Конституційний Суд приймав з цього питання прямо протилежні рішення.

В березні 2014 року М.Маркуш звернулася до Вищого адміністративного суду України, оскільки вважала, що голосуючи за прийняття рішень, вона не порушувала присягу судді. Окрім того, на її погляд, порядок її звільнення не відповідав вимогам законодавства.

«Відповідно до процедури звільнення з підстав порушення присяги суддею, необхідним є висновок постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України. Однак, ні вказаною комісією, ні самим КСУ питання стосовно порушення мною присяги не розглядалось, що свідчить про порушення процедури», - зазначила позивачка.

Крім того, як стверджує М.Маркуш,  на пленарному засіданні Ради було прийняте рішення про голосування з питання щодо звільнення суддів КСУ за скороченою процедурою обговорення, що на думку екс-судді, суперечить Регламенту Ради.

«Виходячи з назви спірної постанови, Рада мала б лише висловити реакцію на факти порушення суддями присяги , які повинні бути доведені у передбаченому законом порядку, а не встановлювати їх самостійно, перебравши на себе повноваження судової гілки влади», - додає колишня суддя КСУ.

Висновки Вищого адміністративного суду України

Під час розгляду справи ВАСУ встановив, що Рада не дотрималась вимог щодо проведення компетентним органом розслідування для встановлення фактів порушення суддею присяги. До того ж, суд погодився із твердженням позивачки стосовно того, що народні депутати не мали права приймати постанову з такого питання за скороченою процедурою.

Також ВАСУ зауважив, що Верховна Рада застосувала принцип колективної відповідальності без визначення індивідуальної відповідальності кожного з суддів. Однак, на думку ВАСУ, суддя, який брав участь в ухваленні рішення у складі колегії, не може бути притягнутий до відповідальності, оскільки визначити особисту позицію окремого судді неможливо - така інформація є таємною.

Крім того, суд встановив, що Рішення КСУ № 20-рп/2010 від 30 вересня 2010 року узгоджується з висновками, зробленими КСУ рішенні від 26 червня 2008 року N 13-рп/2008. Виявилося, що при ухваленні останнього суддя М.Маркуш виклала окрему думку.

«Це вказує на те, що вона не погоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні від 26.06.2008р. N 13-рп/2008, про те, що КСУ може здійснювати наступний конституційний контроль і щодо закону про внесення змін до Конституції України після набрання ним чинності. Такі обставини в поєднанні з відсутністю належним чином встановленого факту вчинення позивачем дій, які б могли свідчити про порушення нею присяги судді, свідчать про те, що Радою зроблено передчасний висновок про порушення суддею КСУ М.Маркуш присяги судді», - резюмував Вищий адміністративний суд України в рішенні від 19 липня 2017 року.

Таким чином, суд визнав незаконною та скасував оскаржувану постанову ВР в частині припинення повноважень та звільнення М.Маркуш з посади судді КСУ. У задоволенні вимоги щодо поновлення позивачки на посаді ВАСУ змушений був відмовити оскільки строк її повноважень сплив ще 4 серпня 2015 року, а повторне призначення на посаду судді КСУ відповідно до закону є неможливим.

Провадження у Верховному Суді

Із цим рішенням не погодилась ані Верховна Рада, ані сама позивачка - обидві сторони спору звернулись із заявами про його перегляд до Верховного Суду України. Провадження у справі ухвалою від 20 лютого 2018 року відкрила вже колегія суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

У своїй скарзі М.Маркуш просила задовольнити її вимогу щодо поновлення на посаді та зазначила, що закінчення 9-тирічного терміну каденції не є підставою вважати, що вона автоматично втратила посаду судді і відповідний статус.

З’ясувалося, що зазначена постанова ВР вже була предметом перегляду Верховним Судом України (постанови ВСУ від 02.12.2014р №21-302а14, від 28.04.2015р. у справі №21-67а14).

Тоді ВСУ дійшов висновків щодо невідповідності дій суддів складеній ними присязі і констатував відсутність у діях ВР порушення порядку їх звільнення, оскільки рішення було прийняте на пленарному засіданні більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу ВРУ.

«Встановлюючи обставини факту порушення суддею присяги шляхом оцінки рішень КСУ, в ухваленні яких брала участь позивач, ВРУ вийшла за межі наданих їй повноважень та допустила втручання у здійснення правосуддя. Оскільки суддів Конституційного Суду України призначають і звільняють три суб’єкти за різними процедурами, то наявність спільної для усіх суб’єктів процедури, передбаченої Регламентом КСУ, забезпечує рівність статусу суддів КСУ, незалежно від того, який суб’єкт їх призначив, і відповідає гарантіям їх незалежності», - зазначила у своєму рішенні від 16 серпня 2018 року колегія суддів КАС ВС.

Таким чином, Касаційний адмінсуд дійшов висновку про необхідність

відступити від висновків ВСУ та передати справу на розгляд Великої Палати ВС.

Хто розглядатиме скаргу  

Однак ВП ВС підстав для прийняття справи у своє провадження не знайшла. Ухвалюючи рішення про повернення її на розгляд до Касаційного адміністративного суду, Велика Палата виходила з того, що оскільки заяви про перегляд Верховним Судом України рішення ВАСУ були подані в липні 2017 року, тобто до набрання чинності змінами до процесуального законодавства, то на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС розглядати їх має саме Касаційний адміністративний суд. Про це зазначається в ухвалі ВП ВС від 21 вересня 2018 року.

Проте таку позицію підтримав не весь склад Великої Палати. Суддя Олександр Прокопенко не погодився із висновками колег і виніс окрему думку. На його погляд, внаслідок зміни побудови судової системи та набуття чинності новими редакціями процесуальних кодексів, право скаржників на апеляційний перегляд справи судом, установленим законом, буде порушене в разі, якщо такий перегляд буде здійснювати Касаційний адміністративний суд.

«У зв'язку з тим, що нині процесуальним законодавством перегляд рішень суду першої інстанції у справах щодо законності постанов ВРУ здійснюється Великою Палатою ВС, юрисдикція цього органу як апеляційного суду поширюється і на питання, пов'язані з переглядом рішень Вищого адміністративного суду України, ухвалених ним як судом першої інстанції відповідно до статті 171-1 КАС у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року. Таким чином, Касаційний адміністративний суд не можна вважати судом, установленим законом для перегляду постанови ВАСУ як суду першої інстанції. Таким судом є Велика Палата ВС», - вважає О.Прокопенко.

Зазначимо, що справи щодо оскарження цієї ж постанови ВРУ за позовами інших суддів КСУ вже були предметом розгляду Великої Палати. Це, на думку О.Прокопенка, додатково підтверджує обґрунтованість його висновку про необхідність передачі справи на розгляд ВП ВС.

Нагадаємо, раніше Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у справі щодо звільнення так званої «судді Майдану» Наталі Неганової. ВП ВС скасувала рішення Вищої ради правосуддя, а та, в свою чергу, закрила дисциплінарне провадження стосовно судді. Проте наразі невідомо чи продовжить Н.Неганова здійснювати правосуддя, оскільки ще до ухвалення ВРП рішення про її звільнення суддя повідомила про свій намір піти у відставку.