Які діють обмеження щодо сумісництва та суміщення посад на державній службі

Одним з найбільш проблемних питань державної служби залишається обмеження для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можливості здійснювати сумісництво та суміщення з окремими видами діяльності. Відомо багато випадків суперечливого тлумачення змісту таких обмежень.

Наприклад, у справі №760/13989/16-п суддя Солом'янського районного суду притягнула до відповідальності працівницю НАБУ за викладацьку діяльність у якості тренера заходу. Натомість Апеляційний суд Києва зазначену постанову скасував та закрив провадження.

Закон України «Про запобігання корупції» значною мірою обмежує державних службовців у можливості займатися іншою діяльністю. Відповідно до ст. 25 Закону посадовцям забороняється:

• займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю;
• входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

До речі, ці обмеження не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних.

Порушення зазначених вимог тягне за собою адміністративну відповідальність, а саме:

• за порушення особою встановлених законом обмежень щодо заняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю — накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом;

• за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації) — накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.

Така відповідальність закріплена ст. 172⁴ Кодексу України про адміністративні правопорушення. Наслідком притягнення до адміністративної відповідальності є припинення державної служби на підставі п. 3 ст. 84 Закону України «Про державну службу», де мова йде про набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.

Згідно з рішення НАЗК №317 від 13.07.2017 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції», заборона особі, звільненій з посади у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом.

Проте Верховний Суд у справі №817/3214/15 вирішив інакше, коли погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1, одночасно перебуваючи на посаді керівника ПП «Полістар-Трейд» та на посаді першого заступника начальника головного територіального управління юстиції у Рівненській області, порушив встановлені законом вимоги, заборони та обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, які, зокрема, визначені ст. 25 Закону №1700-VII.

Суд відхилив доводи позивача, що оскільки відсутнє рішення суду, яке підтверджувало б факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, пов'язаного з корупцією (перелік наведений у главі 13-А КУпАП), підстав для вчинення стосовно нього дій в порядку ч. 3 ст. 65 Закону №1700-VII не було.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чого не можуть робити державні службовці.

Також ми писали, коли звільнення з державної служби вважається незаконним.